Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №718/18/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Струбіцька О.М., розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою захисника Колчанова Р.В. в інтересах ОСОБА_1 , за участі захисника Колчанова Р.В. на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 27 грудня 2025 року о 23 год. 33 хв. у с. Мамаївці по вул. Шевченка, 129, керувала т.з. марки «Nissan qashqai», д.н.з. « НОМЕР_1 » в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т.з. із застосуванням приладу Драгер, результат огляду - 0,90 проміле. Такими діями ОСОБА_1 порушила п.2.9А ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисник Колчанов Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову районного суду скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт вважає, що постанова районного суду прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою.

Стверджує, що висновок районного суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого правопорушення, не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

ЄУНСС: 718/18/26 Головуючий у І інстанції: Мінів О.І.

НП: 33/822/142/26 Доповідач: Струбіцька О.М.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказам, оскільки протокол складено за відсутності ОСОБА_1 , та в ньому відсутній підпис останньої щодо ознайомлення із правами та обов`язками.

Зазначає, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він не був складений у присутності ОСОБА_1 , їй не було вручено другого примірника акту, зазначені в акті ознаки алкогольного сп`яніння не були перевірені працівниками поліції.

Вважає, що оскільки працівники поліції не зафіксували на відеозапис виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, фіксація таких ознак повинна була здійснюватися за участі двох свідків.

На думку апелянта, працівники полії мали обов`язок доставити ОСОБА_1 до найближчого медичного закладу, де б остання вказала, чи погоджується із результатами огляду і чи бажає пройти медичний огляд у лікаря нарколога.

Стверджує, що письмове направлення ОСОБА_1 до медичної установи є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в ньому не вказано на який саме огляд направлялась ОСОБА_1 , вказаний документ не був складений в присутності ОСОБА_1 , зазначені в направленні ознаки сп`яніння не були перевірені поліцейськими, копія направлення не вручалась ОСОБА_1 і не підписувалась нею.

Вказує, що ОСОБА_1 неодноразово вказувала працівникам поліції, що вона згідна їхати в медичний заклад, однак працівники поліції проігнорували її прохання.

Зазначає, що працівники поліції не надали до суду всі відеозаписи, зокрема ті, на яких було зафіксовано прохання ОСОБА_1 про направлення її до медичного закладу.

Вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції, є неналежними і недопустимими доказами, оскільки є порізаними, неповними, відсутня постійна та безперервна відеофіксація.

На думку апелянта, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними доказам факт порушення ОСОБА_2 ПДР України, які б давали право працівникам поліції зупинити транспортний засіб під її керуванням.

Пояснює, що ОСОБА_1 під`їжджаючи до перехрестя завчасно зайняла крайню ліву смугу руху, так як мала виїжджати на автодорогу сполученням Чернівці- Івано-Франківськ, що не є порушення вимог п. 11 ПДР України, а тому постанова серії ЕНА №6422605 від 27.12.2025 року за ч.2 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 є безпідставною та незаконною.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника Колчанова Р.В, який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таких вимог закону було дотримано районним судом.

Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9А та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі та дослідженими судом наступними доказами.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №552603 від 28.12.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення (а.с.1).

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду позитивний – 0,90 проміле (а.с. 5).

Роздруківкою приладу DRAGER 7510, згідно якого за результатами тестування працівниками поліції на місці зупинки т.з., встановлено результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння – 0,90 проміле (а.с. 4).

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений у відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Вищевказане підтверджуються відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано, як працівники поліції зупинили ОСОБА_1 за порушення ПДР України, під час спілкування виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки, за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у в стані алкогольного сп`яніння – 0,90 проміле, результат огляду нею не заперечувався.

За таких обставин, районним судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9А ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності ОСОБА_1 та в ньому немає її підпису, є безпідставними.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в графах 13,16,18 наявний підпис ОСОБА_1 .

На відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_1 була присутня при складанні протоколу, підписує його та отримує копію (а.с. 8, відео 43:00, 47:50).

Всупереч доводів апелянта, акт огляду є належним та допустимим доказом, в ньому наявні всі необхідні реквізити та заповненні всі наявні графи, він був складений у присутності ОСОБА_1 про що свідчить її підпис в графі «з результатом згідна».

Твердження апелянта про те, що працівники поліції не зафіксували на відеозапис виявлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , є безпідставним, оскільки спростовуються дослідженим відеозаписом (а.с. 8, відео 02:56).

Посилання апелянта на те, що працівники поліції мали обов`язок доставити ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я, є необґрунтованими.

Згідно ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Оскільки ОСОБА_1 пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу, та не заперечувала результати огляду, працівники поліції правомірно не доставляли її до найближчого медичного закладу.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 неодноразово просила працівників поліції доставити її до лікарні для проведення огляду, однак такі відеозаписи не були надані працівниками поліції, є безпідставними.

Як вбачається із досліджених відеозаписів, вони є повними, починаються із моменту зупинки транспортного засобу і закінчуються оформленням адміністративних матеріалів.

Під час всього, безперервного відеозапису, ОСОБА_1 не висловлювала бажання проїхати і лікарні чи незгоди із результатами огляду, факт погодження із результатами також підтверджується актом огляду в якому ОСОБА_1 підписалась в графі «з результатом згідна».

З цих же підстав, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо неповноти та неналежності, як доказу, відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції.

Твердження апелянта про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , є безпідставним.

Згідно відеозаписів вбачається, що працівники поліції відразу повідомили про причини зупинки транспортного засобу, а саме порушення ПДР України.

Також в матеріалах справи наявна копія постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6422605 від 27.12.2025 року, згідно якої того ж дня о 34:33 год. в с. Мамаївці, вул. Т. Шевченка 129, водій ОСОБА_1 здійснювала рух по дорозі, що має дві смуги руху в одному напрямку, не зайнявши правого краю на проїзній частині при відсутності інших т.з. на ній, чим порушила п.11 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 с. 122 КУпАП (а.с.3).

Відомостей про оскарження цієї постанови в матеріалах справи немає, під час апеляційного перегляду не надано.

Доводи апелянта щодо незаконності вказаної постанови та відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП не є предметом перегляду в даному апеляційному провадженні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника Колчанова Р.В. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №552603 від 28.12.2025 року відповідає вимогам передбаченим ст. 256 КУпАП, постанова Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Оскільки, доводи апелянта не дають підстав для скасування судового рішення, постанову суду необхідно залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Колчанова Р.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду [підпис] О.М. Струбіцька

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач _________________ Струбіцька О.М.

(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)

03.04.2026 року

(дата засвідчення копії)