Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №935/661/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/661/26

Провадження № 3/935/375/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Василенко Р.О., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Житомирській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює лікарем-інтерном, РНОКПП НОМЕР_1 , за ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Так, в протоколі серії ЕПР1 № 604743, зазначено, що 02.03.2026 о 21 год 50 хв. на АД М-06 102км+900м, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TESLA державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою не вибрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на вибоїну дорожнього покриття. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні ушкодження, чим порушив п. 2.3.б. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку смс повідомлення , будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами п. 2.3.б Правил дорожнього руху України водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення вказаного правопорушення настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суд, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2026 серії ЕПР1 № 604743 за ст.124 КУпАП, пояснення ОСОБА_1 від 02.03.2026, схему місця ДТП від 02.03.2026, з якої вбачається, що 02.03.2026 о 21 год 50 хв. на АД М-06 102км+900м ОСОБА_1 рухався автомобілем TESLA державний номерний знак НОМЕР_2 ,в напрямку м.Житомир, здійснив наїзд на вибоїну дорожнього покриття. Внаслідок ДТП автомобіль TESLAMODEL S державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження: бокова нижня права частина.

Частиною 3 статті 12 правил дорожнього руху України передбачено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зокрема зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскількинаявність останніхне узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25).

Судом встановлено, що матеріали справи не містять достовірних даних про те, водій ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну. Вина ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху не доведена поза розумним сумнівом.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 252 КУпАП).

Наявними в матеріалах справи доказами неможливо встановити факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3.б, ПДР, та що саме його дії перебувають в причинно-наслідковому зв`язку із ДТП.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, загальними принципами здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури, та враховуючи те, що матеріали справи не містять жодного беззаперечного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, ПДР, суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КУпАП , підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.40-1,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО