Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №404/8263/24 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/6/26 Головуючий у суді І інстанції: Хаупшева Л.М.

Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач у суді ІІ інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

за участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Ларіна А.С.

представника потерпілого – адвоката Коробєйніков А.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу адвоката Ларіна А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2025 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працююча, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – не встановлено,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрито провадження у справі, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, встановлених для накладення адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП та закрито провадження у справі, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, встановлених для накладення адміністративного стягнення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно постанови суду водій ОСОБА_2 17.05.2024 о 19 год. 30 хв. в м. Кропивницький по вул. Героїв України, біля будинку №22 Б, керуючи транспортним засобом – «ВАЗ 217030-110», д/н НОМЕР_1 , під час руху була неуважна, не стежила за зміною дорожньої обстановки, здійснюючи виїзд з прилеглої території, не надала переваги у русі транспортному засобу - «Honda СBR 1000 RA», д/н НОМЕР_2 та допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.2.3 «б», 10.2 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Ларіна А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Також просить в процесі розгляду справи вирішити клопотання про призначення судової експертизи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в свої поясненнях зазначив, що рухався зі швидкістю 65 км/год., однак побачивши за 250 м, що з лівої сторони починає виконувати маневр повороту ліворуч автомобіль ОСОБА_2 продовжив рух прямо.

Таким чином, ОСОБА_1 керуючи не зменшив швидкості руху до безпечної, був неуважним, не зупинився перед об`їздом перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з т.з. ВАЗ-217030-110, д. н. з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .

Пунктом 13.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху», визначено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Пунктом 12.1. Правил дорожнього руху визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 12.3. Правил дорожнього руху встановлено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Пунктом 12.4. Правил дорожнього руху встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Однак, як зазначено у поясненнях ОСОБА_1 , останній рухався зі швидкістю 65 км/год., і лише згодом раптово згадав, що його швидкість була 50 км/год. та змінив свої показання, що додатково свідчить про те, що він був неуважним, та підтверджує його винуватість.

Більше того, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , ще за 250 м він бачив, що автомобіль ОСОБА_2 здійснює маневр повороту ліворуч, та був об`єктивно спроможний виявити перешкоду для його руху, однак швидкість не зменшив, та транспортний засіб не зупинив, внаслідок чого допустив зіткнення.

Також варто зазначити, що навіть швидкість, яку зазначає ОСОБА_1 , з якою він нібито рухався, тобто 65 км/год., не є достовірною, оскільки очевидці події, особи, яких сторона захисту просила викликати в наступне судове засідання та допитати їх в якості свідків, підтвердили, що т, з, HONDA CBR 1000 RA, , під керуванням ОСОБА_1 з`явився нізвідки, і в момент виконання маневру ОСОБА_2 його на дорозі не було. Таким чином, можна дійти логічного висновку, що швидкість водія ОСОБА_1 була значно вищою, аніж він зазначає у своїх первинних, а тим більше у наступних поясненнях.

Крім того, на думку сторони захисту, після закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину, орган поліції повинен скласти новий протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, а не повторно надсилати до суду попередній протокол. Це пов`язано з необхідністю дотримання процесуальних вимог та строків накладення адміністративного стягнення.

Більш того, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вважає, що вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Відповідно, суд повинен був, застосовуючи ст. 38 КУпАП та ст. 247 КУпАП, закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності без встановлення винності особи.

Разом з тим в апеляційній скарзі адвокат Ларін А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що у судовому засіданні 24.04.2025 ОСОБА_2 та її захисник не були присутні та подали клопотання про відкладення розгляду справи, а постанова суду першої інстанції надійшла через систему електронний суд 07.05.2025.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – без змін, з таких підстав.

Оскільки з електронну реєстру судових рішень можливо встановити, що постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда учасника справи повинні були отримати 08.05.2025, та в матеріалах справи відступні докази отримання представником ОСОБА_2 до 08.05.2025, вважає за необхідне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.

В суді апеляційної інстанції адвокат адвоката Ларін А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Значив, що висновком судова інженерно транспортної (авто технічної) експертизи № 921/25-27 від 18.11.2025 за результатами якої встановлено, вину ОСОБА_1 при вчиненні адміністративного правопорушення.

В суді апеляційної інстанції представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Коробєйніков А.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, а також проти клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 мала двох захисників, за допомогою яких, реалізувала свої права у повному обсязі у тому числі і можливість на апеляційне оскарження. Також, судом першої інстанції на підставі встановлених матеріалів дійшли обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що в ході розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції на підставі проведених експертиз встановлена вина ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Згідно положень ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №744154 від 25.06.2024, водій ОСОБА_2 17.05.2024 о 19-30 год. в м. Кропивницький по вул.Героїв України, біля будинку №22Б, керуючи транспортним засобом – «ВАЗ 217030-110», д/н НОМЕР_1 , під час руху була неуважна, не стежила за зміною дорожньої обстановки, здійснюючи виїзд з прилеглої території, не надала переваги у русі автомобілю - «Honda СBR 1000 RA», д/н НОМЕР_2 та допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії в провину ОСОБА_3 ставиться порушення вимог п. 2.3 (б), 10.2 ПДР України.

За змістом п. 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до вимог п. 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

З протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 17.05.2024 року вбачається, що огляд проводився за наступних погодних умов: ясно, без опадів, температура повітря +16 градусів; наявність нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття або їх відсутність – відсутні; умови освітленості на даній ділянці шляху – світла пора доби; загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія + 300 метрів; локалізація пошкоджень на транспортних засобах: «ВАЗ 217030-110» пошкоджена права бічна частина кузову, а саме: задня блок фара, бампер, крило, заднє колесо, пасажирські дверцята, дзеркало заднього виду; «Honda CBR 1000RА» пошкоджений пластик, кермо, передня фара, переднє колесо, вилка.

Із схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ДТП сталося внаслідок зіткнення транспортних засобів «Honda CBR 1000RА», державний номер НОМЕР_4 , та «ВАЗ 217030-110», державний номер НОМЕР_3 отримали механічні пошкодження.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_2 яка зазначила: по факту ДТП, яке відбулось 17.05.2024 року близько о 19 год. 30 хв. по вул. Героїв України напроти буд. 226, в м. Кропивницький, повідомила наступне, що вище вказаної дати та години перебувала у свого чоловіка на роботі, яка знаходиться по вул. Героїв України навпроти буд. 226. Далі вирішила їхати назад додому. Сіла за кермо автомобіля «ВАЗ-217030-11 (реєстраційний номер НОМЕР_3 . Дитина сиділа позаду. Далі від роботи чоловіка їй потрібно було виконати маневр повороту вліво. Включила лівий показник повороту, подивилась спочатку ліворуч, а потім праворуч, транспортного засобу по вул. Героїв України не було та після чого почала виконувати маневр повороту на швидкості приблизно 15 км/год. Виконавши маневр повороту ліворуч, рухалась по вул. Героїв України від вул. Попова в напрямку вул. Жадова в крайній правій смузі руху. Проїхавши метрів 5 прямо відчула сильний удар в задню праву частину кузову. Далі з`їхала з проїзної частини вправо, щоб не заважати руху транспорту. Вийшовши з автомобіля, побачила, що мотоцикл здійснив зіткнення зі нею. Далі підійшла до водія мотоцикла переконалась. Через декілька хвилин приїхала поліція та швидка медична допомога, яка госпіталізувала водія мотоцикла до лікарні.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 відповідально до яких останній пояснив, що на відстані за 250 метрів він побачив початок виконання маневру ОСОБА_2 . Коли автомобіль ОСОБА_2 знаходився на його смузі руху під кутом 35 градусів, він почав скеровувати мотоцикл праворуч, щоб не зіткнутися, однак, йому це не вдалося та передньою частиною мотоцикла здійснив зіткнення з задньою правовою бічною частиною автомобіля. Щодо швидкості, з якою він рухався, зазначив що вона становила 65 км/год.

Свідок ОСОБА_4 в суді першої інстанції пояснив, що 17.05.2024 приблизно о 19 год перебував на заправці ВОГ, лицем до СТО. Бачив, як ОСОБА_2 виїжджала з прилеглої території. Пропустила всі транспортні засоби, що рухалися, після чого з включеними показчиками повороту перестроїлася в ліву смугу, проїхавши по ній приблизно 5-10 м, почала перестроюватися в праву смугу руху. Під час перестроювання в праву смугу руху відбувся удар. В цей час потерпілий рухався по лівій полосі, а потім пішов в право.

Свідок ОСОБА_5 в суді першої інстанції пояснив, що десь в травні 2024 року бачив обставини ДТП за участю автомобіля ВАЗ та мотоцикла. Зазначив, що автомобіль виїжджав з прилеглої території на ліво, потім перестроювався в праву смугу. Транспортний засіб перестроївся в праву смугу руху та проїхав приблизно 10 м, після чого відбулося ДТП. Чув гальма мотоцикла.

