Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №619/857/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 619/857/26

Провадження № 2/615/354/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

06.03.2026 з Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява, подана в системі «Електронний суд», в якій позивач в особі представника Кудіної А.В. просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №465504057 в розмірі 26518,50 грн. та судовий збір – 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №465504057, за умовами якого позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначному договором.

Не зважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, встановлені кредитним договором.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 (текст узгоджено в новій редакції на підставі Додаткової угоди №26 від 31.12.2020), за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

З Реєстру боржників №292 від 09.07.2024 до Договору факторингу №28/1118-01, до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

27.02.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 27/0225-01, за умовами якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) за плату, а позивач приймає належні йому права вимоги до боржників, вказані у Реєстрах прав вимоги.

З урахуванням Реєстру прав вимоги № 3 від 04.08.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 518,50 грн., з яких: 7 100 грн. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 15 868,50 грн. – по процентам; 3 550 грн. – неустойка.

Вважає, що навіть, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, він не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, таке б виконання було належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, оскільки згідно із п.п. 5.1.3. клієнт зобов`язаний перераховувати на банківський рахунок фактора будь-які грошові кошти, отримані на погашення заборгованості боржників за кредитними договорами, право вимоги за якими відступлено фактору, після передачі права вимоги до фактора.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Звернув увагу, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 04.08.2025 позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій.

Заходи досудового врегулювання спору позивачем не здійснювались.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 09.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі. З урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.

Копії позовної заяви з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі вручено відповідачу в електронному кабінеті 10.02.2026 та 07.03.2026 відповідно, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, але правом надання відзиву не скористався.

За ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку ст.279,280 ЦПК України.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлено.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №465504057, згідно із п.2.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 7100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором, додатками до нього та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

За змістом п.3 договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування протягом 30 днів, у який нараховуються проценти у розмірі 1278 грн. Позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк сплати яких настав (зокрема неустойки).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MRHK, тим самим відповідач підтвердив, що ознайомлений з інформацією, наведеною у паспорті кредиту та усіма істотними умовами Оферти, про що повідомив кредитодавця, який в свою чергу лише після цього ініціював надання кредиту вказаним позичальником способом, тобто на рахунок із використанням платіжної картки НОМЕР_1 . (п.4,5 кредитного договору)

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши кредит у розмірі та на умовах, погоджених з відповідачем у кредитному договорі. Відповідач одержав кредитні кошти в сумі 7100 грн., що відображено у платіжному дорученні від 06.05.2024.

В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов`язання, а саме не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 (текст узгоджено в новій редакції на підставі Додаткової угоди №26 від 31.12.2020), за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

З Реєстру боржників №292 від 09.07.2024 до Договору факторингу №28/1118-01, до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором на час відступлення права вимоги.

27.02.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 27/0225-01, за умовами якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) за плату, а позивач приймає належні йому права вимоги до боржників, вказані у Реєстрах прав вимоги.

Згідно з п.2.1 договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій у Додатку до цього Договору. (п. 4.1 договору факторингу)

З Реєстру прав вимоги № 3 від 04.08.2025 до договору факторингу № 27/0225-01, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 518,50 грн., з яких: 7 100 грн. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 15 868,50 грн. – по процентам; 3 550 грн. – неустойка.

Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за кредитними договорами, суду не надано.

Правовідносини у цій справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За положеннями ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч.5 цієї статті передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач за будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

В ч.1,3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

За ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вимог ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту, процентів за його користування та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.263-265,280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №465504057 в розмірі 26518,50 грн. та судовий збір – 2662,40 грн

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03.04.2026.

Суддя А.П. Токмакова