Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №274/7416/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7416/25 Провадження № 2/0274/904/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,

доОСОБА_3

пророзірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3 , зареєстрований 23.02.2017 р. Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 94, посилаючись на те, що сімейне життя не склалося, вони втратили почуття поваги та любові, сімейно-шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, протягом тривалого часу разом не проживають.

ОСОБА_3 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.

Судом з`ясовано, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 23.02.2017 р. зареєстровано шлюб, актовий запис № 94, вони є батьками дітей – ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12 – 14).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Звернення ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_3 , свідчить про те, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і збереження шлюбу між ними суперечило б ОСОБА_7 та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, такий шлюб не ґрунтувався б на вільній згоді ОСОБА_1 .

Частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи зазначене, Суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн.

Частинами першою – четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В порушення наведеного ОСОБА_1 не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а тому Суд позбавлений можливості визначити розмір витрат на правничу допомогу, які вона понесла.

За таких обставин Суд відмовляє ОСОБА_1 у стягненні на її користь з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1 211,20 грн. (сплачений за подання позовної заяви судовий збір).

Керуючись статтями 137, 141, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ,відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) задовольнити.

2. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , зареєстрований 23.02.2017 р. Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 94, розірвати.

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут