Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №386/830/23 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2026 року м. Кропивницький

справа № 386/830/23

провадження № 22-ц/4809/17/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С.І., Чельник О.І.,

учасники справи:

позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»,

розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Крук Андрій Степанович, на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області (суддя Запорожець О.М.) від 18.01.2024,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

03.07.2023 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі – ПрАТ «СК «АРКС»), від імені якого діє представник за довіреністю – Капля Юлія Сергіївна, звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення на його користь відшкодування за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнову шкоду у розмірі 7 044,28 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що між ним та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 68405Га2щ, предметом якого були майнові інтереси останнього, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».

02.12.2022 за участю транспортного засобу марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та транспортного засобу «Daewoo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » сталася дорожньо-транспортна пригода (ділі – ДТП).

Відповідно до Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 02.12.2022 винним у вчиненні ДТП учасники цієї події визнали ОСОБА_1 .

Згідно зі страховим актом № ARX3468227 позивач здійснив виплату страхового відшкодування ПП «Торговий дім «ЄВРОМОТОРС» за ремонт пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілої ОСОБА_3 у розмірі 29 058,41 грн.

На момент ДТП, згідно з Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP6688223, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «Країна» (далі – АТ «СК «Країна»).

Надалі, АТ «СК «Країна» сплатила за цим страховим випадком – ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування у розмірі 22 014,13 грн.

Таким чином, на думку позивача, обов`язок зі сплати різниці між фактичним розміром завданої відповідачем майнової шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням, яка становить 7 044,28 грн, покладається на відповідача, а тому позивач пред`явив цей позов.

2. Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2024 позов задоволено повністю.

Суд мотивував рішення наступним: оскільки майнова шкода, заподіяна пошкодженням транспортного засобу марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », була заподіяна внаслідок необережних дій відповідача, то різниця між розміром завданого збитку та здійсненою АТ «СК «Країна» страховою виплатою за договором обов`язкового страхування відповідальності підлягає стягненню з відповідача.

Твердження представника відповідача стосовно неправомірного застосування АТ «СК «Країна» коефіцієнту фізичного зносу при визначенні страхового відшкодування суд до уваги не взяв та зазначив, що відповідач в іншому цивільному провадженні може вирішити спір зі своїм страховиком щодо зменшення страхової виплати.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову ПрАТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 .

3. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Відповідач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Крук Андрій Степанович, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, окрім того, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач вважає, що обов`язок з відшкодування матеріальної шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика, а не на нього, як особи, чия відповідальність застрахована. Окрім того, відповідно до змісту договору добровільного страхування наземного транспорту № 68405Га2щ транспортний засіб марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », 2021 року випуску, а тому, відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, для легкових КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років, застосуванню підлягає коефіцієнту фізичного зносу, який дорівнює нулю. Відтак при виплаті страховиком АТ «СК «Країна» страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «АРКС» застосування будь-якого іншого коефіцієнту зносу було протиправним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що компенсація різниці вартості відновлювального ремонту пошкодженого ним транспортного засобу та виплаченої позивачем за договором добровільного страхування суми страхового відшкодування не може бути покладена на нього, а тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив пред`явлений позивачем до нього позов.

4. Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи у справі до суду апеляційної інстанції не надійшов.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

5. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки ціна позову у даній справі (7 044,28 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а справа не належить до виключень, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 19 та ч. 4 ст. 274 ЦПК України, розгляд вказаної справи здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

6. Встановлені судом першої інстанції неоспорювані обставини:

20.10.2022 ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 уклали Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 68405Га2щ. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і роззпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », дата реєстрації: 28.10.2021.

Між АТ «СК «Країна» та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP6688223 згідно з яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Daewoo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 ».

Відповідно до Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 02.12.2022, яка сталася того ж дня в м. Хмельницький внаслідок зіткнення транспортних засобів марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та марки «Daewoo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » визнали винуватцем цієї пригоди водія другого з вказаних автомобілів ОСОБА_1 .

