Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №714/1698/24 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-кп/714/26/26

ЄУН 714/1698/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024262020003841 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , одруженої, не працевлаштованої, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_2 , розлученої, пенсіонерки, працевлаштованої прибиральницею ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, діючи за попередньою змовою, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України, якому в період дії режиму воєнного стану виїзд за межі території України заборонено - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с.Зелений Гай Чернівецького району Чернівецької області, до Республіки Румунії, поза пунктом пропуску.

Так, до невстановленої особи у жовтні 2024 р. звернувся ОСОБА_8 з проханням допомогти незаконно перетнути державний кордон України поза пунктом пропуску до Республіки Румунії.

Невстановлена особа повідомила ОСОБА_8 , що за послуги з незаконного переправлення через кордон потрібно буде заплатити 6 000 доларів США, після вдалого перетину.

Невстановлена особа залучила до своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які не були обізнані про його намір отримання грошових коштів за незаконне переправлення ОСОБА_8 за кордон.

20 жовтня 2024 р. близько 08 год. 30 хв. невстановлена особа за кермом автомобіля «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приїхали до заздалегідь обумовленого з ОСОБА_8 місця - перехрестя доріг між с.Горбова та с.Банчени Чернівецького району Чернівецької області. Вийшовши з автомобіля, невстановлена особа у ході розмови з ОСОБА_8 повідомила про порядок перетину кордону, запевнивши при цьому в безпечному перевезенні до кордону та його перетині. В подальшому, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , за вказівкою невстановленої особи, виконуючи відведену їм роль, мали підвезти ОСОБА_8 до лісу в адміністративних межах с.Дяківці Чернівецького району Чернівецької області та провести до лінії розмежування державного кордону України з Республікою Румунією. Для цього, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 разом із ОСОБА_8 сіли в автомобіль «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 та під керуванням ОСОБА_4 направились в напрямку державного кордону, а невстановлена особа пішла в напрямку с.Горбова Чернівецького району Чернівецької області. Прибувши до лісу в адміністративних межах с.Дяківці Чернівецького району Чернівецької області та залишивши автомобіль на узбіччі, пішли в напрямку кордону. За 100 м до лінії розмежування державного кордону (загороджувального паркану), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали ОСОБА_8 напрямок руху до кордону з Республікою Румунією, а самі повернулись до автомобіля. Вказаним ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вчинили усі дії, які вважали необхідними і достатніми для доведення даного злочину до кінця. В подальшому, працівниками державної прикордонної служби України, в межах 885 прикордонного знаку, був затриманий ОСОБА_8 за спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332 КК України, а саме сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, вчинене шляхом надання порад, вказівок та засобів за кваліфікуючою ознакою: за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю та щиро розкаялася у вчиненому. В своїх показах підтвердила суду обставини, які викладені в обвинувальному акті, при цьому вказала, що дійсно допомагала ОСОБА_8 незаконно перетнути кордон, разом зі свекрухою ОСОБА_5 підвезла та провела його до кордону, зробила це на прохання свого чоловіка ОСОБА_9 . Залишивши автомобіль на узбіччі та рухаючись пішки через ліс, провели ОСОБА_8 до кордону України з Румунією. Вказала, що жодного корисного мотиву вона не мала. Вказала, що дуже шкодує про вчинене, щиро кається та просить суд не позбавляти її волі. Також зазначила, що її чоловік ОСОБА_9 має інші кримінальні провадження щодо незаконного переправлення осіб через кордон. Також просила врахувати наявність у неї трьох неповнолітніх дітей - 2012 р.н., 2015 р.н. і 2023 р.н.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину визнала повністю та щиро розкаялася у вчиненому. В своїх показах підтвердила суду обставини, які викладені в обвинувальному акті, при цьому вказала, що на прохання сина ОСОБА_9 разом із невісткою ОСОБА_4 допомагала ОСОБА_8 незаконно перетнути кордон, підвезла та провела його до кордону. Вказала, що жодного корисного мотиву вона не мала, дуже шкодує про вчинене, щиро кається та просить суд не позбавляти її волі.

Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини, їхня вина також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_8 , якимй був допитаний в порядку ст.225 КПК України показав, що він маючи намір виїхати за кордон шукав варіанти як це зробити. Знайшов чоловіка, який обіцяв йому допомогти перетнути кордон, який по телефону повідомив, що треба 20 жовтня 2024 р. близько 08 год. прибути в с.Банчени Чернівецького району Чернівецької області. Там його підібрав автомобіль «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 , в якому перебували, як він зрозумів, чоловік з яким він розмовляв та дві жінки. Чоловік на румунській мові щось сказав жінкам, вийшов в автомобіля та пішов в сторону села, а жінки повезли його, як він зрозумів, в напрямку кордону. Приїхавши у невідоме йому місце вони всі разом вийшли з автомобіля, і ці дві жінки провели його в сторону кордону. Дійшовши до сітки жінки пішли, а він в свою чергу пішов в бік кордону. Через деякий час його затримали працівники прикордонної служби. Повідомив, що за організацію його незаконного перетину кордону він мав сплатити 6 000 доларів США.

Також вина обвинувачених крім показів свідка, підтверджується дослідженими письмовими доказами, а саме:

- витягами з єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12024262020003841, згідно яких відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, внесені уповноваженою особою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2024 р.

- повідомленням від 31 Прикордонного загону про виявлення кримінального правопорушення від 20 жовтня 2024 р., згідно якого прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « Герца » Прикордонного загону в ході реалізації оперативної інформації на напрямку 885 прикордонного знаку, 100 м до державного кордону, виявлено і затримано громадянина України ОСОБА_8

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.10.2024 р., в ході якого ОСОБА_8 на фотознімку впізнав ОСОБА_9 , як особу з якою спілкувався по телефону та яка зустріла його в с.Банчени Чернівецького району Чернівецької області на автомобілі «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 .

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.10.2024 р., в ході якого ОСОБА_8 на фотознімку впізнав ОСОБА_4 , як особу яка керувала автомобілем «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 та перевозила його до лісу для подальшого незаконного перетину кордону.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.10.2024 р., в ході якого ОСОБА_8 на фотознімку впізнав ОСОБА_5 , як особу яка знаходилась в автомобілі «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 та сприяла його незаконному перетину кордону.

Суд, вирішуючи питання, що входить до його компетенції, як то: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення, діє в рамках пред`явленого обвинувачення.

Втіленням принципу справедливості судового розгляду є покладення тягаря доведення вини на сторону публічного обвинувачення. Суд може тільки надати оцінку тим обставинам, які викладені в обвинувальному акті і пересвідчитись, що вони підтверджуються належними, і допустимими доказами таким чином, щоб переконати навіть незацікавлену сторонню особу в тому, що обвинуваченим був вчинений зазначений злочин.

Оцінюючи склад злочину, суд враховує таке.

Так, безпосереднім об`єктом злочину є - встановлений порядок перетинання державного кордону України.

З об`єктивної сторони злочин характеризується вчиненням таких діянь: 1) незаконне переправлення осіб через державний кордон України; 2) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 3) керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України; 4) сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Переправлення через державний кордон України - це дії, спрямовані на переведення, перевезення тощо осіб через умовну лінію, яка визначає межі території України. При цьому всі дії організатора, керівника такого переправлення або особи, яка сприяє йому, можуть бути повністю виконані ще до того, як особи, яких вони переправляють через державний кордон України, перетнули його.

Незаконним переправленням через державний кордон України є у випадках, коли особи переправляються через державний кордон України: 1) будь-яким способом поза відповідними пунктами пропуску; 2) у пунктах пропуску, але без відповідних документів; 3) у пунктах пропуску, але за документами, які містять недостовірні відомості про особу; 4) у пунктах пропуску, але без дозволу відповідних органів влади.

Такі дії можуть бути вчинені у співучасті з іншими суб`єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності.

Із суб`єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом.

Сприяння незаконного переправлення особи через державний кордон України, яка полягала у наданні засобів, вказівок, порад щодо незаконного переправлення, а саме в тому, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , забрали свідка ОСОБА_8 , рухалися з ним в сторону кордону, з метою його незаконного переправлення, вказували останньому місце перетину кордону (поза пунктами пропуску через держаний кордон), яке інкримінується обвинуваченим доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показами свідка.

На підставі викладеного, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України, вчиненого шляхом надання порад, вказівок та засобів за кваліфікуючою ознакою: за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена поза розумним сумнівом, і така кваліфікація дій обвинувачених є правильною.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , суд дає оцінку не тільки окремому вчинку обвинувачених, а також і їхнім особистостям, наскільки вони проявилися у їхніх злочинних діях, наскільки вони мають нахил до скоєння правопорушень, їхні мотиви скоєння злочину.

Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнали свою вину та щиро розкаялися у вчиненому, що суд враховує, як обставини, що пом`якшують їх покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про конкретний розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який, відповідно до ч.5 ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має трьох неповнолітніх дітей 2012 р.н., 2015 р.н. та 2023 р.н., відсутні негативні характеризуючі дані на неї. При цьому, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 не є особою суспільно небезпечною, яка здатна на системне вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, враховуючи обставини правопорушення та особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкції передбаченої ч.2 ст.332 КК України, пов`язане з позбавлення волі, а також з позбавленням права займатись певною діяльністю на визначений строк.

Разом з тим, суд вважає, що є достатні підстави для застосування ст.79 КК України та звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки переконаний, що її виправлення можливе без реального відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном, протягом якого обвинувачена буде перебувати під певним контролем держави та знаходитись у стані певного остраху за будь-які наступні життєві події. Поведінка такої піднаглядної людини, повинна бути більш виваженою, більш стриманою, більш контрольованою ніж звичайної людини, оскільки навіть незначне правопорушення може призвести особу до заміни покарання на реальне його відбуття.

Вирішуючи питання про конкретний розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який, відповідно до ч.5 ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, є пенсіонеркою, відсутні негативні характеризуючі дані на неї. При цьому, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_5 не є особою суспільно небезпечною, яка здатна на системне вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, враховуючи обставини правопорушення та особу обвинуваченої ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкції передбаченої ч.2 ст.332 КК України, пов`язане з позбавлення волі, а також з позбавленням права займатись певною діяльністю на визначений строк.

Разом з тим, суд вважає, що є достатні підстави для застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, оскільки переконаний, що її виправлення можливе без реального відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном, протягом якого обвинувачена буде перебувати під певним контролем держави та знаходитись у стані певного остраху за будь-які наступні життєві події. Поведінка такої піднаглядної людини, повинна бути більш виваженою, більш стриманою, більш контрольованою ніж звичайної людини, оскільки навіть незначне правопорушення може призвести особу до заміни покарання на реальне його відбуття.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.76 КК України і покласти на обвинувачених ряд обов`язків.

Призначення вказаних покарань відповідає загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особам обвинувачених, а також меті покарання, передбаченій ст.50 КК.

Запобіжні заходи у виді особистих зобов`язань щодо обвинувачених до набрання вироком законної сили залишити в силі.

Процесуальні витрати відсутні, питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 394, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах Чернівецької області строком на 3 роки.

На підставі ст.79 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити в силі запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах Чернівецької області строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити в силі запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Скасувати арешт накладений ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 30.10.2024 р. на автомобіль марки «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 у виді позбавлення права на його відчуження.

Речові докази:

- автомобіль марки «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 і який передано на зберігання ОСОБА_4 - повернути власнику;

- мобільний телефон «Tecno Spark», мобільний телефон «Huawei», 5 сім карт різних абонентів, чорний блокнот, паперові листи з чорновими записами, розбитий мобільний телефон невідомої марки, мобільний телефон «Infix», додаток до сім карти на якій зазначено номер телефона НОМЕР_2 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №4 (м.Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - повернути власникам.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя