Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №346/1162/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/1162/25

Провадження № 33/4808/115/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Коваленко Д. С.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Лесюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову Коломийського міськрайонного судуІвано-Франківської області від 26 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 605,6 грн судового збору.

Згідно постанови суду, 02.03.2025 року близько 01 години 27 хвилин в с. Спас по вул. Шашкевича, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Ascona д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Лесюк А.В. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом у момент зупинки працівниками поліції та перебував у салоні виключно як пасажир на задньому сидінні за водієм. У матеріалах справи, зокрема на відеозаписах, відсутні будь-які докази того, що саме ОСОБА_1 знаходився за кермом. Крім того, захисник вказує на недостовірність відомостей у направленні на огляд до Коломийської ЦРЛ, у якому зазначено, що ОСОБА_1 було доставлено до закладу охорони здоров`я, тоді як відеозапис події спростовує цей факт. Процесуальний порядок долучення відеоматеріалів також був грубо порушений, оскільки диск із записом не містить підпису та прізвища особи, яка його надала, а конверт не був належним чином опечатаний. Апелянт звертає увагу на наявність суттєвих помилок у самому тексті протоколу про адміністративне правопорушення, а саме те, що у четвертому пункті протоколу прізвище особи вказано як « ОСОБА_2 », тоді як у сьомому пункті зафіксовано « ОСОБА_3 », що свідчить про недбалість при складанні документа та ставить під сумнів його юридичну силу в цілому.

Просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, будь яких клопотань не подав.

Його захисникЛесюк А.В. в апеляційному суді підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом тазазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №260070 від 02.03.2025 року (а.с.1); копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с. 6); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с. 7).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

На відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції (а.с. 7), зафіксовано рух службового автомобіля поліції, якому на зустріч їде автомобіль (номерний знак НОМЕР_1 ) і на сигнал проблискових маячків спочатку зупинився, а потім поїхав далі. Працівники поліції почали переслідувати вищевказаний автомобіль, який покинув місце події. Через деякий час вони наздогнали автомобіль Opel Ascona д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився. З автомобіля вискочили дорослий чоловік та дитина, які побігли в різних напрямках. Працівники поліції наздогнали чоловіка, ним виявився ОСОБА_1 .

Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що ведеться відеофіксація та зазначив, що він керував транспортним засобом у комендантську годину. Також повідомив, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці та тремтіння пальців рук. Після чого, працівник поліції запропонував останньому пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відмовився. Тоді працівники поліції запропонували пройти вищевказаний тест у медичному закладі. На що останній також відмовився. У зв`язку із чим, працівники поліції повідомили, що на нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, і роз`яснили його права, на що водій транспортного засобу повідомив, що йому все зрозуміло. Після складання протоколу, поліцейський оголосив його зміст і запропонував отримати копію протоколу, однак водій транспортного засобу відмовився.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог КУпАП та узгоджується з відеозаписами.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у момент зупинки працівниками поліції та перебував у салоні автомобіля лише як пасажир, спростовуються сукупністю доказів, досліджених судом. Зокрема, із відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що автомобіль Opel Ascona з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався назустріч службовому автомобілю поліції, після чого на сигнал проблискових маячків спочатку зупинився, а згодом продовжив рух та покинув місце зупинки. Від світла фар автомобіля працівників поліції обличчя водія автомобіля Opel Ascona було добре видно. Крім того, з відеозапису чітко видно, що з цього автомобіля після зупинки вискочили двоє людей – з боку водія дорослий чоловік, а з іншого боку дитина. Інших осіб поблизу автомобіля не було. Під час спілкування з працівниками поліції та складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем та не повідомляв про іншого водія.

Наведені обставини в сукупності були оцінені судом першої інстанції як такі, що свідчать про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Окрім іншого, ОСОБА_1 не пояснив, чому намагається втекти від працівників поліції, якщо не вчиняв адміністративного правопорушення. Спроба ОСОБА_1 втекти від працівників поліції узгоджується з поведінкою особи, яка усвідомлює факт вчинення правопорушення та намагається уникнути відповідальності. При цьому апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження факту, що транспортним засобом керувала інша особа.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги щодо недопустимості відеозапису як доказу у справі у зв`язку з тим, що диск із записом нібито не містить підпису особи, яка його долучила, та не був належним чином опечатаний. Вимоги щодо обов`язкового зазначення на носії інформації підпису особи, яка його долучає, або щодо обов`язкового опечатування конверта законодавством не передбачені.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються обставини правопорушення, зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису.

Як вбачається з матеріалів справи, відеозапис було здійснено відео реєстратором та нагрудними камерами працівників поліції під час виконання ними службових обов`язків, а відомості про застосування технічного засобу відеофіксації зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Таким чином, підстав для визнання цього доказу недопустимим не вбачається.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо недостовірності направлення на медичний огляд. З матеріалів справи та відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, однак той від проходження такого огляду відмовився. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку сама по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин направлення складене працівниками поліції не має вирішального значення.

Вказане також підтверджується відеозаписом, на якому зафіксовано неодноразову відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. Отже, наведені апелянтом обставини не спростовують встановленого факту відмови від огляду.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність у протоколі про адміністративне правопорушення помилки у написанні прізвища особи, апеляційний суд зазначає, що такі неточності носять характер очевидної описки та не впливають на зміст протоколу і можливість ідентифікації особи, відносно якої його складено. У протоколі чітко зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , його дату народження, місце проживання та інші персональні відомості, які беззаперечно вказують на особу правопорушника. Тому зазначена описка не свідчить про складення протоколу щодо іншої особи та не може бути підставою для визнання його недійсним або недопустимим доказом.

Суд першої інстанції надав належну оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності, дотримався вимог процесуального закону та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Лесюка А.В. залишити без задоволення.

Постанову Коломийського міськрайонного судуІвано-Франківської області від 26 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт