Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №347/1766/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 347/1766/25

Провадження № 22-ц/4808/298/26

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2025 року, ухвалене суддею Крилюк М.І. в м. Косів, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Косівського районного суду від 30.06.2025 року у справі 347/142/25 стягнено із ОСОБА_1 на її користь аліменти в твердій грошовій сумі на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 3000 грн (три тисячі гривень) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

На теперішній час встановлений судом розмір аліментів є недостатнім для забезпечення належних умов проживання та розвитку дитини, оскільки фактичні витрати значно перевищують суму в розмірі 3000 грн. Їхня малолітня дитина потребує збалансованого вітамінізованого харчування, окрім того перебуває на штучному вигодовуванні, а витрати на суміш щомісячно складають близько 3500 грн.

Крім згаданих витрат також є щомісячна потреба у витратах на придбання дитячих підгузків та засобів гігієни.

Просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання малолітньої дитини до 5000 грн щомісячно.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2025 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів.

Змінено розмір стягнення аліментів, визначених рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області по справі № 347/1766/25 від 30.06.2025 року, та стягнено з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 3500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень) щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1211,20 грн судового збору.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з мотивів його незаконності та необґрунтованості.

Зокрема, зазначає, що у запереченнях на позовну заяву ОСОБА_2 він позовні вимоги не визнав та просив витребувати справу №347/142/25 за позовом ОСОБА_2 до нього про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та оглянути її в судовому засіданні. Однак у судому засіданні суд вказану справу не оглянув, тому повно і всебічно не з`ясував усі обставини по справі та порушив норми цивільного процесуального права.

Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього аліментів в сумі 5000 грн немає. В своїй позовній заяві позивачка не надала жодного доказу про те, що його матеріальне становище покращилося після прийняття рішення суду від 30.06.2025 р. Він не працював до 30.06.2025р. і не працює на теперішній час, про що стверджує в своїй позовній заяві і сама позивачка. Також позивачка не надала жодних доказів того, що її матеріальне становище погіршилося.

Вважаю, що рішення суду ґрунтується виключно на припущеннях, а не на доказах, які зобов`язана була надавати суду позивачка.

Стверджує, що присуджені аліменти в сумі 3000 грн для нього є значними, але він рішення суду не оскаржував і намагається сплачувати їх вчасно.

Крім того, зазначає, що у резолютивній частині рішення суду неправильно зазначений номер цивільної справи, ухвала про виправлення описки судом не постановлялась.

Враховуючи наведене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою і безпідставною. Зокрема, вважає, що апелянт помилково стверджує, що відсутні підстави для збільшення розміру аліментів. Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів може бути змінено у разі зміни матеріального або сімейного стану сторін, а також з урахування інтересів дитини. Судом першої інстанції було враховано вік дитини та її щоденні потреби, рівень прожиткового мінімуму для дитини, необхідність забезпечення належного та стабільного утримання малолітньої дитини. Окрім цього, стверджує, що судом враховано обов`язок обох батьків брати участь в утриманні дитини, незалежно від їх працездатності чи наявності офіційного працевлаштування. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також зазначає, що економічна ситуація в країні зазнала змін, ціни на продукти харчування, одяг, взуття, медикаменти, житлово-комунальні послуги значно зросли, а тому вона як матір не має можливості самостійно утримувати дитину, а батько також має прикладати зусилля, щоб дитина росла, розвивалась та мала усе необхідне для проживання.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Положенням частини першої ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України, частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, зважаючи на таке.

В силу ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що за час проживання сторін в незареєстрованому цивільному шлюбі, в них народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердженням чого є копія свідоцтва про народження дитини (а.с.9)

Вказаний факт визнається відповідачем та не підлягає доказуванню.

Відповідно до рішення Косівського районного суду від 30.06.2025 року (а.с. 10-12) стягнено із ОСОБА_1 користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 3000 грн (три тисячі гривень), щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, до досягнення дитиною повноліття.

У заявлених позовних вимогах позивачка посилалася на той факт, що на день подання позову встановлений судом рішенням від 30.06.2025 року розмір аліментів в сумі 3000 грн щомісячно є недостатнім для забезпечення належних умов проживання та розвитку малолітньої дитини, оскільки фактичні витрати значно перевищують суму в розмірі 3000 грн. Просила врахувати, що дитина потребує збалансованого вітамінізованого харчування, окрім того перебуває на штучному вигодовуванні, а витрати на суміш щомісячно складають близько 3500 грн. Крім згаданих витрат також є щомісячна потреба у витратах на придбання дитячих підгузків та засобів гігієни.

Частково задовольняючи позов про збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не має можливості самостійно працювати, так як здійснює догляд за малолітньої дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дитини також змінюються та збільшуються в силу росту та розвитку дитини, а обов`язок по утриманню дітей не може бути покладений виключно на матір, з якою вона проживає, що створює для позивачки додаткове навантаження по догляду та вихованню малолітньої дитини, у зв`язку з чим, певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, так, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір. Вищевказані обставини, на думку суду, вказують на погіршення матеріального становища позивачки та відповідно про покращення матеріального становища відповідача в справі, який є молодого віку та фізично здоровим, має можливість працевлаштуватись. Доказів про наявність у відповідача інших утриманців суду не надано.

Однак із вказаними висновками місцевого суду погодитись не можна.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20, від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачка не довела обставин, передбачених частиною першою статті 192 СК України, які можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.

Такими доказами можуть бути отримання відповідачем більшого доходу внаслідок збільшення його заробітку тощо, набуття майна у власність тощо, але після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів.

Так, встановлено, що рішенням Косівського районного суду від 30.06.2025 року судом стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 3000 грн. (три тисячі гривень), щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_2 просила стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 5000 грн, однак суд задовольнив позов частково, стягнувши аліменти у розмірі 3000 грн.

Із даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішення Косівського районного суду від 30.06.2025 року позивачка не оскаржувала в апеляційному порядку і воно набрало законної сили 07.07.2025 року.

З позовом у цій справі про збільшення аліментів до 5000 грн позивачка звернулась 26.08.2025 року, тобто менше як через два місяці з дня ухвалення рішення судом про стягнення аліментів.

При цьому, позивачкою не зазначено жодних, передбачених статтею 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів.

Не можуть бути підставами для збільшення розміру аліментів погіршення економічної ситуації в країні, здорожчення товарів та послуг, в тому числі продуктів харчування, оскільки такі підстави не передбачені статтею 192 СК України.

Позивачка у такому випадку у разі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі має право на індексацію аліментів відповідно до ч.2 ст.184 СК України.

Доводи, викладені ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують вищевказаного висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Вищезазначене залишилось поза увагою суду першої інстанції, який неправильно застосував норми матеріального права та не врахував судову практику Верховного Суду, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно вимог пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому судове рішення у цій справі в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2. ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: О.В. Пнівчук

Л.В. Василишин