Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №394/157/26 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

03.04.2026 2/394/240/26

394/157/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог –Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Відділ №1 про визнання права власності на частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про визнання права власності на частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується документами, які додаються до позовної заяви.

Позивачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видане Копенкуватською сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області 01 березня 1996 року та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 виданий Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 16.09.2023 року, актовий запис № 562.

Після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Малютяк А.В., приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу заведена спадкова справа, заяви про прийняття спадщини подали дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Представник позивачки 27 жовтня 2025 року звернувся до Малютяк А.В., приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не оформив спадкових прав на частку земельної ділянки, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №031200 виданого Новоархангельською районною державною адміністрацією Новоархангельського району Кіровоградської області 14 червня 2002 року та отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказано, що спадкоємцем, ОСОБА_6 , під час пред`явлення документів на вищевказану земельну ділянку, було встановлено, що згідно заяви від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , справжність підписів на яких засвідчена 22 квітня 2016 року, ОСОБА_8 , головою Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, вищевказана земельна ділянка по (одній другій) частці успадкована ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . В даній заяві зазначено, що технічна документація із землеустрою розроблена ТОВ «Кіровоградгеоінформ», а також при поділі земельної ділянки № НОМЕР_3 , загальною площею 2, 59 га, земельним ділянкам присвоєні номери №217- НОМЕР_4 , площею - 1,2944 га.- ОСОБА_7 , та №217-2, площею 1,2944 га.- ОСОБА_3 , з подальшою видачею органом виконавчої влади кожному окремий документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку № 217- НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_3 відсутня.

За таких обставин, земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 2,5888 га, яка у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР №031200 від 14.06.2002 року та свідоцтва про право на спадщину 10.11.2010 року була передана ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ідентифікуються у Національній кадастровій системі лише за кадастровими номерами 3523682200:02:000:9516 та 3523682200:02:000:9517 відповідно.

Вищевказана обставина перешкоджає отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на частку, але не оформив спадкових прав, на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №031200 виданого Новоархангельською районною державною адміністрацією Новоархангельського району Кіровоградської області 14 червня 2002 року, яка в подальшому була поділена на земельні ділянки за кадастровими номерами 3523682200:02:000:9516 та 3523682200:02:000:9517 і тому позивачка змушена звернутися до суду, щоб визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позивачка просить суд визнати за нею право приватної власності на частки земельної ділянки № НОМЕР_6 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,2944 га., що розташована на території Копенкуватської сільської ради (Голованівського району) Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, але від її представника надійшла заява в якій остання просила суд розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла телефонограма в якій остання розгляд справи просила проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі наявних в цивільній справі доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Виходячи із положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України, яка регламентує, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідач позов визнав в повному обсязі на думку суду наявні всі правові підстави для ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи в сукупності суд приходить до висновку, що цивільний позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_6 , її батьком записано ОСОБА_3 , матір`ю – ОСОБА_9 (світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 )/а.с.8/.

Відповідно до світлокопії свідоцтва про шлюб (серія НОМЕР_2 ) позивачка змінила своє дошлюбне прізвище на ОСОБА_10 внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_11 /а.с.11/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Копенкувате Новоархангельського району Кіровоградської області помер ОСОБА_3 (світлокопія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 )/а.с.13/.

27.10.2025 року приватний нотаріус відмовив представнику позивачки у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не було надано оригіналу документу, який підтверджує право власності на майно/а.с.12/.

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин від 11.12.2025 року №2491/290-25 за наявними, у відділі документами та за допомогою програмного забезпечення Національна кадастрова система встановлено, що на ім`я гр. ОСОБА_5 , зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю серія III № 031200 від 14.06.2002 року, який посвідчував право приватної власності на землю загальною площею 2,59 га, кадастровий номер 3523682200:02:000:0217 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Копенкуватської сільської ради .

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року № 3613 - VI та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення /відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 06.05.2016 року здійснена державна реєстрація вищезгаданої - земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастрові номери 3523682200:02:000:9516 та 3523682200:02:000:9517 відповідно до свідоцтва про право на спадщину 10.11.2010 року .

За таких обставин, земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 2,5888 га, яка у відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю серія III № 031200 від 14.06.2002 року та свідоцтва про право на спадщину 10.11.2010 року була передана гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у гласність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ідентифікується у Національній кадастровій системі лише за кадастровими номерами 3523682200:02:000:9516 та 3523682200:02:000:9517 відповідно/а.с.16/.

Згідно ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Приписами ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1217 ЦК України вказує на те, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Зі змісту ч. 1 ст. 1222 ЦК України вбачається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1225 ЦК йдеться мова про те, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України наголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

В розумінні п. г) ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:прийняття спадщини.

Переліченими нормами права унормовано порядок отримання у спадщину нерухомого майна.

Разом з тим суд, зважує на те, що спадкове право – це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку із спадкуванням. Під спадкуванням слід розуміти перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб, які мають право (спадкоємців). До складу спадщини належать усі права та обов`язки спадкодавця, крім випадків зазначених у ст. 1219 ЦК України. Спадкоємець може відмовитись від спадщини або прийняти її. В нашому випадку позивач просить визнати за нею право, тобто не відмовляється від спадщини, а навпаки хоче набути право власності на спадкове майно.

Позивачка відповідно до ст. 1261 ЦК України відноситься до першої черги спадкоємців за законом, оскільки є дитиною померлого, інших спадкоємців не має, від спадщини не відмовляються, а тому з урахуванням викладеного та у відповідності до зазначених норм права вона має повне право на спадкування майна, що залишилось після смерті ОСОБА_3 і не може бути позбавлена цього права.

А тому суд, на підставі зазначеного, вважає за доцільне та у відповідності до цивільного законодавства, визнати за позивачці право на вищевказану земельну ділянку.

Суд задовольняючи позовну вимогу виходить із засад справедливості, як фундаментального принципу права у практичній площині.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1217, 1222, 1223, 1225, 1258, 1261, 1266, 1276 ЦК України, ст. ст. 78, 81 ЗК України, ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України суд –

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Київ, право власності на частки земельної ділянки №217-2 в умовних кадастрових гектарах площею 1,2944 га., яка розташована на території Копенкуватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №031200, в порядку спадкування – за законом.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт громадянина України № НОМЕР_9 .

ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_11 .

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Відділ №1, місцезнаходження вул. Слави 73/23, с-ще. Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Суддя: