Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №638/19758/23 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/19758/23

Провадження № 2/638/1562/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання – Старини С. К.,

представника позивача – Бурдукової М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання виплатити недоотриману пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бурдукова Марина Вікторівна, звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання виплатити недоотриману пенсію.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка, зокрема, складається з недоотриманої пенсії. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 мешкала та померла в м. Красний Луч Луганської області, документи, видані внаслідок смерті, були недійсними та не створювали правових підстав, а на вказаній території органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Позивач звернулась до суду про встановлення факту смерті ОСОБА_2 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30.01.2023 року по справі № 753/1287/23 був встановлений факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнано датою смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті - м. Хрустальний, Ровеньківського району, Луганської області, Україна. 09.02.2023 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зроблено актовий запис № 237 та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 . Позивач є онукою померлої ОСОБА_2 23.03.2023 року позивач звернулась до Сьомої київської державної нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини. 23.03.2023 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори був направлений запит № 529/02-14 до Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про надання довідки про наявність грошової суми, компенсації або пенсійних виплат на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом № 2000.0503.8/60424 від 10.05.2023 року повідомило державного нотаріуса, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 17.04.2020 року по 31.12.2022 року складає 254 667 грн 35 коп. Загальна сума недоотриманої пенсії може бути зменшена в залежності від дати звернення спадкоємця, відповідно до п. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 21.11.2023 року позивачем було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію у розмірі 254 667 грн 35 коп., яке зареєстроване в реєстрі за № 2-1010 (спадкова справа № 159/2023). Позивач не згодна з періодом та сумою розрахунку, наданим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, недоотриманої пенсії її бабусею ОСОБА_2 . З лютого 2015 року померла ОСОБА_2 перебувала на обліку у територіальному підрозділі Пенсійного фонду України у м. Ізюм Харківської області на підставі довідки особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № 6337020175 від 11 лютого 2015 року. Після повернення на тимчасово окуповану територію м. Хрустальний Ровеньківського району Луганської області за постійним місцем проживання, з 01.03.2016 року пенсійні виплати було призупинено та зарахувань на особовий рахунок у банку АТ «Мегабанк» не відбувалося. Тому, період неотримання бабусею позивача пенсії складає з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з запитом про надання інформації щодо нарахувань пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року. 06.12.2023 року було отримано відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2000-0211-8/178175 про неможливість надати зазначену інформацію, тому що вона є конфіденційною і не може поширюватися про особу без її згоди. Проте, у відповіді зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено у зв`язку з відсутністю у неї розрахункового рахунку АТ «Ощадбанк», на який згідно законодавства повинна була здійснюватись виплата пенсії, як внутрішньо переміщеній особі. Оскільки за життя померла ОСОБА_2 недоотримала пенсію, позивач, яка є її спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, набула право на отримання невиплаченої пенсії у повному обсязі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.12.2023 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Також, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та постановлено витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області відомості з підсистеми призначення та виплат пенсій про призначену, нараховану та виплачену пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу призначення пенсії помісячно, розрахунок нарахованої та фактично виплаченої пенсії по її особовому рахунку, протоколи нарахування та виплати пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року.

26.01.2024 року від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера здійснюється відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, та виплачується за наявності відповідного фінансування. Вищевикладені обставини свідчать про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було відмовлено позивачу у виплаті недоодержаної пенсії в порядку спадкування, оскільки порядок проведення вказаних виплат врегульований нормами та положеннями вищезазначеного нормативно-правового акту. Також, до відзиву представником відповідача додано довідку про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 17.04.2020 по 31.12.2022, відповідно до якої сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 складає 254 667 грн 35 коп. Крім того, до відзиву представником відповідача додано довідку про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.08.2014 по 28.02.2016, згідно з якою нарахований та фактично виплачений розмір пенсії складає 41 128,99 грн. У вказаній довідці також зазначено, що пенсія з 01.03.2016 року не нараховувалася у зв`язку зі скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Виплата пенсії не провадилась. На виконання ухвали суду відповідач також надав протоколи нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.12.2022.

27.02.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому остання заперечувала проти доводів представника відповідача, викладених у відзиві, та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2024 року у зв`язку з виконанням ухвали суду не в повному обсязі витребувано у відповідача відомості про нараховану, виплачену та недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме за період з 01.03.2016 року по 21.12.2022 року.

10.04.2024 через підсистему Електронний суд від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог разом з розрахунком нарахованої пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2022, здійсненим позивачем, відповідно до яких ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 461 873,96 коп. недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2022.

18.04.2024 року від представника відповідача на виконання вимог ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2024 року надійшла довідка про розмір призначеної і фактично нарахованої пенсії померлої ОСОБА_2 за період з 17.04.2020 року по 31.12.2022 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2024 року визнано явку представника відповідача ГУ ПФУ в Харківській області в судове засідання обов`язковою у зв`язку з розбіжністю інформації, наданої в довідці відповідача, матеріалам справи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 рокуповторно визнано явку представника відповідача ГУ ПФУ в Харківській області в судове засідання обов`язковою.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.10.2024 року витребувано у відповідача довідку про розмір призначеної, нарахованої, та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року з урахуванням пояснень представника відповідача.

06.11.2024 року від представника відповідача на виконання вимог ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.10.2024 року надійшла заява, в якій зазначено, що пенсія ОСОБА_2 виплачена по 29.02.2016 року, з 01.03.2016 року виплата пенсії не провадилася. Також надана довідка про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 22.11.2020 року по 31.12.2022 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2025 рокупозовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання виплатити недоотриману пенсію залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13.05.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 11.06.2025 рокупризначено підготовче судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання виплатити недоотриману пенсію.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.09.2025 року витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області помісячний розрахунок призначеної, нарахованої, та фактично виплаченої пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року, щомісячно, оскільки вимоги суду не були виконані відповідачем в повному обсязі.

23.09.2025 року від представника відповідача на виконання вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.09.2025 року надійшла інформація, в якій зазначено, зокрема, що виплата пенсії з 01.03.2016 року не нараховувалася (93 особливість), та довідка про розмір нарахованої і фактично виплаченої недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року.

16.10.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про уточнення збільшеного розміру суми позовних вимог, в якій вона зазначила, що у 2024 відповідачем було сплачено недоотриману бабусею позивача пенсію в сумі - 7083 грн., у 2025 році відповідачем сплачено - 2361 грн, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в остаточній редакції, з урахуванням проплат відповідача, наступні: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківський області виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року у розмірі 452 429 грн 96 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.10.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Також, визнано явку представника відповідача ГУ ПФУ в Харківській області в судове засідання обов`язковою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.01.2026 року постановлено викликати в судове засідання, призначене на 05 березня 2026 року о 14 год 00 хв, представника відповідача ГУ ПФУ в Харківській області, явка якого визнана судом обов`язковою.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові, з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог (від 16.10.2025) та розрахунку, наданого позивачем разом з заявою про збільшення позовних вимог від 10.04.2024.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30.01.2023 року по справі № 753/1287/23 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки села Тихонівка, Мелітопольського району Запорізької області та визнано датою смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті – м. Хрустальний, Ровеньківського району, Луганської області, Україна.

На підставі рішення суду позивачем отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , про що 09.02.2023 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснено актовий запис № 237.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач)є онукою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 08.04.1989 року, де в графі «батько» вказано ОСОБА_5 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 , де в графі «мати» вказано ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.03.2023 року № 71905797 Сьомою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 159/2023 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2023 року № 2-1010 державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончуком Т. В. 21.11.2023 видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на грошову суму у розмірі 254 667 грн 35 коп., яка належала померлій ОСОБА_2 , та стверджується довідкою, виданою відділом опрацювання документів №3 Управління з питань виплат ГУ ПФУ в Харківській області від 10.05.2023 №2000-0503-8/60424. Копія вказаної довідки долучена позивачем до позову, та з неї вбачається, що сума у розмірі 254 667, 35 коп. складається з розміру недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 17.04.2020 по 31.12.2022. Також, вказано, що загальна сума може бути зменшена в залежності від дати звернення спадкоємця відповідно до п.1 ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після цього позивач звернулась до відповідача з запитом про надання інформації щодо нарахувань померлій ОСОБА_1 виплат за період з лютого 2016, оскільки з цього періоду пенсійні виплати було призупинено та зарахувань на особовий рахунок у банку АТ "Мегабанк" не відбувалося.

Згідно з копією відповіді Відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Харківській області на звернення ОСОБА_1 , померла ОСОБА_2 перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.03.2016 року виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено в зв`язку з відсутністю у неї розрахункового рахунку АТ «Ощадбанк», на який згідно законодавства, повинна була здійснюватись виплата пенсії, як внутрішньо переміщеній особі.

На виконання ухвали суду відповідач листом (від 18.04.2024 №2000-0905-7/64338) повідомив суд, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 , перебувала на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по лютий 2016 року. Виплата пенсії з 01.03.2016 року не нараховувалася. На запит нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції від 23.03.2023 №529/02-14 розраховано суму недоотриманої пенсії за період з 17.04.2020 по 31.12.2022 у розмірі 254 667,35 грн. 23.11.2023 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про виплату недоотриманої пенсії за ОСОБА_2 . Заяву розглянуто та нараховано недоотриману пенсію згідно зі ст.46 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.11.2020 по 31.12.2022 у сумі 204705,86 грн., тобто за період не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Аналогічні відомості відповідач зазначив і у листі від 19.09.2025 №2000-0805-7/141460 Інформація щодо виконання ухвали суду від 10.09.2025 №638/19758/23 про надання доказів.

Не погоджуючись з сумою, яку було нараховано відповідачем померлій за життя і яка увійшла до складу спадщини, позивач звернулася до суду.

Заперечуючи проти позову, відповідач долучив до відзиву наступні докази, які мають правове значення, а саме: 1) копію розпорядження відповідача №2935 від 08.06.2015, де заявником зазначена ОСОБА_2 , вид пенсії - по втраті годувальника, та визначено призначити згідно з Законом України щомісячно пенсію з 01.08.2014 у розмірі 1997,86 грн. довічно; 2) копію довідки про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.08.2014 по 28.02.2016, згідно з якою нарахований та фактично виплачений розмір пенсії складає 41 128,99 грн. У вказаній довідці також зазначено, що пенсія з 01.03.2016 року не нараховувалася у зв`язку зі скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Виплата пенсії не провадилась; 3) копію довідки про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 17.04.2020 по 31.12.2022, відповідно до якої сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 складає 254 667 грн 35 коп.; 4) копії протоколів Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.12.2022 з розрахунком та визначенням відповідних сум щомісячно за вказаний період.

Таким чином, на підставі наданих сторонами та досліджених доказів, судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 , як пенсіонеру з числа внутрішньо переміщених осіб, з серпня 2014 року було призначено пенсію по втраті годувальника, яка їй за період: з серпня 2014 по лютий 2016 - призначалась, нараховувалась та виплачувалась, з 01 березня 2016 по 17 квітня 2020 року - призначалась, але виплата не нараховувалась, з 17.04.2020 по 31.12.2022 - призначена пенсія нараховувалась, проте, виплати не відбувались.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, та виплачується за наявності відповідного фінансування, а самим відповідачем не було відмовлено позивачу у виплаті недоодержаної пенсії в порядку спадкування, оскільки порядок проведення вказаних виплат врегульований нормами та положеннями вищезазначеного нормативно-правового акту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (надалі Порядок №1165), вказаним Порядком визначено механізм виплати пенсій з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов`язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - отримувачі).

Як унормовано частинами 1 та 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Водночас, згідно з частиною 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною 2 цієї статті строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

При обчисленні позивачу пенсії, яка підлягає виплаті, відповідач керувався ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивачем доведено належними доказами, що вона успадкувала належним чином недоотриману пенсію від померлої бабусі. Спірним питанням є розмір недоотриманої пенсії та період її обчислення, на яку позивач має право як спадкоємець, а відповідач проводить виплати за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

В статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується з положеннями статті 1227 ЦК України.

Положення частин 2 та 3 статті 52 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року не ставлять в залежність та не обмежують право спадкоємців на отримання сум пенсії в повному обсязі, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці норми є спеціальними по відношенню до норми ст. 46 цього Закону, оскільки регулюють коло осіб, порядок їх звернення та виплати пенсії, яка після смерті пенсіонера переходить до складу спадщини.

На думку суду, суми пенсії, неодержані померлим за життя, передаються членам його сім`ї у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України № 1058-ІV, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за її отриманням, не розповсюджуються на правовідносини з виплати спадкоємцям померлого пенсіонера тих сум пенсії, що увійшли до складу спадщини.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у Постанові від 20 лютого 2020 року по справі № 428/5418/18: «Суди обґрунтовано виходили із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.»

З приводу відсутності нарахувань призначеної ОСОБА_2 пенсії за період з 01.03.2016 по 17.04.2020 суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі N 243/35057 (провадження N? 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі N 243/5697/16-ц (провадження N? 61-34175св) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі N 227/2802/16-ц (провадження 61-6270св18) висловлена правова позиція про те, що підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.

Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом та не оскарження дій фонду спадкодавцем зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавя зберігається і в розумінні статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати

Вищевказана правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19, де суд зазначив, що у статті 1227 ЦК встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум.

Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Таким чином, аналізуючи наведені вище норми законодавства та правові позиції Верховного суду разом з фактично встановленими обставинами справи та дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що обмеження відповідачем розміру недоотриманої ОСОБА_2 пенсії шляхом її обчислення до виплати за період не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії - є неправомірним. Положення Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року не обмежують право позивача на отримання сум пенсії в повному обсязі, що належала бабусі і не була нею отримана у зв`язку з її смертю. У зв`язку з цим наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії за весь період її призначення та невиплати, тобто за період з 01.03.2016 по 31.12.2022.

Щодо розміру сум, які підлягають виплаті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до протоколів нарахувань та виплати пенсії за період з 01.08.2014 по 31.12.2022 року померлій ОСОБА_2 призначалась та нараховувалась пенсія по втраті годувальника ОСОБА_6 . Судом неодноразово витребувалась інформація від відповідача щодо розміру призначеної, нарахованої та фактично виплаченої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2022. Вимоги суду були виконані частково та інформації щодо конкретного розміру призначеної пенсії за період з 01.03.2016 по 17.04.2020 ГУ ПФУ в Харківській області надано не було. Неодноразово також було визнано явку представника відповідача в судове засідання обов`язковою у зв`язку з розбіжностями інформації, наданої в довідці відповідача, матеріалам справи. Вимоги суду також були проігноровані відповідачем, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи та представлених сторонами, а також враховує розрахунок, предоставлений позивачем та здійснений відповідно до наданих відповідачем протоколів призначення (дата розрахунку:10.12.2017) та перерахунків (дата розрахунку: 15.02.2020, дата розрахунку: 10.02.2023) пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по втраті годувальника за період з 01.08.2014 по 31.12.2022 року (Т.1, а.с. 45-59).

Перевіривши вказаний розрахунок позивача сум пенсії, яка підлягає виплаті, долучений до заяви про збільшення позовних вимог 10.04.2024 (Т. 1. а.с. 88-91) суд частково бере його до уваги, а саме в частині правильності розрахунку пенсії за період з 01.03.2016 по 30.04.2020:

- з 01.03.2016 – 30.09.2017 - 19 місяців по 2177.22 грн. = 41367.18 грн.;

- з 01.10.2017 - 28.02.2019 - 17 місяців по 5055.50 грн. = 85943.50 грн.;

- з 01.03.2019 - 30.04.2020 - 14 місяців по 5903.64 грн. – 82650.96 грн.

В іншій частині за період з 01.05.2020 по 31.12.2022 розрахунок пенсії, на думку суду, невірний, оскільки позивачем взято до розрахунку суми пенсії, розмір яких був перерахований відповідно до протоколів відповідача, дата-час розрахунку яких 10.02.2023, тобто вже після смерті ОСОБА_2 . Отже, на час складання протоколів 10.02.2023 та перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії відсутні були правові підстави для її призначення та нарахування.

Таким чином, за період з 01.05.2020 по 31.12.2022 підлягає виплаті пенсія, що була призначена та перерахована ОСОБА_2 в розмірі станом на момент її смерті, відповідно до наданих протоколів призначення та перерахунку (дата розрахунку:10.12.2017, дата розрахунку: 15.02.2020) у розмірі 188 916,48 грн. Інших доказів, які б давали підстави для врахування сум, що визначені в довідках відповідача за вказаний спірний період, суду не представлено. Самі по собі довідки, без надання пояснень щодо порядку обчислення таких сум після смерті пенсіонера не можуть підтверджувати дійсний розмір сум, що підлягає стягненню.

Судом також врахована часткова виплата позивачеві сум недоотриманої пенсії у 2024 та 2025 роках відповідачем у загальному розмірі 9444 грн.(7083+2361), що не заперечувалось сторонами у своїх поясненнях.

Таким чином, остаточна сума недоотриманої пенсії, що підлягає виплаті позивачу становить: 389 434,12 грн. = ( 41367,18+85943,50+82650,96+188916,48) грн. - 9444 грн.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємиці на отримання належних спадкодавцю та неотриманих ним за життя грошових сум пенсії, що включаються до складу спадщини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Предметом позову з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог є зобов`язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року у розмірі і 452 429 грн 96 коп.

Оскільки встановленими обставинами, що перевірені доказами, підтверджуються підстави для виплати ОСОБА_1 суми лише у розмірі 389 434,12 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням пропорційності задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1227 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання виплатити недоотриману пенсію – задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківський області виплатити на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року у розмірі 389 434 (триста вісімдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 12 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 3 894 (три тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн 06 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 26.03.2026 року.

Суддя В. В. Щепіхіна