04.01.2023 на підставі страхового акту № ARX3468227 від 07.12.2022 та ремонтної калькуляції № 1.003.22.0018602 від 03.12.2022 ПрАТ «СК «АРКС» сплатило ПП «Торговий дім «ЄВРОМОТОРС» 29 058,41 грн за ремонт пошкодженого 02.12.2022 у ДТП автомобіля марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». Таким чином страховик сплатив вигодонабувачу за договором добровільного страхування ОСОБА_3 страхове відшкодування.

20.02.2023 АТ «СК «Країна» сплатило ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування у розмірі 22 014,13 грн, що відповідає вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 » з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

7. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. Ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в апеляційному порядку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.

8. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

8.1. Норми права та їх джерела, практика їх застосування

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

До страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

Аналогічну норму містила чинна на час виникнення спірних правовідносин ст. 27 ЗУ «Про страхування» № 85/96-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про страхування» (в подальшому використовується редакція Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент ДТП), договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п. 9.1, 9.2, 9.4 ст. 9 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.(ст. 27 ЗУ «Про страхування»). Аналогічне положення міститься у ст. 993 ЦК України (в редакція закону, чинного на момент вчинення ДТП).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України, в редакція закону, чинного на момент подання позовної заяви).

8.2. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

Обставини цієї справи полягають у тому, що 02.12.2022 о 13:00 у м. Хмельницький на перехресті з круговим рухом сталася ДТП, а саме зіткнення автомобіля марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 (відповідач у справі)

Ця подія ДТП була оформлена шляхом складання повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, яке заповнили водії-учасниками ДТП на місці аварії. При цьому за їх згодою винуватцем ДТП визнано водія автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Під час цієї ДТП автомобіль марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер: НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Розмір завданих відповідачем збитків становить 29058,41 грн.

Оскільки за умовами укладеного 20.10.2022 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 68405Га2щ страховим ризиком є, зокрема, збитки, завдані внаслідок ДТП пошкодженням застрахованого транспортного засобу марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , то страховик визнав вказану подію ДТП страховим випадком і 04.01.2023 повністю сплатив страхове відшкодування в сумі 29058,41 грн.

Так, як на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована АТ «СК «Країна» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP6688223, то 20.02.2023 АТ «СК «Країна» на вимогу ПрАТ «СК «АРКС» сплатило 22 014,13 грн, що, як зазначило у листі АТ «СК «Країна» від 19.09.2023 № 100087 (а. с. 65), є страховим відшкодуванням з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,258, що відповідає п. 22.1 ст. 22, ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Різниця між сплаченим ПрАТ «СК «АРКС» за договором добровільного страхування страховою виплатою та страховою виплатою, яку здійснила АТ «СК «Країна» становить 7044,28 грн, що відповідає розміру пред`явлено у цій справі до ОСОБА_1 позову.

Ухвалюючи оскаржене відповідачем рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що за обставин цієї справи та відповідно до норм ч. 1 ст. 993, ч. 1 ст. 1191, ст. 1194 ЦК України позивач має право вимагати до відповідача, як винуватця у завданні майнової шкоди, про сплату йому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, якої не вистачає для повного відшкодування збитків.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції так, як суд дійшов його з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

По-перше, місцевий суд дав неправильну юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам у цій справі та супереч ч. 4 ст. 263 ЦПК України не врахував висновки Верховного Суду про застосування норм матеріального права у аналогічних спорах, а тому помилково одночасно послався на норми ст. 993 та ст. 1191 ЦК України, які є взаємовиключними.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/07 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки у деліктному зобов`язанні, що виникло внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заміна кредитора у деліктному зобов`язанні в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією, що не змінює порядку перебігу позовної давності. При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначене ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного ст. 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини – суброгацію у страхових відносинах та регрес. При суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора – право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика. При регресі – право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

Такий самий по суті висновок викладено в іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц: «Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність» (див. п. 74 постанови).

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку ст. 1191 ЦК України. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому – суброгацію.

Таким чином, помилковим є застосування Новоархангельським районним судом Кіровоградської області у цій справі до суброгації у страхових відносинах положень ст. 1191 ЦК України про регрес.

