Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №163/827/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/827/26

Провадження № 1-кп/163/165/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12026035560000046 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пулемець Ковельського (колишнього Шацького) району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, непрацюючого, розлученого, військовозобов`язаного, засудженого вироком Любомльського районного суду Волинської області від 27.05.2024 за ч.1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин, яке відбув 04.09.2024,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , будучи раніше засудженим вироком Любомльського районного суду Волинської області від 27.05.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, в період часу з 11.05.2024 по 20.03.2026, будучи працездатним, не маючи жодних обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про необхідність виконання аліментних зобов`язань за судовим наказом Любомльського районного суду Волинської області від 21.09.2021, порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їх інтереси, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, в центр зайнятості з приводу працевлаштування не звертався, офіційно не працевлаштовувався, у встановленому законом порядку особою з інвалідністю не визнаний, аліменти не виплачував, внаслідок чого за вказаний вище період утворилась заборгованість по сплаті коштів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 92 223,87 гривень, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 164 КК України, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України.

Такі обставини встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 надійшов до Любомльського районного суду Волинської області в порядку ст.302 КПК України.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року постановлено розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

У зв`язку із цим та на підставі ч.4 ст.107 КПК України розгляд кримінального провадження проведено без фіксування за допомогою технічних засобів.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Зі змісту заяви ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України; погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згідно з ч.2 ст.302 КПК України ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження; надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 в присутності адвоката ОСОБА_7 у своїй заяві підтвердила, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до ч.2 ст.302 КК України; надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.164 КК України правильною, а його винуватість у вчиненні цього кримінального проступку повністю доведеною.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним проступку; особу обвинуваченого, який характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікаря нарколога-психіатра не перебуває; обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю проступку.

Обтяжуючі обставин обвинуваченому не інкримінувались і судом не встановлені.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді громадських робіт. За відсутності обтяжуючих обставин та з огляду на особу обвинуваченого суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання у вигляді пробаційного нагляду чи обмеження волі.

Долю речових доказів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст.373, 374, 382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Речовий доказ: копії матеріалів виконавчого провадження, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12026035560000046, залишити у матеріалах цього провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії через Любомльський районний суд.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Головуюча : суддя ОСОБА_1