Також адвоката Ларіна А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 надав до суду висновок судової інженерно-транспортної (авто-технічної) експертизи № 921/25-27 від 18.11.2025 за результатами якої встановлено, що:

- В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ 217030-110 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.2 ПДР.

- В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ 217030- 110 ОСОБА_2 регламентувалися вимогами п. 10.2 ПДР (текст вимог ПДР надано в дослідницькій частині висновку).

- В розглянутій дорожній обстановці дії водія мотоцикла «Honda CBR 1000 ОСОБА_6 не відповідали вимогами п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) ПДР.

- В розглянутій дорожній обстановці дії водія мотоцикла «Honda CBR 1000RА» ОСОБА_1 регламентувались вимогами п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) ПДР (текст вимог ПДР надано в дослідницькій частині висновку).

- В розглянутих дорожніх умовах обидва водії-учасники ДТП мали технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, а тому причиною зіткнення є невиконання водієм автомобіля ВАЗ 217030-110 ОСОБА_2 вимог п. 10.2 ПДР, та невиконання водієм мотоцикла «Honda CBR 1000RА» ОСОБА_1 вимог п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) ПДР.

- При умові виконання вимог 10.2 ПДР, водій а/м ВАЗ 217030-110 Добровольська Н.В. мала технічну можливість уникнути зіткнення з мотоциклом «Honda CBR 1000RА».

- В розглянутій дорожній обстановці водій мотоцикла «Honda CBR 1000RА» ОСОБА_1 при русі з припустимою швидкістю (при виконанні вимог п. 12.4 та 12.9 (б) ПДР) та при своєчасному виконанні вимог п.12.3 ПДР (застосувавши екстрене гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху) мав технічну можливість зупинити керований ним мотоцикл до місця зіткнення і тим самим мав можливість уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 217030-110.

- Ступінь вини - це кількісна характеристика провини, яка визначає тяжкість злочину і небезпечність особи винного. Вона визначається сукупністю факторів: формою вини (умисел або необережність), суспільною небезпечністю діяння, особливостями психічного ставлення особи, а також мотивами, цілями умовами злочину та особливостями особистості винного. Визначення ступеню вини потребує правової оцінки і не входить де компетенції автотехнічного експерта.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого

ст. 124 КУпАП доведена повністю.

Доводи про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, не можуть бути враховані з таких підстав.

Так, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності призначалась судове інженерно транспортна експертиза.

Відповідно до висновку судово-інженерно транспортної (авто технічної) експертизи № 921/25-27 від 18.11.2025 в розглянутих дорожніх умовах обидва водії-учасники ДТП мали технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, а тому причиною зіткнення є невиконання водієм автомобіля ВАЗ 217030-110 ОСОБА_2 вимог п. 10.2 ПДР, та невиконання водієм мотоцикла «Honda CBR 1000RА» ОСОБА_1 вимог п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) ПДР.

А тому, враховуючи те, що дії ОСОБА_2 щодо механізму та обставин вчинення ДТП були предметом досліджень експерта, з висновками експерта погоджуються учасники справи, а також будь-яких нових доказів які можуть вплинути на доведеність винуваті ОСОБА_2 учасниками справи не надано, суд приходить до висновку про те, що порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.2 ПДР, у тому числі, є причиною зіткнення її автомобіля та мотоцикла «Honda CBR 1000RА».

З цих же підстав не можуть бути враховані доводи апеляції про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення вимог ПДР України та як наслідок відсутність складу адміністративного правопорушення та відсутність в діях вини.

У зв`язку з цим, у діяхводіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вбачається спільна ступінь вини у допущеному зіткненні та дорожньо-транспортній пригоді та заподіяних наслідках, що об`єктивно підтверджено наявними матеріалами, - цей фактор може бути враховано судом при розгляді цивільного спору, щодо відшкодування цивільно-правових наслідків та для визначення ступеня вини водіїв – учасників ДТП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_2 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_2 за ст. 124 кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даних правопорушень, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Разом із тим, відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення 17.05.2024.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Враховуючи те, на момент ухвалення судового рішення сплинув строк передбачений ст.38 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності апеляційний суд погоджується з думкою судді суду першої інстанції, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7ч.1 ст.247 КУпАП.

В той же час статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.

При цьому, будь-яких норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Таким чином, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, необхідно встановити наявність або відсутність вини особи відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Ларіна А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження, - задовольнити.

Поновитиадвокату Ларіну А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Ларіна А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , – залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124, КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук