Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №638/2474/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/2474/26

Провадження № 2/638/5350/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 27427,53 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача сказав, що 23 серпня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено договір № 4361549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На підставі погоджених умов, викладених у договорі, ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту у сумі 2000 грн на банківський рахунок НОМЕР_1 . В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 26.08.2024 та відповідно кошти у розмірі 4500 гривень від первісного кредитора згідно договору були надіслані платіжною системою ТОВ «Пейтек» на картку споживача відповідач зобов`язалася повернути кредити та сплатити відсотки згідно графіку погашення кредиту, однак свої зобов`язання належним чином не виконала.

В подальшому, 02 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 02-1/06/2025.

Відповідно до укладеного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4361549 від 23 серпня 2024 року у розмірі 25230,04 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 6499,99 грн., заборгованості за процентами - 15922,55 грн, заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2807,5 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 березня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано в АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) наступні документи/інформацію: щодо підтвердження належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжної картки № НОМЕР_1 ; інформацію щодо підтвердження або спростування факту зарахування (надходження) коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» за період з 23.08.2024 включно та протягом наступних п`яти календарних днів у сумі 2000 грн. за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек»; інформацію щодо підтвердження зарахування коштів на картку цього ж позичальника з 26.08.2024 включно та протягом наступних п`яти днів у сумі 4500 грн. за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек».

03 березня 2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що розмір заявленої до стягнення заборгованості, є завищеним. просила суд перевірити правильність розрахунку заборгованості; зменшити розмір штрафних санкцій та процентів як неспівмірних; зменшити витрати на правничу допомогу, оскільки їх розмір є надмірним.

04 березня 2026 року до суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначає, що відповідач не визнає позов в частині процентів за користування чужими коштами та не надає жодних доказів на спростування позовних вимог. Отже, є факт самоусунення від процесуальної діяльності із спростування підстав позовних вимог. Позивачем до позовної заяви надано необхідний та достатній обсяг доказів на підтвердження переходу права вимоги від Первісного кредитора у тому числі за Договором № 4912094 від 23.08.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідачем не надано доказів повного та належного виконання зобов`язань за Договором № 4912094 від 23.08.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання був повідомлене у встановленому законом порядку. У відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 23 серпня 2024 року року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4912094 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту - 2000 грн. Згідно п. 1.3 Договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідач підписала договір 23 серпня 2024 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «24195».

23 серпня 2024 року року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4912094 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23 серпня 2024 року.

На умовах, встановлених додатковим договором, сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього додаткового договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим додатковим договором складає: 4 500,00 гривень.

Відповідно до п. 1.3 додаткового договору внесено зміни у п. 1.2. Договору та викладено його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 500,00 гривень.» Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Додаткового договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 2 372,49 % річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 372,49% річних. 1.8. З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: за стандартною ставкою 29 720,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 29 720,00 грн (п. 1.7 - 1.8.2 додаткового договору).

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання додаткового договору.

Відповідач підписала договір 23 серпня 2024 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «34368».

Відповідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 16 березня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). По рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 2000 UAH за період 23.08.2024- 31.08.2024 від 23.08.2024 р., призначення: P2P_LI_CR, KYIV. По рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 4500 UAH за період 23.08.2024- 31.08.2024, від 26.08.2024, призначення: P2P_LI_CR, KYIV

02 червня 2025 року, між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» був укладений договір факторингу № 02-1/06/2025.

Відповідно до реєстру боржників від 02 червня 2025 року ТОВ “Українські фінансові операції” набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4912094 від 23 серпня 2024 року у розмірі 25230,04 грн, з яких: 6499,99 грн - тіло кредиту; 15922,55 грн - заборгованість за відсотками; 2807,50 грн - заборгованість за пенею, штрафами.

Позивачем також нараховано проценти за 77 календарних днів (03.06.2025 - 18.08.2025) за користування грошовими коштами у сумі 5005 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «Українські фінансові операції» до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 02-1/06/2025 від 02 червня 2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до відповідача, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за основним боргом (сумою кредиту), процентів за користування грошовими коштами до відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість підлягає стягненню у сумі 27427,53 грн.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, представник позивача надав копію договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, додаткову угоду № 1 до договору № №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, датованої 09 грудня 2025 року, копію акту № 4912094 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, відповідно до якого адвокат Дідух Є.О. надав ТОВ “Українські фінансові операції” надало юридичні послуги на суму 10000 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ «Українські фінансові операції» до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, розмір частки задоволених позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" заборгованість у розмірі 27427 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять сім) грн 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (ЄДРПОУ 40966896, адреса: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, прим. 2).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Л.М. Рибальченко