Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №282/365/26 — Любарський районний суд Житомирської області

Суд: Любарський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №282/365/26

Суддя: Вальчук В. В.

Справа № 282/365/26

Провадження № 1-кп/282/140/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065620000013 від 05.03.2026, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Новий Любар Любарського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, пенсіонера, не одруженого, раніше судимого:

- 06.08.2025 Любарським районним судом за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2026 року близько 04 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи по АДРЕСА_2 вирішив незаконно проникнути у домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 власником якого є ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, протиправно та таємно, всупереч волі законного володільця та без її дозволу, не маючи законних підстав для перебування у житлі, з корисливих мотивів ОСОБА_3 через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння.

Після чого продовжуючи свої протиправні дії, підійшов до вхідних дверей житлового будинку та через незамкнені двері незаконно проник до веранди житлового будинку, тобто до житла, чим грубо порушив гарантоване ст.30 Конституції України право на недоторканність житла.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст.162 КК України незаконне проникнення до житла.

В направленому прокурором обвинувальному акті міститься клопотання про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_3 долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.162 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Крім цього, суд зазначає, що до обвинувального акта також додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Приймаючи рішення про можливість судового розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без судового засідання за відсутності учасників судового провадження, суд, згідно ч.2 ст.382 КПК України, врахував, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта в такому порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, і дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч.1 ст.162 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При визначенні обвинуваченому міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинене ним правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що згідно зі ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.162 КК України, тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке, у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком, то суд приходить до переконання, про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу .

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме тяжкості правопорушення та не буде становити особистий надмірний тягар для обвинуваченого та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 368-371, 373, 374, 381-382, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками судового провадження копії вироку суду.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua