Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №285/1789/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/1789/26

Провадження № 1-кп/0285/517/26

31 березня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності сторін,

кримінальне провадження №12026065530000048, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2026,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Новоград-Волинського Житомирської області, громадянки України, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , судимої 06.02.2025 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1 ст.164 КК України до 2 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 (Єдиний унікальний номер №285/621/25) визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки. На підставі ст.59-1 КК України на засуджену ОСОБА_3 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітньої та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу).

17.03.2025 засуджену ОСОБА_3 на підставі вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 (Єдиний унікальний номер №285/621/25), який набрав законної сили 11.03.2025, поставлено на облік у Звягельському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області та у той самий день останньою розпочато відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

23.04.2025 ОСОБА_3 прибула до Звягельського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, де була ознайомлена з порядком і умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду та з покладеними на неї обов`язками згідно вироку суду та законодавства України, а також, про кримінальну відповідальність за ухилення від його відбування. Окрім того, ОСОБА_3 роз`яснено, що відповідно до ст. 49-3 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим покладених на неї обов`язків, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Також, ОСОБА_3 роз`яснено, що систематичним вважається невиконання без поважних причин трьох і більше разів обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.

Цього ж дня, у відповідності до вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 (Єдиний унікальний номер №285/621/25) провідним інспектором Звягельського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області засудженій ОСОБА_3 постановою призначено днем явки на реєстрацію другу середу кожного місяця в години роботи уповноваженого органу з питань пробації, про що останню було ознайомлено під особистий підпис, що зазначено у відповідній постанові.

Однак, ОСОБА_3 будучи ознайомленою під особистий підпис про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, свідомо ігноруючи покладені на неї зобов`язання, без поважних причин, умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, 09.07.2025 не виконала покладений на неї вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 (Єдиний унікальний номер №285/621/25) обов`язок визначений пунктом 1 частини 2 статті 59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Так, 09.07.2025 ОСОБА_3 будучи ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, не з`явилась у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

13.08.2025 ОСОБА_3 під особистий підпис попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а також остання у поясненні вказала, що вона ознайомлена, про те, що у разі ухилення від відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України.

08.10.2025, у відповідності до вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 (Єдиний унікальний номер №285/621/25) провідним інспектором Звягельського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області засудженій ОСОБА_3 було вручено під особистий підпис постанову, згідно якої останній призначено днем явки на реєстрацію першу, другу, третю середу кожного місяця в години роботи уповноваженого органу з питань пробації.

В подальшому, ОСОБА_3 будучи ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, у період з 17.12.2025 по 11.03.2026 не з`явилась у призначені дні до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

В ході досудового розслідування кримінального провадження обвинувачена подала прокурору заяву від 25.03.2026 щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту у її відсутності підтверджена захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 .

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшов до суду 26.03.2026 разом із клопотанням прокурора про його розгляд в спрощеному порядку відповідно до ст.302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразились в ухиленні засудженої від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, суд кваліфікує за ч.3 ст.389 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи викладене, суд погоджується з думкою прокурора, зазначеною у супровідному листі, та призначає обвинуваченій покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч.3 ст.389 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З урахуванням положень ст.72 КК України до покарання за даним вироком необхідно приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яка вину визнала, являється особою раніше судимою, невідбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_3 аналогічних кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді обмеження волі.

Саме таке покарання відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, сприятиме виправленню винної та попередженню вчинення нею нових злочинів, а також не буде становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Підстави для звільнення від відбування покарання відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.302, 337, 367, 368, 370, 371, 374, 382 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. ст.71, 72 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 та остаточно призначити покарання 2 (два) роки 2 (два) місяці обмеження волі.

Строк відбування покарання обчислювати з часу приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід не обирати.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуюча суддя ОСОБА_1