Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 березня 2026 р.
Справа: №725/12031/25
Суддя: Вольська-Тонієвич О. В.
Єдиний унікальний номер 725/12031/25
Номер провадження 3/725/485/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2026 року.Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 15.12.2025 о 01:45год. керувала транспортним засобом марки «Пежо 308», д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Олександра Маланчука,45 м.Чернівці з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Однак ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилася.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 – Вівчар А.Г. підтримав подане ним 28.01.2026 клопотання про закриття провадження у справі. Вказував на те, що матеріали справи не містять доказів щодо керування його підзахисною транспортним засобом. Крім того, зупинка працівниками поліції автомобіля ОСОБА_1 була незаконною, оскільки вона Правил дорожнього руху України не порушувала. Докази, які б свідчили протилежне, у матеріалах справи відсутні. Таким чином, усі подальші дії поліцейських, у тому числі і пропозиція їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, є неправомірними. Крім того, звертав увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, в той час, як на відеозаписі працівник поліції озвучує його підзахисній лише одну ознаку (запах алкоголю з порожнини рота). Просив провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення адвоката Вівчара А.Г., дослідивши письмові матеріали справи, а також переглянувши відеоматеріали, долучені до справи працівниками поліції, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі.
Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Таким чином, чинним законодавством передбачено, що відмова від проходження такого огляду на стан сп`яніння тягне за собою відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.
Так, із відеозапису, що наявний в матеріалах справи, вбачається, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що з її транспортного засобу відчувається запах алкоголю та пропонує пройти їй огляд на стан сп`яніння. Проте ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду, посилаючись на те, що не вживала алкоголь, а тому не не буде проходити огляд. При цьому поліцейським неодноразово роз`яснено їй наслідки такої відмови.
Отже, працівниками поліції у законному порядку було надано ОСОБА_1 можливість реалізувати своє право на проходження огляду на стан сп`яніння, однак остання добровільно відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Такі дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння суд оцінює критично та розцінює як спосіб уникнути відповідальності за вчинене.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про об`єктивні причини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, суду не надано.
Так, відповідно до підпунктів 2, 4 п. 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан затвердженого Постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право:
- перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;
- тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.
Враховуючи, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в період комендантської години, то суд вважає, що патрульні мали право зупинити транспортний засіб для перевірки документів водія та пасажирів, а також для огляду автомобіля.
Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керувала, то вказане спростовується відеозаписом з бодікамер, де зафіксовано, як ОСОБА_1 визнає факт керування транспортним засобом у комендантську годину.
Таким чином, суд розцінює заперечення ОСОБА_1 факту керування нею транспортним засобом, як намір уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Будь-яких інших доводів, які б свідчили про відсутність в діях правопорушниці, як події, так і складу адміністративного правопорушення, адвокатом не наведено.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться належні докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також те, що вона добровільно відмовилася проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та наслідки такої відмови їй були роз`яснені, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі та приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушниці та ступінь її вини.
Враховуючи всі обставини справи на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути в дохід держави 665,60грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 124, 122-4, 283-285, 294 КпАП України,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України і за його вчинення накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч)грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665грн. 60коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua