Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №276/551/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/551/26

Провадження по справі № 3/276/139/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року с-ще Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Хорошівського районного суду Житомирської області надійшов адміністративний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що місцем вчинення правопорушення є АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

За змістом ст.ст. 7, 246 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності і його порядок визначається КУпАП та іншими законами України.

Відповідно до вимог ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 2 вказаної статті визначено альтернативну підсудність, а саме, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Альтернативна підсудність правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП не передбачена.

Відповідно до постанови Верховної Ради України (Про утворення та ліквідацію районів від 17.07.2020 року №807-1Х у Житомирській області утворено Коростенський район (з адміністративним центром у місті Коростень) у складі територій Білокоровицької сільської, Гладковицької сільської, Горщиківської сільської, Іршанської селищної, Коростенської міської, Лугинської селищної, Малинської міської, Народицької селищної, Овруцької міської, Олевської міської, Словечанської сільської, Ушомирської сільської, Чоповицької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Цією ж постановою у Житомирській області ліквідовано: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Хорошівський, Черняхівський, Чуднівський райони.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів" від 03 листопада 2020 року № 950 - ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено пунктом 3-1, відповідно до якого до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року № 807-1Х, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Згідно з ч.3 ст. 19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Пунктом 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону визначено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Згідно з Указом Президії Верховної ради Української РСР «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» від 04.01.1965 № 2н-06 (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1965, N 3, ст. 64), внесено зміни в адміністративне районування і затверджено такі райони республіки по Житомирській області, зокрема:

Коростенський район (центр - м. Коростень) в складі Берестовецької, Бехівської, Бондарівської, Горщиківської, Дідковицької, Каленської, Калинівської, Ковалівської, Кожухівської, Купищенської, Лісовщинської, Малозубівщинської, Межиріцької, Меленівської, Михайлівської, Немирівської, Новаківської, Обиходівської, Поліської, Ришавської, Сарновицької, Ставищенської, Стремигородської, Ушомирської, Ходаківської, Холосненської, Хотинівської, Шершнівської та Щорсівської сільрад Коростенського району; Бовсунівської, Будо-Літківської, Літківської та Остапівської сільрад Олевського району.

Черняхівський район (центр - смт Черняхів) в складі Черняхівської селищної Ради і Андріївської, Бежівської, Березівської, Видиборської, Високівської, Вільської, Горбулівської, Городищенської, Давидівської, Дашинської, Дворищенської, Дівочківської, Ємилівської, Жадьківської, Забрідської, Зороківської, Зубринської, Клітищенської, Краївщинської, Кропивнянської, Малогорбашівської, Мокренщинської, Небізької, Новопільської, Очеретянської, Поромівської, Радицької, Рижанської, Селецької, Селянщинської, Сліпчицької, Стиртівської, Суховільської, Топорищенської, Троковицької, Фасівської та Ягодинської сільрад Черняхівського району; Володарсько-Волинської, Іршанської та Новоборівської селищних Рад Житомирської міськради.

Відповідно до Указу Президії Верховної ради Української РСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 08.12.1966 (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1966, N 48, ст. 293) у Житомирській області утворено Володарсько-Волинський район (центр - смт Володарськ-Волинський) в складі Володарсько-Волинської, Іршанської та Новоборівської селищних Рад і сільрад Черняхівського району: Березівської, Давидівської, Дашинської, Дворищенської, Ємилівської, Зубринської, Краївщинської, Кропивнянської, Небізької, Поромівської, Радицької, Рижанської, Суховільської, Топорищенської, Фасівської та Ягодинської.

Указом Президії Верховної ради Української РСР від 12.03.1981 №1654-Х затверджено «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», в якому пунктом 3 Розділу 1 визначено, що утворення і ліквідація районів, районів у містах, встановлення і перенесення адміністративних центрів районів проводяться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчих комітетів відповідних обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Зміна меж районів проводиться виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів за поданням виконавчих комітетів відповідних районних, міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів.

Пунктом 29 статті 85 Конституції України визначено, що утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів відноситься до повноважень Верховної Ради України.

Статтями 173, 174 Земельного кодексу України передбачено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 711-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області» до Іршанської територіальної громади включено Іршанську, Добринську, Ковалівську (Коростенський район), Меленівську (Коростенський район), Шершнівську (Коростенський район) територіальні громади. При цьому, згідно з Додатком до вказаного Розпорядження КМУ № 711-р від 12.06.2020 «Графічна частина (карта Житомирської області)» при затверджені територій нових територіальних громад межі Коростенського та Хорошівського районів не змінені.

Вказане свідчить про утворення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 новоствореної Іршанської територіальної громади із територій та населених пунктів, що входили до складу колишніх як Хорошівського (раніше Володарсько-Волинського), так і Коростенського районів Житомирської області.

Відтак, до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року № 807-1Х Ковалівська, Меленівська та Шершнівська територіальні громади знаходились в межах Коростенського району. При цьому, законодавчий орган влади не приймав рішень щодо зміни меж даного району відносно цих громад, в тому числі щодо їх включення до території Хорошівського (Володарсько-Волинського) району.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що місцем вчинення ОСОБА_1 правопорушення є с.Ковалі Коростенського району Житомирської області.

Разом з тим, с. Ковалі, який був адміністративним центром Ковалівської (Коростенський район) територіальної громади, на території якого вчинено адміністративне правопорушення, як до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року, так і на даний час знаходиться на території Коростенського району та лише під час територіальної реформи приєднане до Іршанської селищної ради.

Оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення правопорушення (у данному випадку с. Ковалі), яке не є тотожним місцю знаходження адміністративного центра територіальної громади (с-ще Іршанськ), тому дана справа не підсудна Хорошівському районному суду Житомирської області, оскільки територіальна юрисдикція цього суду не поширюється на території, що не входили до складу Хорошівського району Житомирської області на момент набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року № 807-1Х.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд. Недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

У рішенні Європейський суд з прав людини від 12.10.78 у справі «Zand v. Austria» зазначено, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

За таких обставин, справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП підсудна Коростенському міськрайонному суду Житомирської області, оскільки місцем вчинення правопорушення є с.Ковалі Коростенського району Житомирської області, а її розгляд Хорошівським районним судом Житомирської області є порушенням правил територіальної підсудності та вимог ст. 6 Конвенції ЄСПЛ.

Питання передачі справи про адміністративне правопорушення за підсудністю наразі не врегульовано нормами КУпАП.

Разом з тим, з метою додержання принципу законності та верховенства права, виникла необхідність в застосуванні інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) за принципом аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права - та при вирішенні питання про направлення справи за підсудністю керуватися положеннями аналогічними із викладеними у ст. 34 КПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 34 КПК України (за аналогією), ст.ст. 7, 246, 276, 278 КУпАП суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Справу №276/551/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП направити до Житомирського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення справи до іншого суду за підсудністю.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.О. Бобер