Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №357/2778/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2778/26

1-кп/357/638/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_3 ,

захисник: ОСОБА_4 ,

обвинувачений: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква, Київської області, кримінальне провадження №12025111030002462, внесеному 26.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стила, Старобишівського району, Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.11.2025 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 296, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Судом визнано доведеним, що 25.11.2025 близько 19 год ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , перебували за місцем проживання останнього, що за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними виник конфлікт, під час якого в ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в одній із кімнат вказаної квартири, підійшов до ОСОБА_6 та умисно завдав останньому численні удари кулаками рук в область голови та тулубу, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: синця, численних саден, рани, крововиливу на голові, крововиливу під м`якими мозковими оболонками справ та в шлуночки головного мозку; синців та саден на шиї; синців, саден та крововиливу на тулубі, переломів ребер справа та зліва, грудини, розривів реберної плеври справа та зліва, брижі товстої кишки, масивних крововиливів в м`яких тканинах навколо переломів, крововиливів в брижу тонкої та товстої кишки, 250,0 мл крові в плевральних порожнинах та незначна кількість крові в черевній порожнині; синця та рани на статевому члені, рани на мошонці; синців та саден на кінцівках.

26.11.2025 від умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_6 помер, внаслідок закритої травми тулуба з численним переломами ребер та грудини, розривами реберної плеври та брижі товстої кишки з розвитком шоку, на фоні закритої черепно-мозкової травми, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд, в межах пред`явленого обвинувачення, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши учасникам процесу необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків у межах та у спосіб, передбачених КПК України зокрема заслухавши доводи останніх, а саме: провівши судовий розгляд, судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, вивчивши матеріали кримінального провадження за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, визнав та показав, що 25.11.2025 близько 19 год він спільно з ОСОБА_6 , перебували за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно розпивали алкогольні напої (горілку та коньяк) та між ними виник конфлікт у зв`язку зі зникненням мобільного телефону обвинуваченого, під час якого ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою самозахисту від нападу ОСОБА_6 завдав останньому численні хаотичні удари кулаками рук в область голови та тулубу, ногами в район тулубу та паху чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження, від яких останній помер. Віднайшовши свій мобільний телефон, ОСОБА_5 підійшов до лежачого ОСОБА_6 , з метою вибачитись щодо неправомірного звинувачення його відносно викрадення телефону та спробував легкими ударами долонь привести ОСОБА_6 до тями, однак йому це не вдалось, від потерпілого чув тільки бурмотіння нерозбірливе та покинув місце події з метою подальшого вільного проведення часу з друзями.

Суд указані показання обвинуваченого сприймає як такі, що заслуговують на увагу, однак не беззаперечні за своєю суттю в цілому, у розрізі такого.

У свою чергу, з досліджених судом, у порядку статті 358 КПК України, у судовому засіданні письмових доказів, а саме документів, судом встановлено наступне.

Згідно з наданим стороною обвинувачення витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, сформованого на 26.11.2025 вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, внесені 26.11.2025 за № 12025111030002462 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 на підставі повідомлення ОСОБА_7 .

Незважаючи на те, що ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру, суд приймає до уваги наявність вказаного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки з урахуванням положення ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До зазначеного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань доданий рапорт помічника чергового Білоцерківського РП Головного Управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_8 , зареєстрованого в ЄО 26.11.2025 за № 72022, вбачається, що 26.11.2025 о 14:06 годин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що отримано повідомлення, що 26.11.2025 о 14:06 годин за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця ОСОБА_7 виявила сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками ОНС – весь в крові також є на тілі синці. Підозрює друга сина з яким він тісно спілкувався, останній раз вчора ввечері.

Крім того, згідно рапорту помічника чергового Білоцерківського РП Головного Управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_8 , зареєстрованого в ЄО 26.11.2025 за № 72017, вбачається, що 26.11.2025 о 13:59 годин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що отримано повідомлення, що 26.11.2025 о 13:59 годин за адресою: АДРЕСА_2 , заявник ОСОБА_9 виявив тіло брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке лежить на підлозі в синцях та крові без ознак життя.

Крім того, згідно рапорту помічника чергового Білоцерківського РП Головного Управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_8 , зареєстрованого в ЄО 26.11.2025 за № 72023, вбачається, що 26.11.2025 о 14:14 годин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що отримано повідомлення, що 26.11.2025 о 14:14 годин за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця ОСОБА_7 виявила мертвим свого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який лежав на підлозі. Вчора вдень чоловік бачив сина живим. Зі слів сусідів вчора в сина були друзі.

Таким чином, судом встановлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025111030002462 розпочато 26.11.2025 о 19:34:08 год. за повідомленням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України.

З протоколу огляду місця події, складеного слідчим Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_10 , у період з 14:51 год. по 18:35 год. від 26.11.2025 з фототаблицею, в присутності понятих та за участі спеціаліста та власника, вбачається, що об`єктом огляду є кв. АДРЕСА_3 . Вхід здійснюється через металеві двері коричневого кольору, які відчинені на момент огляду. В кімнаті ліворуч на килимі між ліжками лежить труп ОСОБА_6 1980 р.н. Труп лежить на спині, головою повернутий до меблевої стінки, на відстані 40 см від меблевої тумби. Голова трупа нахилена вправо. Руки відведені від тулуба під гострим кутом, зігнуті в ліктьових суглобах майже під прямим кутом. Передпліччя повернуті вгору і лежать: праве задньою повернене, а ліве внутрішньою повернене на килимі. Ноги випрямлені і трохи повернуті зовні. На трупі виявлено наступний одяг: светр трикольоровий (синій з білими смугами), нижній край якого піднятий до рівня пупа, футболка зелена, нижній край якої піднятий до рівня грудей. Поверх трупа на нижній частині зліва та на грудях зліва лежить подушка. Поверх стегон у верхньому відділі лежить простирадло та футболка. Поверх лівого стегна та колінного суглоба лежить жилет. Поверх правої гомілки та ступні лежать штани. Труп холодний на дотик. Трупне заклякання. Трупні плями рясні, фіолетові. При дозованому натискуванні на них зникають і з`являються через 5 хв. (15 годин). Трупа обличчя забруднене кров`ю. На обличчі синці та садна. На суглобі синці. На ногах синці та садна. Кістки на голові та кінцівках на дотик цілі. При стискуванні грудей відчувається кріпітація грудей справа і зліва. Інші ушкодження в місцях доступному огляді при даному освітленні не виявлено. Праворуч, відносно входу в кімнату, де знаходиться тіло, на дерев`яній підлозі виявлено краплі бурої речовини, зразки якої зроблено на ватний аплікатор та його поміщено до паперового конверту (№1). Зліва від входу на ліжку виявлено залишки бурої речовини, зразки якої поміщено на ватний аплікатор, після чого його поміщено до паперового конверта (№2). Біля правої руки трупа виявлено згусток бурої речовини, який знаходиться на підлозі. На ватний аплікатор відібрано зразок речовини та поміщено до паперового конверта (№3). З лівої сторони відносно трупа наволочці білого кольору виявлено краплі бурої речовини, зразки якої поміщено на ватний аплікатор, який поміщено до паперового конверту (№4). Також із зазначеної наволочки білого кольору відрізано її частину, на якій містяться сліди бурого кольору у формі крапель. Вказаний зріз поміщено до паперового конверта (№5). За наволочкою знаходиться двоповерхове ліжко, де на боковій частині виявлено сліди бурої речовини та поміщено на ватний аплікатор в паперовий конверт (№6). Прямо, далі від голови трупа виявлено чашку синього кольору та 2 чарки, які знаходяться на підлозі. З вказаного посуду зроблено змиви на ватні аплікатори та поміщено до паперових конвертів з відповідними написами (№7, №8, №9). На двоярусному ліжку, на нижньому матраці виявлено буру речовину, зріз якої було поміщено до паперового конверту (№10). На столі, поруч з трупом виявлено скляний графін на якому за допомогою магнітних порошків виявлено сліди папілярних ліній, які поміщено на аркуш паперу та поміщено до паперового конверту (№11). Поруч із стопами трупа виявлено дерев`яний стілець з тканинною накидкою зверху, на якій знаходиться сліди бурої речовини. Тканеву накидку на стілець поміщено до паперового конверту (№12). У зазначеній кімнаті, поруч із дерев`яним столом та ліжком, що знаходиться ліворуч відносно входу, виявлено 4 недопалки, які поміщено до паперового конверту (№13). Поруч з вказаним диваном виявлено металеву чашку, яку поміщено до паперового конверту №14. Також, біля ліжка виявлено скляні пляшки, з яких за допомогою магнітного порошка перекопійовано сліди папілярних ліній та поміщено на аркуш паперу, який вилучено до паперового конверту.

Зазначена слідча дія зафіксована фотокамерою та роздрукована у фототаблиці, яка додана до протоколу огляду місця події.

Огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію речових доказів, з`ясування характеру події та інших обставин, що підлягають доказуванню. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Сам огляд проведено на підставі звернення на лінію 102 ЄО 26.11.2025 за № 72022, ЄО 26.11.2025 за № 72017, ЄО 26.11.2025 за № 72023.

Судом встановлено, що огляд проведений з дотриманням вимог ст. 237 КПК України.

Зазначений доказ підтверджує місце вчинення злочину, яке мало місце за адресою: кв. 28 в буд. №8 на вулиці Волонтерська в м. Біла Церква, що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при допиті обвинуваченого.

Таким чином з дослідженого протоколу огляду місця події від 26.11.2025 судом встановлено, що відсутні підстави для висновків про недотримання органом досудового розслідування вимог статей 233, 234, 237 КПК України.

З протоколу обшуку місяця події з фототаблицею, складеного 26.11.2025 з 22:47 год по 00:27 год 27.11.2025 вбачається, що обшук був проведений слідчим Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 , у присутності понятих, за участю спеціаліста, у приміщенні кв. АДРЕСА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено: змив РБК з правого кросівка та запаковано до паперового конверту №1, змив РБК з лівого кросівка та запаковано до паперового конверту №2, змив РБК з правої рукавиці чорного кольору та запаковано до паперового конверту №3, змив РБК з лівої рукавиці чорного кольору та запаковано до паперового конверту №4 кепку зеленого кольору з РБК та запаковано до паперового конверту №5, куртку чорного кольору з РБК та запаковано до паперового конверту №6, мобільний телефон Iphone 12 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , штани чорного кольору з РБК та запаковано до паперового конверту №7.

Сам огляд проведено на підставі ухвали слідчого судді Білоцерівського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2025.

Наявна ж у справі постанова від 27.11.2025 про визнання вищевказаного речовими доказами та ухвала слідчого судді про арешт майна від 27.11.2025, підтверджує факт набуття ним відповідного статусу у відповідності до норм КПК України.

Згідно з протоколом огляду речей, складеного 27.11.2025 у період часу з 11:20 год. по 13:25 год. вбачається, що огляд був проведений старшим слідчим Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_12 , яким проведений огляд мобільного телефону марки Iphone.

Згідно з протоколом огляду речей, складеного 27.11.2025 у період часу з 10:20 год. по 11:30 год. вбачається, що огляд був проведений старшим слідчим Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_13 , яким проведений огляд оптичного носія DVD-R з відеозаписом від 25.11.2026 з ОСОБА_14 за адресою: Біла Церква, вул. Добровольчих батальйонів, 3.

Згідно з протоколом огляду, складеного 08.01.2026 у період часу з 12:10 год. по 12:29 год. вбачається, що огляд був проведений старшим слідчим Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 , яким проведений огляд спец пакету №NPU5526341, в якому міститься одяг, а саме куртка чорного кольору Adidas.

Відповідно з протоколу слідчого експерименту, складеного слідчим слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_11 від 12.01.2026 з 11:58 год. по 12:08 год. проведеного за участю ОСОБА_5 , слідує, що у ході його проведення, підозрюваний повідомив та продемонстрував обставини події, які мали місце під час конфлікту з ОСОБА_6 . Зазначені слідчі дії зафіксовані на носії інформації.

Крім цього з досліджених судом висновків експерта, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, судом встановлено наступне.

Даними висновку експерта № 758 від 27.11.1015 – 18.02.2026 встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 знайдені наступні ушкодження: синець, численні садна, рана, крововиливи на голові, крововиливи під м`якими мозковими оболонками справа та в шлуночки головного мозку; синці та садна на шиї; синці, садна та крововиливи на тулубі, переломи ребер справа та зліва, груднини, розриви реберної плеври справа та зліва, брижі товстої кишки, масивні крововиливи в м`яких тканинах навколо переломів, крововиливи в брижу тонкої та товстої кишки, 250,0 мл крові в плевральних порожнинах та незначна кількість крові в черевній порожнині; синець, садна та рана на статевому члені, рана на мошонці; синці та садна на кінцівках. Смерть гр. ОСОБА_6 , 1980 року народження, настала від закритої травми тулуба з численними переломами ребер та груднини, розривами реберної плеври та брижі товстої кишки з розвитком шоку, на фоні закритої черепно-мозкової травми, що також сприяла її настанню.

На це вказують: ушкодження, описані в пункті 1 підсумків, ділянки гострої альвеолярної емфіземи й дистелектазів в легенях, місцями альвеолярний та інтерстиціальний набряк, наявність в просвіті ряду судин гомогенних блідо-рожевих мас з домішкою еритроцитів, місцями скупчення контурованих і не контурованих еритроцитів міжальвеолярних перегородках та в просвітах деяких альвеол легень; деліпідізація спонгіоцитів, фокальна гіперплазія мозкового шару наднирників, шунтування кровотоку в нирках, розлад кровообігу у внутрішніх органах з порушенням реологічних властивостей крові.

Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_6 . Виявлені ушкодження заподіяні тупими предметами.

Ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року, є небезпечними для життя. Інші рани мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які зазвичай спричиняють короткочасний розлад здоров`я (згідно з пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року - тривалістю понад шести днів, але не більш як три тижні. Інші синці та садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Локалізація та характер ушкоджень, дають змогу вважати, що мало бути не менш ніж 50 (п`ятдесят) точок прикладання сили.

Характер ушкоджень, відсутність реактивних змін в області них, дають змогу вважати, що вони заподіяні протягом 30-60 хвилин до настання смерті ОСОБА_6 .

При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа знайдено - 4,92%о етилового спирту. Указана концентрація етилового спирту в крові, як правило, за життя, може відповідати тяжкому алкогольному сп`янінню.

Даними висновку експерта № 195 від 28.11.2025 встановлено, що при судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_5 знайдені наступні ушкодження: синець на повіках лівого ока; садно на шкірі нижньої губи; крововилив склеру лівого ока; синець в лівій надключичній ділянці; синець на передній поверхи правого плечового суглоба; синець та набряк м`яких тканин тильної поверхні правої кисті; садна на тильній поверхні 4-го пальця правої кисті; синці та садно на правому стегні.

Описані ушкодження заподіяні тупими предметами можливо в строк та при обставинах указаних у постанові й обстежуваним.

Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.

Локалізація та характер ушкоджень, дають змогу вважати, що мало бути не менш ніж шість точок прикладання сили.

Даними висновку експерта № СЕ-19/111-25/75313-БД від 30.01.2026 встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даними висновку експерта № СЕ-19/111-25/74020-Д від 10.12.2025 встановлено, що вилучені в ході огляду місця події та упаковані до коричневого конверту (помітка №11) з відповідними написами та підписами: слід пальця руки з розмірами 24x28 мм, сліди папілярних узорів рук (руки) з розмірами 8x6 мм, 13x14 мм, 13x11 мм, 14x17 мм - не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб).

Вирішити запитання «Якщо так, то чи збігаються сліди рук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слідами вилученими в ході огляду місця події, які упаковані до конверту коричневого з відповідними написами та підписами ?» не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що сліди не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб).

Вилучені в ході огляду місця події та упаковані до коричневого конверту (помітка №15) з відповідними написами та підписами: сліди пальців рук (руки) з розмірами 15x24 мм, 18x16 мм, 17x19 мм, 17x16 мм, 11x32 мм, 10x18 мм, 21x30 мм та слід папілярного узору руки з розмірами 14x16 мм - придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), слід пальця руки з розмірами 13x12 мм та слід папілярного узору руки з розмірами 9x11 мм - не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб).

Сліди пальців рук (руки) з розмірами 15х24 мм, 18х16 мм, 17х19 мм, 17х16 мм, 11х13 мм, 10х18 мм, 21х30 мм та слід папілярного узору руки з розмірами 14х16 мм залишені не гр. ОСОБА_5 , а іншою особою (особами).

Даними висновку експерта № 15 від 21.01.2026 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період вчинення інкримінованих йому дій страждав на емоційно нестабільний розлад особистості. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період вчинення інкримінованих йому дій у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував. З своїм психічним станом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період вчинення інкримінованих йому дій міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_5 на даний час страждає на емоційно нестабільний розлад особистості. ОСОБА_5 на даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_5 може приймати участь у слідчих діях та постати перед судом. ОСОБА_5 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання ПАР. Потребує лікування від цього захворювання на загарбних підставах. Протипоказань для такого лікування у нього не виявлено.

Даними висновку експерта № 158-758 від 18.02.2026 встановлено, що локалізація та характер деяких ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 (на обличчі зліва та справа, а також на тулубі виключають можливість їх виникнення при обставинах вказаних підозрюваним під час проведення слідчого експерименту 13 січня 2026 року.

Даними висновку експерта № 161-758 від 20.02.2026 встановлено, що характер трупних явищ (охолодження трупа та трупні плями) з урахуванням температурного режиму, дають змогу вважати, що смерть ОСОБА_6 настала не менш ніж за 12 годин до моменту огляду трупа на місці події.

Згідно з ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Тож, зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.

Отже, за таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вище встановлених обставин.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження, передбачене ст. 121 КК України з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони ? умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України). Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до п. 22 Постанови пленуму Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України «Про судову практику в справах про злочин проти життя та здоров`я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій, в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Відповідно до ст. 121 КК України тяжким тілесним ушкодженням є тілесне ушкодження: 1) небезпечне для життя в момент заподіяння чи таке, що спричинило: 2) втрату будь-якого органа або його функції; 3) психічну хворобу; 4) інший розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину; 5) переривання вагітності; 6) непоправне знівечення обличчя.

Небезпечними для життя є ушкодження, які в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Таким чином тілесним ушкодженням є посягання на здоров`я іншої людини.

При визначенні кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Суд враховує сталу юридичну практику відповідно до якої відповідальність за ст. 121 КК України настає й у тих випадках коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`я, а фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження.

Суб`єктивна сторона тяжкого тілесного ушкодження, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, за обставин, встановлених судом.

Отже, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази - показання обвинуваченого, свідка, експерта, документи, висновки експертів є достатніми та дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, що узгоджується з правовою позицію ЄСПЛ, відображеною, зокрема, в п.150 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час безпосереднього судового розгляду кримінального провадження.

Оцінюючи докази, досліджені під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що скоєне обвинуваченим необхідно кваліфікувати в рамках пред`явленого йому обвинувачення, а саме: за ч.2 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення відповідного покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Отже, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставин, які б пом`якшували покарання не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, судом при призначенні покарання враховані дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що він раніше судимий, під час іспитового строку обвинувачений на шлях виправлення не став та знов вчинив злочин, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації, яке співпадає з його фактичним місцем проживання.

Також суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на 7 років і 6 місяців, передбачений санкцією, також судом врахована позиція сторони захисту, яка вважала, що достатньою для виправлення буде мінімальне покарання передбачене санкцією статті, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, згідно з якою ч. 2 ст. 121 КК України є тяжким злочином; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; зухвалу поведінку під час та після вчинення злочинних дій, байдужість до потерпілого після вчинення злочинних дій та відсутність будь яких дій направлених на надання допомоги потерпілому, отже суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_5 , нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч. 2 ст. 121 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв зазначений злочин до повного відбування покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2025, згідно з яким ОСОБА_5 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 296, ст. 70 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. Таким чином ОСОБА_5 необхідно остаточно призначити покарання відповідно до вимог ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином суд вважає, що виправлення і перевиховання, попередження з боку обвинуваченого ОСОБА_5 здійснення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, не можливо без ізоляції його від суспільства.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів, а також відповідатиме цілям та меті покарання.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Згідно ухвали слідчого судді відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід тримання під вартою на шістдесят днів, який неодноразово був продовжений судом на підставі наявності встановлених ризиків при обранні.

Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому терміну попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає зарахувати ОСОБА_5 термін попереднього ув`язнення з 27.11.2025 по час набуття законної сили вироку, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ст. 374 КПК України суд у резолютивній частині вироку має зазначити, крім іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Відповідно до заявленого клопотання прокурора під час судових дебатів, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, слід продовжити та залишити тримання під вартою, враховуючи наявність встановлених при судовому розгляді ризиків.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_15 від 27.11.2025 по справі № 357/19450/25; 1-кс/357/2548/25, скасувати.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати - в межах обвинувачення підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 у порядку статей 122, 124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_5 за даним вироком, частково приєднати не відбуте ним покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2025, та остаточне призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років і 1 місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дати набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 27.11.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за залучення експерта в розмірі 8 022,60 грн. та 9 078,58 грн., на загальну суму 17 101,18 грн.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_15 від 27.11.2025 по справі № 357/19450/25; 1-кс/357/2548/25на чохли зі стільця зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент наволочки зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент тканини матрацу зі слідами речовини бурого кольору, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кросівки зі слідами речовини бурого кольору, рукавиці чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, кепку зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, куртку чорного кольору, кофту чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон марки Iphone 12 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, які належать ОСОБА_5 - скасувати.

Речові докази: чохли зі стільця зі слідами РБК, які поміщені до паперового конверту, фрагмент наволочки зі слідами РБК який поміщені до паперового конверту, фрагмент тканини матрацу зі сліди РБК, які поміщені до паперового конверту, 8 липких стрічок житлової кімнати, папілярні лінії пальців рук, які поміщені до паперового конверту, металева чашка, змив із поверхні склянки синього кольору, які поміщені до паперового конверту, недопалки з-під цигарок, які поміщені до паперового конверту, змив РБК з дивану, які поміщені до паперового конверту, змив РБК, який поміщено до паперового конверту, змив із чарки, який поміщено паперового конверту, змив РБК з підлоги, який поміщено до паперового конверту, змив РБК з ліжка, який поміщено до паперового конверту, змив чарки ( внутрішня сторона), який поміщено до паперового конверту, змив РБК з підлоги в кімнаті, який поміщено до паперового конверту, змив РБК який поміщено до паперового конверту, змив РБК з правого кросівка, який поміщено до паперового конверту (позначка №1), змив РБК з лівого кросівка, який поміщено до паперового конверту (позначка №2), змив РБК з правої рукавиці чорного кольору, після набрання вироком законної сили - знищити.

Речові докази: кросівки зі слідами РБК, які поміщено до картонної коробки, рукавиці чорного кольору зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту (пози: №4), кепка зеленого кольору зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту (позначка №5), куртку чорного кольору, кофту чорного кольору зі слідами РБК, яку поміщено паперового конверту (позначка №6), мобільний телефон марки Iphone 12 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , штани чорного кольору зі слідами РБК, що згідно квитанції №17 передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, після вступу вироку в законну силу – повернути ОСОБА_5 .

Зразки букального епітелію ОСОБА_5 , які поміщено до паперового конверту та згідно квитанції №90 від 26.11.2025 передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, після вступу вироку в законну силу - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Обвинувачений, захисник, потерпілий, його представник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_16