Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №752/9195/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

м. Київ, вул. Солом`янська , 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Таранова С.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.08.2025,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.08.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 31.03.2025 о 23 год. 40 хв. поблизу будинку №4 по вул. Д. Луценка в м. Києві керував транспортним засобом «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Таранов С.І. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що постанова суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що працівники поліції не проводили виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а з відеозапису вбачається, що поведінка водія відповідає обстановці, і немає порушення мови та координації рухів. Звертає увагу, що одразу після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння, однак в подальшому поведінка та погрози працівників поліції спонукали його відмовитися від проходження огляду. Вказує, що суд не надав належної правової оцінки результату лабораторних досліджень, відповідно до якого станом на 01.04.2025 у організмі ОСОБА_1 не виявлено будь-яких наркотичних речовин.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Таранова С.І., які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 287219 від 01.04.2025, ОСОБА_1 31.03.2025 о 23 год. 40 хв. поблизу будинку №4 по вул. Д. Луценка в м. Києві керував транспортним засобом «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Також із змісту даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з протоколом, підписав його, зауваживши, що має підвищену температуру і не в змозі проїхати до лікаря. Факт керування транспортним засобом не заперечував, про бажання пройти огляд на стан сп`яніння не заявляв.

За результатами перегляду відеозапису з нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, встановлено, що після зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , йому було повідомлено про підстави зупинки та в подальшому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, у зв`язку із виявленням у нього ознак такого сп`яніння, на що він відмовився. При цьому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та наслідки у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Також працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 має наркотичну залежність та проходить замісну підтримувальну терапію.

В судовому засіданні апеляційного суду було допитано лікуючого лікаря ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який зазначив, що ОСОБА_1 проходить курс замісної підтримувальної терапії та приймає наркотичний препарат метадон у такому дозуванні, яке може і не викликати стан сп`яніння, однак встановити факт перебування особи у стані сп`яніння може лише лікар-нарколог.

З наявного у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду у КНП «КМНКЛ «Соціотерапія».

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, доводять порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, а отже і вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та його захисник не надали.

Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 287219 від 01.04.2025 відповідає положенням ст. 256 КУпАП.

Також апеляційний суд звертає увагу, що працівники поліції у відповідності до ст. 266 КУпАП відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (а.с. 4).

Крім того, апеляційний суд критично ставиться до тверджень адвоката Таранова С.І.щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такі ознаки виявлені працівниками поліції та вказані у протоколі, а будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі, апеляційному суду не надано.

Апеляційний суд не бере до уваги посилання захисника щодо перебування ОСОБА_1 у тверезому стані відповідно до результатів досліджень лабораторії «Діла», оскільки таке дослідження проведено всупереч вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", за умов, які не гарантують достовірність результатів такого огляду, а тому не ставлять під сумнів правильність висновку судді місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення є необґрунтованими.

За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для скасування постанови та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Таранова С.І. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.08.2025, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - без змін.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя