Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №159/9236/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/9236/25

Провадження № 3/159/206/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Ковель

Cуддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 12.12.2025 року о 07 год 50 хв, в м. Ковель по вул. Сагайдачного, керував транспортним засобом марки «Mercedes», держаний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest № 0080», результат огляду 0,23 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя роз`яснив особі яка притягується до адміністративної відповідальності положення ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУпАП.

У судовому засіданні 01.04.2026 адвокат — Золотько І.І. подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Клопотання обґрунтоване тим, що 12.12.2025 року, о 07 год 50 хв, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes», держаний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Ковель по вул. Сагайдачного, був зупинений поліцейськими, вони повідомили ОСОБА_1 , що він керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою технічного засобу Драгер. Результат тесту - 0,23 проміле. Водночас, відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки Газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Alcotest 6820 №ARPK-0080 точність вимірювання концентрації парів алкоголю в повітрі, що видихається, тобто похибка, становить +-0,04 проміле в діапазоні для 0-0,4 проміле.

Відтак, на думку захисника, результат освідування особи є сумнівним, оскільки з урахуванням передбаченої похибки приладу показник міг становити 0,19 проміле, що відповідає допустимій нормі.

Диспозиція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 а ПДР).

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення не доведена.

Згідно п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як вбачається з даних до матеріалів справи: Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2025, Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.12.2025,роздруківкою приладу “Драгер 6820 №ARPK-0080” від 12.12.2025 результат обстеження водія ОСОБА_1 становить 0,23 проміле.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 13.11.2025, яке є чинним до 13.11.2026, точність газоаналізатора Alcotest 6820 №ARPK-0080 у вимірюванні концентрації парів алкоголю в повітрі, що видихається, тобто похибка, становить +-0,04 проміле в діапазоні вимірювання від 0,00 проміле до 0,4 проміле.

Отже, з врахуванням похибки, яка зазначена у свідоцтві про повірку, результат тесту міг становити 0,19 проміле (0,23 проміле — 0,04 проміле).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного вище, у судді є обґрунтований сумнів щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку, відтак провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 36, 221, 247, 253, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.

Суддя Р.Я.Смалюх