Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №395/1846/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/178/26 Головуючий у суді І інстанції: Забуранний Р.А.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Крайнього О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який проживає у АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду 04.09.2025 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Чорновола в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyndai Santa FE» н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат якого показав 1.10 проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Крайній О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суд першої інстанції, на думку апелянта є неповними та передчасними, що потягли тяжкі наслідки до ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Крайній О.В. не з`явились та попереджені про розгляд справи належним чином.

В день розгляду справи від адвоката Крайнього О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання в якому останній просить:

- поновити строк на розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

- відкласти розгляд справи у зв`язку з викликом зазначених у клопотанні свідків та витребуванні доказів.

- витребувати інформацію з ІНФОРМАЦІЯ_2 про підтвердження або спростування проходження медичної комісії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме 04 вересня 2025 року. Підтверджуючи його проходження подати інформацію про його стан під час проходження медичного огляду.

- надати можливість брати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції через підсистему “Електронний Суд”

Клопотання мотивовано тим, що свідки можуть підтвердити або спростувати ствердження працівників поліції, щодо алкогольного стану, також їм відомо про проходження ОСОБА_1 медичної комісії в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зокрема, свідок ОСОБА_2 безпосередньо перебувала в автомобілі на місці зупинки, Таір Джабер Махмуд брав участь у транспортуванні автомобіля з відділу поліції. Зазначені працівники поліції вважаю зможуть пояснити порядок продуття Drager Alcotest 6810 та підтвердити або спростувати проходження ОСОБА_1 медичного огляду.

04.09.2025 року ОСОБА_1 був першочергово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 де був складений протокол про адміністративне правопорушення №394 від 04.09.2025 року, пізніше доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичної комісії, на руки будь якого підтвердження не отримував.

Однак, перевіривши матеріли клопотання вважаю за необхідне відмовити в його задоволенні.

Зокрема, як вбачається з клопотання захисник Крайній О.В. не навів жодної обставини, яка перешкоджає прийняти участи участь у судовому засіданні.

В тож же час посилання на необхідність виклик свідків у справі не можуть бути враховано оскільки в матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції, а також перевірити порядок та процедуру дотримакння огляду.

Разом з тим, посилання необхідність витребування інформації наявної у ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом не можу бути враховано оскільки вказане не має жодного відношення розгляду справи.

В даному випадку у разі наявності будь-яких порушень, що можуть мати кримінально правовий характер захисник Крайній О.В. може самостійно звернутися до органів поліції з метою перевірки вказаної інформації.

Також не обґрунтовано необхідність відкладення судового засідання з метою подальшого його проведення в режимі відео конференції, оскільки захисник Крайній О.В. не наводить підлітав неможливості прийняти участі у розгляду справи у тому числі в режимі відеоконференції безпосередньо в день розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Необхідно зазначити про те, що адвокат Крайнього О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 фактично формально подав клопотання про відкладення оскільки, останній чітко розумів, що його клопотання не містить жодної підстави поважності відкладення розгляду справи, а питання виклику свідків та інформації з ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішується у судовому порядку.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Неявка ОСОБА_1 та його захисника Крайнього О.В. в судове засідання судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами, а також з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Згідно п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443691 від 04.09.2025, яким підтверджується, що 04.09.2025 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Чорновола в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- результатами тестуванням на алкоголь № 10471 від 04.09.2025, здійсненим приладом «Drager Alcotest 6810» № ARСЕ-0227. Результат склав 1,10‰;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого, у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Огляд проведено за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», результат 1,10‰;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд не проводився у зв`язку із проходженням огляду на місці зупинки транспортного засобу;

- відеозаписами події на яких зафіксовано, рух транспортного засобу Hyndai Santa FE н.з. НОМЕР_1 та його зупинку працівниками поліції. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції встановлено особу водія ОСОБА_1 . В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 , заперечував проти вживання ним алкоголю. На пропозицію пройти огляд на місці зупинки, водій погодився. Після продуття алкотестеру результат склав 1,10‰. На запитання працівника поліції, чи погоджується з результатом огляду ОСОБА_1 зазначив, що погоджується та пояснив, що з ранку випив пляшку пива.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.9 а) ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 2 розділу 2 Інструкції №1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та його зупинили працівники поліції, добровільно погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції у відповідності до інструкції з використання газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» провів огляд ОСОБА_1 , результат тесту показав позитивний результат – 1,10‰, з яким останній погодився.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи сторони захисту про відступіть доказів є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Зокрема, не можуть бути враховані доводи про обов`язку участь свідків, оскільки у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

В даному випадку огляд ОСОБА_1 відбувся за допомогою технічних засобів відеозапису, а тому участь свідків не є обов`язковою.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диски відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник Крайнього О.В. не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі, а саме факт керування, факт проходження огляду, згода з результатом огляду та надання пояснень щодо вживання ним алкоголю.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Що стосується доводів про порушення інспекторами поліції Закону України «Про Національну поліцію», необхідно зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у раз і якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення воді щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній порушив вимоги п. 2.9 ПДР України.

Сам по собі факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 ПДР України узгоджується зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Крайнього О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук