Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №716/313/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/313/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

з участю сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

з участю сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026263090000011 від 18 лютого 2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заставна Чернівецької області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працює оператором на ТОВ «Сітка Захід», раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_5 17.02.2026 приблизно о 21:45 год., перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту із дружиною потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи кримінально каране значення своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар скляною пляшкою в ділянку голови потерпілої, спричинивши останній тілесні ушкодження.

В результаті даних протиправних дій у потерпілої ОСОБА_4 наявне тілесне ушкодження у вигляді забійної рани тім`яної ділянки голови зліва, яке згідно з висновком експерта Кіцманської філії Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 26.02.2026 № 17-Мд відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 125 ч. 2 КК України, а саме умисне завдання потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я останньої.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Покази давати стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення відмовився.

Зважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 та небажання давати суду покази, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена належними та допустимими доказами наданими стороною обвинувачення, які були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що її чоловік обвинувачений ОСОБА_5 періодично вчиняє вдома конфлікти перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в ході яких застосовує до неї фізичну силу. 17.02.2026 вона перебувала вдома за адресою АДРЕСА_1 . Приблизно о 21-45 годині її чоловік перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння розпочав конфлікт. В ході цього він взяв скляну пляшку та тримаючи її в правій руці наніс один удар в ділянку голови. Внаслідок цього у неї виникла рана на голові та пішла кров. Також він намагався знову її ударити, однак вона відібрала цю пляшку та викинула. Їх спільний малолітній син ОСОБА_6 був свідком цих подій та повідомив про це працівників поліції.

Також вказала, що після отриманих тілесних ушкоджень вона проходила стаціонарне лікування в лікарні та придбавала медикаменти. Син отримав психологічну травму. Однак, наразі вона жодних претензій до обвинуваченого не має. Разом з тим, вважає, що він повинен понести покарання за вчинене, але не пов`язане із позбавленням волі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується також наступними письмовими доказами кримінального провадження, які стали предметом безпосереднього дослідження під час судового слідства.

Зокрема, з електронного рапорту працівника поліції (а. с. 6) вбачається, що зафіксовано виклик поліції за адресою АДРЕСА_1 по факту вчинення суперечки між обвинуваченим ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_4 .

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.02.2026 (а. с. 8) вбачається, що останній став підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України. Крім того, потерпіла в даному протоколі одразу вказала на обвинуваченого ОСОБА_5 як ймовірну особу, що вчинила кримінальне правопорушення.

Згідно термінового заборонного припису стосовно кривдника від 17.02.2026 ОСОБА_5 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_4 протягом п`яти діб.

Зі змісту протоколу огляду місця події від 17.02.2026 та фото таблиці до нього (а. с. 15-18) вбачаються обставини фіксування працівниками поліції та виявлення розбитої скляної пляшки та місця вчинення кримінального правопорушення в приміщення житлового будинку.

Відповідно до висновку експерта № 17-Мд судової медичної експертизи потерпілої ОСОБА_7 у останньої виявлено тілесне ушкодження у вигляді забійної рани тім`яної ділянки голови зліва. Дане ушкодження виникло від одноразової дії твердого тупого предмета з обмеженою поверхнею травмування, цілком можливо при обставинах ,які описані в фабулі постанови, внаслідок нанесення одного удару скляною пляшкою по голові сторонньою особою. Можуть відповідати терміну на 17.02.2026 і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Як видно з протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.2026 та фото таблиці до нього (а. с. 32-35), то потерпіла ОСОБА_4 продемонструвала положення своє відносно обвинувачення, а також механізм нанесення їй ушкодження.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 та відео файлу (а. с. 39-41) вбачається, що останній був присутній під час виникнення конфлікту між його батьками. Вказав, що не бачив момент нанесення матері ОСОБА_4 , удару батьком, однак чув звук удару скляної пляшки та після цього бачив у матері кров на голові.

В судовому засіданні також досліджено протокол огляду аудіо запису від 20.02.2026 та аудіо файл (а. с. 52-53) на якому зафіксовано момент телефонного дзвінка малолітнього свідка ОСОБА_8 на спецлінію «102» з фіксацією повідомлення наявності конфлікту між його батьками.

Згідно протоколу огляду та перегляду відеозапису від 24.02.2026 та самого відеофайлу з бодікамер працівників поліції (а. с. 56-59) потерпіла ОСОБА_4 після приїзду працівників поліції одразу повідомила про факт побиття ї чоловіком ОСОБА_5 та повідомила про наявність тілесних ушкоджень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що поза будь-якими сумнівами, вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена та його дії необхідно кваліфікувати за ст. 125 ч. 2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ст.65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому у відповідності до ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Обставин, які б пом`якшували покарання згідно ст. 66 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Зазначені в обвинувальному акті такі пом`якшувальні обставини як щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження. Та повністю спростовані поведінкою обвинуваченого в судовому засіданні. Останній не попросив пробачення у потерпілої, хоча мав об`єктивну можливість це зробити. Жодним чином не виявив жалю з приводу вчиненого та не проявив розкаяння.

Суд касаційної інстанції неодноразово звертав увагу на той факт, що щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Суд також враховує те, що обвинувачений по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_4 , має на утриманні одну малолітню дитину, має постійне місце роботи, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії кримінальних проступків, не перебуває під спостереженням у лікаря нарколога та психіатра. Судом береться до уваги також думка потерпілої, яка вказала, що претензій до нього не має та просила покарати в межах чинного законодавства без застосування позбавлення волі.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 та стану його здоров`я, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, йому необхідно призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції статті. Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред?явленому обвинуваченні за ст. 125 ч. 2 КК України, що визнано судом доведеним і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

Речові докази по справі, а саме ДВД-диск, який є додатком до протоколу огляду аудіо запису від 20.02.2026 (а. с. 53) та ДВД-диск, який є додатком до протоколу огляду та перегляду відео файлу від 24.02.2026 (а. с. 59) – залишити в матеріалах кримінального провадження.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирати, у зв`язку з відсутністю підстав для його застосування.

Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СУДДЯ ОСОБА_9