По-друге, у п. 72, п. 73 згаданої вище постанови від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила: «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 звернута увага на те, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Як встановив суд першої інстанції, ДТП, яка сталася 02.12.2022 о 13:00 у м. Хмельницький на перехресті з круговим рухом, а саме зіткнення автомобіля марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », яким керувала ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », яким керував ОСОБА_1 , визнана страховим випадком як страхувальником майнових інтересів за договором добровільного страхування ПрАТ «СК «АРКС», так і страхувальником цивільно-правової відповідальності за договором обов`язкового страхування - АТ «СК «Країна».

Сторонами у справі визнається, що право вимоги відшкодування в сумі 29058,41 грн, завданої пошкодженням автомобіля марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ № 85/96-ВР перейшло від ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «АРКС».

З урахуванням положень постанови Правління Національного банку від 30.05.2022 № 108 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» станом на день настання страхового випадку, тобто на 02.12.2022, ліміт (максимальний розмір) виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення ДТП з використанням «європротоколу» становить 80 000,00 грн.

Навіть, якщо договір ОСЦПВ № AP6688223 був укладений до 01.07.2022, то ліміт відповідальності страховика становив не менше 50000,00 грн.

Таким чином, ліміт відповідальності АТ «СК «Країна» перевищує розмір завданої ОСОБА_1 майнової шкоди - 29058,41 грн.

Суд першої інстанції цього не врахував.

При цьому матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та АТ «СК «Країна» виник спір щодо повноти виконання страховиком своїх зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № AP6688223, а саме з правомірності здійснення виплати страхового відшкодування не в розмірі завданої шкоди, а із застосування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу більшого ніж «0» без урахування строку експлуатації автомобіля марки «Peugeot» 3008, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , та п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

АТ «СК «Країна» залучена до участі у справі № 386/830/23 як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Проте суд не може робити будь-які висновки про належне/неналежне виконання АТ «СК «Країна» своїх обов`язків за договором ОСЦПВ № AP6688223, оскільки це не є предметом спору у цій справі, а позивач позовних вимог до цього страховика не висунув.

Водночас без вирішення цього питання суд позбавлений можливості зробити висновок про те, що за обставин справи на підставі ст. 1194 ЦК України ОСОБА_1 є належним відповідачем.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц тощо.

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 203/2/19 Суд дійшов наступного висновку, що визначення позивачем у справі складу сторін (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом сторін.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що у цій справі неможливо вирішити питання про відповідальність відповідача за завдану ним шкоду, оскільки він застрахував її, а розмір шкоди не перевищує ліміт відповідальності його страховика.

Таким чином позивач пред`явив свою вимогу не до всіх відповідачів, які мають відповідати за таким позовом, що є підставою для відмови в задоволенні позову до ОСОБА_1 через неповний суб`єктний склад учасників справи на стороні відповідача.

Твердження суду першої інстанції про те, що відповідач може в іншому цивільному провадженні вирішити спір з АТ «СК «Країна» та встановити фактичні обставини часткової виплати страхового відшкодування, є таким, що не відповідає закону та можуть призвести до нівелювання інституту обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За таких обставин суд першої інстанції зробив передчасний та необгрунтований висновок про задоволення позову та стягнення з відповідача компенсації за завдані ним збитки.

9. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України).

Суд першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, що призвело до помилковості висновків, тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення належить скасувати й ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ПрАТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 .

10. Про судові витрати

Одним із принципів цивільного судочинства, закріплених у п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволені позову, то належить здійснити новий розподіл судових витрат сторін у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

За принципом, закріпленим у ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ПрАТ «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація сплаченого судового збору за подання до суду апеляційної скарги в сумі 3220,80 грн (а. с. 107).

Сплачений позивачем ПрАТ «СК «АРКС» судовий збір за подання до суду позовної заяви у сумі 2 684,00 грн покладається на нього без компенсації (а. с. 3).

Керуючись ст. ст. 368, 376, 381, 382-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Крук Андрій Степанович, задовольнити.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2024 скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ: 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 220,80 грн за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник