Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №725/5914/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/5914/25

Номер провадження 2/725/1934/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

головуючого судді Войтуна О.Б.,

при секретарі Сумарюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Посилався на те, що з відповідачкою перебуває у шлюбі, який між ними зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказував, що спільне життя з відповідачкою не склалося. Між ними постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства.

Відсутність між ними взаєморозуміння та спільної думки щодо вирішення звичайних побутових питань спонукали до повного розриву їхніх відносин.

Подружні стосунки між ними припинені ще з початку 2024 року, спільного господарства не ведуть та проживають окремо та шлюб існує формально.

Вказував, що вже більше року проживає спільно із дочкою, приймає активну участь у вихованні дочки, відповідально ставиться до її виховання та навчання, вдома створює всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини, матеріально її забезпечує всім необхідним, дбає про її фізичне та ментальне здоров`я.

Зазначав, що під час проживання із донькою у нього постійно виникає необхідність у забезпеченні реалізації дочкою гарантованих їй прав, в тому числі права на лікування, розвиток її здібностей та інше.

На підставі викладеного просив розірвати шлюб між ними та встановити факт, що він самостійно самостійного виховує та утримує неповнолітню дитину.

У судове засідання позивач не з`явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. Від неї надійшла заява у якій просила розглянути справу без її участі. Позов визнала в повному обсязі та не заперечувала, щодо позовних вимог.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстровано 16.09.2016 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №1532, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

У шлюбі у сторін народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 .

Як було встановлено в ході розгляду справи, спільне життя сторін на склалось через різні погляди на сімейне життя та інтереси та постійні конфлікти внаслідок цього.

Фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено.

Таким чином, суд вважає, що збереження їх сім`ї неможливе, оскільки сім`я сторін розпалася остаточно, на даний час їх шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між ними фактично припинені.

Враховуючи наведені вище обставини та фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що сім`я у сторін остаточно розпалась і зберегти її уже неможливо.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Враховуючи зазначені вище вимоги закону, спільне небажання сторін зберігати сім`ю, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітніх дітей, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батько ОСОБА_1 самостійно утримує та виховує неповнолітню дочку.

Зазначене свідчить, що дійсно неповнолітня дитина проживає разом із батьком та перебуває на його утриманні та вихованні.

Згідно довідки з навчального закладу вихованням дитини займається батько, виявляє активну зацікавленість у навчанні та вихованні дочки, підтримує постійний контакт із класним керівником.

Також суд приймає до уваги, що відповідачкою визнано позовні вимоги у повному обсязі, що свідчить про відсутність спору між батьками щодо місця проживання дитини.

Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини необхідне позивачу для отримання додаткових гарантій та пільг для набуття статусу «одинокий батько», а також здійснення належного захисту прав та інтересів неповнолітньої дочки та його прав як батька та законного представника дитини.

Виходячи з того, що із змісту заяв по суті наданих як позивачем так і відповідачкою жодного сумніву щодо відсутності спору з приводу того з ким із батьків буде проживати дитина, у суду не виникає, обидві сторони справи згідні з тим, що неповнолітня дочка й надалі проживатиме разом із батьком та перебуватиме на його самостійному утриманні та вихованні, а також необхідність позивача у встановленні даного факту, суд вважає, що дане питання можливо вирішити одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.

Крім того встановлено, що позивачем було заявлено дві вимоги про розірвання шлюбу та встановлення факту, однак сплачено лише за одну вимогу.

Враховуючи наведене з позивача на користь держави підлягає стягненню 605 грн. 60 коп. судового збору за вимогу про встановлення факту.

Керуючись ст.ст. 104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 114 ч.2 160, 161, 180-183 СК України, ст.ст.4-6,76-81, 95, 247, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , проживає по АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ), зареєстрований 16.09.2016 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №1532 – розірвати.

Встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі, до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Войтун О. Б.