Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №636/4450/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 березня 2026 р.

Справа: №636/4450/25

Суддя: Бунін Є. О.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/4450/25 Провадження 2/636/1675/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Ейс»» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором № 00-9712957 від 17.04.2024 в розмірі 14886,00 гривень, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень та сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 17.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії № 00-9712957 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Кредитор свої зобов`язання виконав та надав боржнику у користування 5000,00 гривень строком на 360 днів під 2,47% за кожний день користування кредитом, проте боржник свої зобов`язання з повернення коштів у встановлений договором строк не виконав.

В подальшому, 21 жовтня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс»» уклали Договір факторингу №121102024-МК/ЕЙС, згідно умов якого ТОВ «ФК «Ейс»» набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-9712957 від 17.04.2024. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №121102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року та платіжними інструкціями, які свідчать про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу.

Сума заборгованості відповідача становить 17386,00 гривень, яка складається з: 5500,00 гривень - заборгованості за кредитом; 9386,00 гривень - заборгованість за відсотками, 2500,00 - заборгованість за штрафними санкціями, заборгованість за комісією - 500,00 гривень. Оскільки відповідачем не виконано обов`язок з повернення тіла кредиту та процентів за користування ним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс»» просив позов задовольнити та розглядати справу в його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, без фіксації судового провадження за допомогою технічних засобів.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

17.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії №00-9712957 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Згідно з Договором відповідачу встановлено кредитний ліміт 5000,00 гривень строком на 360 днів, тобто до 12.04.2025 зі сплатою процентів 2,47% в день (стандартна процентна ставка), 2,35% в день (знижена процентна ставка), комісії 500,00 гривень. Позивач свої зобов`язання з надання кредитних коштів виконав.

З довідки про ідентифікацію ТОВ "Макс Кредит" встановлено наступне: клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 00-9712957 від 17.04.2024, ідентифікований ТОВ "Макс Кредит". Одноразовий ідентифікатор: 50444, час відправки: 17.04.2024 08:53:30, номер телефону: НОМЕР_1 .

Кредитор свої зобов`язання відповідно до вказаного кредитного договору виконав у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі Онлайн" № 1289/10 від 30.10.2024, додатку до інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн" № 1289/10 від 30.10.2024, ТОВ "Платежі Онлайн" через платіжний сервіс "Platon" було проведено успішні транзакції, зокрема на картку клієнта НОМЕР_2 у сумі 5000,00 гривень 17.04.2024.

21 жовтня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс»» уклали Договір факторингу №121102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс»» зобов`язалося передати (сплатити) ТОВ «Макс Кредит» суму фінансування у розмірі 2763650,33 гривень, а ТОВ «Макс Кредит» зобов`язалося відступити ТОВ «ФК «Ейс»» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №121102024-МК/ЕЙС, ТОВ «ФК «Ейс»» набуло права грошової вимоги до відповідача за вище зазначеним кредитним договором.

Згідно з Актом приймання-передачі до договору факторингу №121102024-МК/ЕЙС ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс»» склали цей акт про те, що згідно з вимогами пункту 4.2 договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 21 жовтня 2024 року, що складений за формою згідно із додатком № 1 до договору.

Відповідно до платіжних інструкцій № 13 від 25.10.2024, № 14 від 30.10.2024, № 15 від 31.10.2024 та № 16 від 31.10.2024 ТОВ «ФК «Ейс»» перерахувало на рахунок ТОВ «Макс Кредит» кошти з призначенням платежу: оплата за відступлення прав вимог згідно договору факторингу №121102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 17386,00 гривень, яка складається з: 5500,00 гривень - заборгованості за кредитом; 9386,00 гривень - заборгованість за відсотками, 2500,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями, заборгованість за комісією - 500,00 гривень.

З виписки з особового рахунка за кредитним договором №00-9686983 від 23.03.2024 за період з 21.10.2024 по 15.05.2025 встановлено, що сума заборгованості складає 17386,00 гривень, яка складається із: 5500,00 гривень - заборгованість за кредитом; 9386,00 гривень - заборгованість за відсотками, 2500,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями, заборгованість за комісією - 500,00 гривень.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач є належним стягувачем заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9712957 від 17.04.2024 року.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стосовно заявленої вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2500,00 грн. суд зазначає таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України№ 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023 і діє до цього часу.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також зазначеним Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги ТОВ «ФК «Ейс»» про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 2500,00 гривень задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не погашена та підлягає стягненню на його користь, але в той же час, пеня, яка нарахована позивачем стягненню з відповідача не підлягає.

Також позивач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 гривень, що підтверджуються копією Договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, копією додаткової угоди №31 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, актом прийому-передачі наданих послуг, що включає детальний обсяг робіт.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2074,07 гривень (14886,00 грн х 2422,40 / 17386,00) та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5993,44 гривень (14886,00 грн х 7000,00 / 17386,00).

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 00-9712957 від 17.04.2024 у розмірі 14886,00 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень, з яких: 5500,00 гривень - заборгованість за кредитом; 9386,00 гривень - заборгованість за відсотками, 2500,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями, заборгованість за комісією - 500,00 гривень, судовий збір у розмірі 2074,07 (дві тисячі сімдесят чотири) гривні 07 (сім) копійок, та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5993 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 44 (сорок чотири) копійки.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бунін Є.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua