Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 31 березня 2026 р.
Справа: №154/3753/24
Суддя: Каліщук А. А.
Копія
154/3753/24
2/154/72/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що із відповідачем вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.07.2015.
Під час перебування у шлюбі ними за спільні кошти придбано автомобіль марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, який 22.12.2018 було зареєстровано на відповідача.
Транспортний засіб, який є спільним майном подружжя, знаходиться у користуванні відповідача, який не бажає добровільно провести його поділ.
Оскільки відповідач не бажає добровільно провести поділ автомобіля, який є їхньою спільною власністю, а тому позивач просить визнати спільною сумісною власністю автомобіль марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску та стягнути з неї в користь відповідача грошову компенсацію частки вартості цього автомобіля, у розмірі 194754 гривні. Автомобіль залишити в особистій приватній власності позивача.
Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить вимоги задовольнити, розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідач в судове засідання подав заяву в якій зазначив, що позовні визнає повністю, просить проводити розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи те, що в судове засідання сторони не з`явились, тому згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.
Дослідивши та оцінивши письмові докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам закону, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.07.2015 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 , 24.06.2023 придбав автомобіль марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
Сторонами визнається, що даний автомобіль був придбаний у шлюбі, за спільні кошти подружжя.
Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Оскільки автомобіль марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску був придбаний сторонами в період шлюбу, за їхні спільні кошти, що визнається відповідачем, тому дане майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ч.1 ст 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Аналогічна норма закріплена у ЦК України, зокрема ч. 2 ст. 372 ЦК України визначає, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Враховуючи, що автомобіль марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, відсутні домовленості між сторонами про їх частки у праві спільної сумісної власності, а також визнання відповідачем позову, тому суд дійшов висновку, що відповідно до ч.1 ст. 70 СК України та ч.2 ст. 372 ЦК України частки у праві спільної сумісної власності позивача та відповідача є рівними, а тому позивачу та відповідачу належить по частки у даному спірному майні.
Висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 2857-Е від 30.10.2025, яка проведена Волинським відділеннням Львівського НДІСЕ підтверджується, що ринкова вартість автомобіля марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, становить 389508 гривень.
Оскільки відповідачу належить частки даного автомобіля, який перебуває у користуванні позивача та є спільним сумісним майном, а тому відповідачу підлягає грошова компенсація за належну йому частку даного автомобіля, яка становить 194754 грн та підлягає стягненню із позивача в користь відповідача.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, доведеними, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,265 ЦПК України суд,
ухвалив :
Позов задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 грошову компенсацію частки вартості автомобіля марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, що становить 194754 гривні.
Автомобіль марки «Volvo» д.н.с. НОМЕР_1 , 2011 року випуску залишити в особистій приватній власності ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживає АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_1 .
Головуючий: /підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua