Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №713/863/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/863/26

Провадження №2-о/713/101/26

УХВАЛА

іменем України

02.04.2026 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Пилип`юк І.В. перевіривши на відповідність вимогам ст.ст.315, 316, 318 ЦПК України заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , інтереси якого представляє адвокат Воронюк Лілія Романівна, юридична адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Нове Шосе, 8б/127, м. Буча, Київська область, звернувся в суд із заявою про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: с. Карапчів, Вижницький район, Чернівецька область, Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, 4в, м. Вижниця, Чернівецька область.

Просять:

1. Встановити факт батьківства, а саме, що громадянин України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Виключити з актового запису про народження №25 від 26.06.2006 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Лукавецької сільської ради Вижницького району, всі відомості про батька: «прізвище», «ім`я», а саме: ОСОБА_4 .

3. Внести зміни до актового запису №25 від 26.06.2006 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Лукавецької сільської рали Вижницького району відомості про батька: «прізвище», «ім`я» «по батькові», а саме: громадянин України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіривши подану заяву вважаю, що у відкритті окремого провадження необхідно відмовити виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11.09.2024 у справі №335/4669/23 та від 17.06.2024 у справі №753/21178/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У статті 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №361/2653/15-ц зроблено висновок про те, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч.1 ст.130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Такої позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 09.04.2025 у справі №213/1448/24.

Той факт, що ОСОБА_1 , який вважає себе батьком повнолітнього ОСОБА_2 живий, виключає можливість звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження на підставі ст.130 СК України.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, а підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження за його позовом, чи позовом повнолітньої дитини у порядку ст.128 СК України.

Враховуючи наведені норми права суд дійшов висновку, що у відкритті окремого провадження у даній справі необхідно відмовити на підставі ч.4 ст.315 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-260, 315, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – відмовити.

Заяву з додатками повернути представникові заявника.

Роз`яснити заявнику право звернення до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК