Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №161/5844/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5844/26

Провадження № 3/161/1879/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 26 березня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 612539 від 11.03.2026 вбачається, що 11.03.2026 року о 16:40 год. в с. Рованці по вул. Об`їзна, ОСОБА_1 , керував автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 612522 від 11.03.2026 вбачається, що 11.03.2026 року о 16:40 год. в с. Рованці по вул. Об`їзна, ОСОБА_1 , керував автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримавшись безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 , котра знаходилася попереду на тій самій смузі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративні правопорушення за статтями 124, 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП повністю підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення; актом огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортами; відеозаписом події; схемою ДТП; письмовими поясненнями учасників ДТП, постановою серії БАД №812730 від 11.03.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП; протоколом адміністративного затримання №003614 від 11.03.2026, фототаблицями.

З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України встановлено імперативний обов`язок водія пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом ВМВ 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров`я).

Порушення вказаного пункту ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що встановлює відповідальність за відмову від такого огляду, особою, що керує транспортним засобом.

Отже, наведені докази в своїй сукупності та взаємозв`язку доводять той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП.

Досліджені судом докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Суд вважає, що під час складення протоколів інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такі протоколи складено уповноваженою особою, їх форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Згідно з положеннями ст.23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, суспільну небезпеку керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених передбаченої ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 124, 126,130, 245, 256, 265, 280, 283, 284, 303, 307, 308 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК