Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №158/482/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/482/26

Провадження № 1-кп/0158/68/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12025030590000793 від 18.12.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Метельне, Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , із середньо освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -

в с т а н о в и в :

15.12.2025 близько 22 год 00 хв, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконну порубку дерев у лісах, взявши за місцем свого проживання бензопилу марки «Sthil180», та підводу кустарного виробництва, поїхав до лісового масиву, що розташований неподалік села Метельне, Луцького району Волинської області.

В подальшому, перебуваючи в кварталі 79 виділі 16 Мощаницького лісництва Ківерцівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» у лісах, які відносяться до території об`єкта природно – заповідного фонду – Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», продовжуючи реалізовувати свій кримінально – протиправний умисел, направлений на незаконну порубку дерев у лісах, в порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, п. 3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів – лісорубного або лісового квитка, виданого уповноваженими органами, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, використовуючи бензопилу марки «Sthil 180», умисно здійснив незаконну порубку 1 (одного) сухостійного дерева породи «клен» діаметром пня 36 см. Згодом, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 за допомогою бензопили марки «Sthil180» розкрижував стовбури зрізаного дерева на колоди довжинами близько 1 м кожна, після чого погрузив їх на гужову підводу та за її допомогою перевіз незаконно зрубану деревину з кварталу 79 виділу 16 Мощаницького лісництва Ківерцівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи за на території домоволодіння за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 15.12.2025 по 17.12.2025 порубав на дрова незаконно зрубану деревину породи «клен», після чого поскладав у господарській будівлі свого домоволодіння де зберігав її до 17.12.2025 до моменту вилучення працівниками поліції.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 інтересам держави в особі Олицької міської ради згідно з постановою Кабінету Міністрів України №575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» на загальну суму 55703,20 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, вказав, що дійсно у період, зазначений в обвинувальному акті, він, перебуваючи, в кварталі 79 виділі 16 Мощаницького лісництва Ківерцівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс», не маючи дозвільних документів, за допомогою бензопили марки «Stihl 180», здійснив порубку одного сухостійного дерева породи «клен» діаметром пня 36 см, шляхом відділення стовбура дерева від кореня. У подальшому, за допомогою вищезазначеної бензопили, розкрижував стовбури зрізаного дерева на колоди довжинами близько 1 м кожна, після чого погрузив їх на гужову підводу та перевіз їх до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану деревину в подальшому порубав на дрова, поскладав у господарській будівлі свого домоволодіння, де зберігав їх до 17.12.2025, до моменту вилучення працівниками поліції. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати. Крім того, заявлений цивільний позов визнав повністю.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконній порубці дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, зберіганні та перевезенні незаконно зрубаних дерев на території природно – заповідного фонду, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність даних щодо ймовірного перебування останнього на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги зазначені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статі закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді обмеження волі та з подальшим звільненням його від відбування покарання відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Щодо вирішення цивільного позову суд зазначає наступне.

Як вбачається зі ст. ст. 128, 129 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Судом встановлено, що в даному випадку цивільний позов в кримінальному провадженні пред`явлено прокурором в інтересах держави, з належним обґрунтуванням цього, позов за своєю формою та змістом відповідає вимогам закону, предметом позову є відшкодування шкоди, завданої злочином, при цьому обвинувачений повністю визнав як розмір, так і обставини заподіяння шкоди довкіллю, а в судовому засіданні також визнав і позов.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, суд приходить до висновку, що цивільний позов прокурора в даному кримінальному провадженні підлягає задоволенню.

Судові витрати пов`язані із залученням експертів – відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.12.2025 року – скасувати частково, в частині 1 (одного) зрізу з пня дерева породи клен, котрий вилучений у 79 кварталі 16 виділу (який відноситься до природо-заповідного фонду «Цуманська пуща») Мощаницького лісництва. В іншій частині ухвали залишити без змін.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування – відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, призначивши покарання у вигляді 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо він, протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Олицької міської ради Волинської області, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» - філія Поліський лісовий офіс ДП «Ліси України» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Олицької міської ради, 55703 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот три) грн 20 коп., в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.12.2025 року – скасувати частково, а саме в частині 1 (одного) зрізу з пня дерева породи клен, котрий вилучений у 79 кварталі 16 виділу (який відноситься до природо-заповідного фонду «Цуманська пуща») Мощаницького лісництва.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.12.2025 року - залишити без змін.

Речові докази по справі:

- 1 (один) зріз з пня дерева породи клен, котрий вилучений у 79 кварталі 16 виділу (який відноситься до природо-заповідного фонду «Цуманська пуща») Мощаницького лісництва та який переданий на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області – знищити.

- 0,5 метрів кубічних деревини породи клен, які передані на відповідальне зберігання майстру лісу – конфіскувати в дохід держави.

- бензопилу марки «Stihl 180», яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області – повернути власнику ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1