Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №761/50388/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м. Київ

Справа №761/50388/25

Апеляційне провадження №33/824/1448/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524522 від 26 листопада 2025 року, 26 листопада 2025 о 17 год 50 хв за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 58, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюрний камінь, під час чого автомобіль отримані механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.3б, 12, 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 26 листопада 2025 о 17 год 50 хв за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 58, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер, результат якого позитивний - 3,87 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення: за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік, за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Згідно ст. 36 КУпАП шляхом накладання стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Судове рішення мотивовано тим, що на підставі досліджених доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.9а, 2.3б, 12, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Ткаленко А.В., 22 січня 2026 року подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що у даній справі, зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст. 255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, докази за своєю суттю залишають місце сумнівам, і як наслідок не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткаленко А.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 не було дотримано.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що винаОСОБА_1 у порушенні вказаних пунктів ПДР, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524522 від 26 листопада 2025 року відповідно до якого, 26 листопада 2025 о 17 год 50 хв за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 58, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюрний камінь, під час чого автомобіль отримані механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.3б, 12, 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 14);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524505 від 26 листопада 2025 року відповідно до якого, 26 листопада 2025 о 17 год 50 хв за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 58, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер, результат якого позитивний - 3,87 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2);

- даними чеку Drager протестовано особу - ОСОБА_1 - результат тесту - 3,87‰ (а.с. 5);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6);

- схемою ДТП від 26 листопада 2025 року на якій зображено місце розташування транспортного засобу та напрямок руху транспортного засобу під час події (а.с. 19);

- поясненнями очевидців, які зазначили, що бачили автомобіль марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився та заважав проїзду транспорту, а водій по зовнішнім ознакам перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 17,18);

- постановою серії ЕНА № 6229234 від 26 листопада 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто за ч. 1 ст. 126 КУпАП (водій будучи учасником ДТП керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів) (а.с. 9);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 11).

Наявні у справі докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 положень п. 2.9 (а), п. 2.3 (б), п. 12, п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому їх правильно покладено судом першої інстанції в обґрунтування висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.

Так, на наявному у справі відеозаписі події зафіксовано, що ОСОБА_1 не оспорював факт керування транспортним засобом, погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager».

За результатами проведеного тесту виявлено алкогольне сп`яніння - 3,87 ‰.

Після проведеного огляду, водій ОСОБА_1 не висловлював співробітникам поліції свою незгоду з проведеним оглядом, протокол про адміністративне правопорушення про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння засвідчив своїм підписом без будь-яких заперечень та застережень.

До того ж дії працівників поліції в установленому законом порядку не оскаржено.

Відтак, у результаті дослідження та перевірки наявних у матеріалах справи доказів, у апеляційного суду відсутні підстави вважати відеозапис сфальсифікованим, а доводи скаржника слушними. Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, при цьому, він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не оспорював факту наїзду на перешкоду.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що районний суд правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а, п. 2.3б, п. 12, п. 13.1 Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з виявлення алкогольного сп`яніння.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що матеріали справи в цілому відображають усі обставини, які мають значення для кваліфікації і повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, підтверджують факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, містять його пояснення щодо наїзду на перешкоду.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.