Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №357/4763/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4763/26

1-кп/357/736/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні № 12026116030000054, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шпендівка Кагарлицького району Київської області, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює бухгалтером у ЖБК «Електрокерамік», із середньою спеціально освітою, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116030000054, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Близько 11 години 00 хвилини 09 лютого 2026 року ОСОБА_3 , перебуваючи на сходовому майданчику п?ятого поверху другого під?їзду житлового будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, нанесла потерпілій ОСОБА_4 не менше п?яти ударів в область лівого плеча та не менше десяти ударів в область спини, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

За таких обставин ОСОБА_3 заподіяла умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

3. Формулювання статті (частин статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Частина 1 ст. 125 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження.

Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

У відповідності до приписів ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України відноситься до проступків.

Частиною 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК заявлене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Також до обвинувального акта додана заява обвинуваченої ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні від 25.03.2026.

Аналогічна заява від 25.03.2026 долучена від потерпілої ОСОБА_4 .

Відтак Суд розглянув обвинувальний акт без проведення судового розгляду, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

4. У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до змісту обвинувального акта, заяви обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 обставинами встановленими органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, є такі:

Близько 11 години 00 хвилини 09 лютого 2026 року ОСОБА_3 , перебуваючи на сходовому майданчику п?ятого поверху другого під?їзду житлового будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, нанесла потерпілій ОСОБА_4 не менше п?яти ударів в область лівого плеча та не менше десяти ударів в область спини, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

5. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченої ОСОБА_3 . Зокрема обвинувачена повністю визнала свою вину, погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні.

6. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , Суд у відповідності до статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисний кримінальний проступок проти здоров`я особи, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштована, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася.

Отже, з урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченої ОСОБА_3 , її ставлення до вчиненого, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення, як нею, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень можливе шляхом застосування до неї покарання, передбаченого у мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

7.Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

7.1. Цивільний позов.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

7.2.Процесуальні витрати.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 та ч. 4 ст. 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається зі наданих прокурором матеріалів витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про відшкодування інших понесених процесуальних витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.

7.3.Винагорода викривачу.

Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.

7.4. Спеціальна конфіскація.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.

7.5.Заходи забезпечення кримінального провадження.

7.5.1.Запобіжні заходи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Запобіжні заходи у цьому кримінальному провадженні не застосовувались.

7.5.2.Арешт майна.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації щодо майна, на яке накладено арешт.

У цьому провадженні арешт на майно не накладався, а тому відсутні підстави для скасування арешту майна.

7.5.3.Щодо речових доказів і документів.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою дізнавача про визнання матеріалів відеозапису документами та приєднання до матеріалів кримінального провадження оптичного носія інформації, на якому збережені матеріали відеозапису від 26.02.2026 у цьому кримінальному провадженні визнані документами записані на оптичний носій DVD-R диск матеріал відеозапису нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , який визначено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи положення ст. 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, суд вирішує документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 374, 381-382, 395, 475, 532 КПК України, Суд

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

1.2. Призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

2. Документи, а саме записані на оптичний носій DVD-R диск матеріал відеозапису нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

3. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

4. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_5