Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №404/659/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/659/25

Номер провадження 2/404/236/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, суд

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи стягнення з дати подання заяви і до 30 червня 2028 року.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 2006 року. Шлюб зареєстровано Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис №488. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2024 року шлюб було розірвано.

Від даного шлюбу у них народилась дочка ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Зазначала, що на даний час дочка є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, денної форми навчання на комерційній основі, на факультеті «Психологія». Оскільки вона навчається на денній формі навчання, не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.

Крім того, вона вже сплатила кошти за перший семестр навчання 2024-2025 років згідно з договором про навчання у закладі вищої освіти від 15 серпня 2024 року. Відповідач на утримання доньки матеріальної допомоги не надає, навіть має заборгованість по аліментам, а її доходів не достатньо. Дочка проживає разом з позивачем, а у відповідача інша родина.

Ухвалою судді від 05 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

07 квітня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, адвоката Міхальової В.В. Вказано, що дійсно з ОСОБА_1 відповідач перебував у шлюбі, який було розірвано 29 травня 2024 року. У даному шлюбі мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення сімейних відносин повнолітня дочка залишилась проживати з позивачем та на даний час є студенткою денної комерційної основи навчання.

Зазначала, що станом на дату розгляду справи, відповідач перебуває на військовій службі. Він не ухиляється та не ухилявся від обов`язку утримувати повнолітню доньку на період її навчання. Зі своєї сторони відповідач готовий за ініціативи дитини безпосередньо надавати їй кошти, потреба у яких у неї виникає на період здобуття вищої освіти.

Просила суд врахувати ті обставини, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки № 317, виданої 27 грудня 2024 року ОСОБА_4 дійсно є студентом ІІІ курсу Відокремленого структурного підрозділу «Кропивницький інженерний фаховий коледж» Центральноукраїнського національного технічного університету, денного відділення. Термін навчання з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2026 року. У зв`язку з продовженням навчання, син не має самостійного доходу.

Відповідач добровільно несе витрати на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 на період його навчання (орієнтований щомісячний розмір складає від 3 000 до 5 000 грн.).

Також, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_6 (мати).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 07 серпня 2002 року, ОСОБА_7 , 1947 року народження, являється пенсіонеркою за віком.

З консультативних висновків спеціаліста (окуліст) вбачається, що ОСОБА_6 встановлений діагноз макулодистрофія (волога форма) обох очей, початкова катаракта обох очей. Рекомендовано у тому числі введення препаратів антиVGF в обидва ока планово та постійне спостереження офтальмолога.

Враховуючи, що вартість 1 послуги інтравітреальне введення 1-ї категорії складає 7000-7600 грн., відповідач здійснює оплату лікування матері ОСОБА_6 , що підтверджується платіжними інструкціями.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 27 січня 2004 року, ОСОБА_5 , 1942 року народження являється пенсіонером за віком.

З консультативного висновку спеціаліста (окуліст) від 14 січня 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 встановлений діагноз незріла катаракта правого ока, майже зріла катаракта лівого ока. Рекомендовано – хірургічне лікування.

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 встановлено діагноз гіпертонічна хвороба 1 ст. 3 ризик, атеросклеротичний кардіосклероз, постійна форма ФП, ДОА колінних суглобів ПФС ІІІ. Рекомендовано постійний прийом антигіпертензивної терапії.

Відповідач здійснює оплату лікування батька ОСОБА_5 , що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, враховуючи витрати, які несе відповідач на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8 та батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_9 не буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Вважає, що виходячи з обґрунтувань позовної заяви, а також письмових доказів наданих позивачем, вбачається повна відсутність даних про те, що позивач несе матеріальні витрати на період навчання доньки.

14 квітня 2025 року представник позивача, адвокат Клюкіна С.М. подала до суду відповідь на відзив. Зазначала, що дійсно у відповідача є син ОСОБА_4 , який навчається на державній формі навчання. При цьому, на даний час спільна з відповідачем дитина ОСОБА_3 навчається на комерційній основі, при цьому не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Вартість навчання визначена контрактом і позивач самостійно не може сплачувати за навчання, при цьому оплачувати необхідні життєві потреби доньки (щоденний проїзд до місця навчання і у зворотному напрямку), щоденне харчування, одяг, підручники та інші потреби (медикаменти, участь у платних заходах та інше).

Надана до відзиву платіжна інструкція, а також деталі операції щодо перерахунку ОСОБА_2 26 грудня 2024 року, в день народження сина ОСОБА_8 , 3 000 грн. не свідчить про утримання ним сина, а лише свідчить про поздоровлення сина з днем народження.

Додані до відзиву копії інших платіжних інструкцій, датовані 14 березня 2025 року, 25 лютого 2025 року, 26 березня 2025 року відповідно і на думку позивача, перерахування коштів уроблено з метою створення думки про те, що син знаходиться на утриманні батька, у той час як разові виплати, у тому числі, дві з них після відкриття провадження у справі, не свідчить про саме утримання сина позивачем. Доказів на систематичність таких виплат, що доводять факт утримання за минулі роки, у тому числі за час навчання сина (на даний час він студент ІІІ курсу), за 2022-2024 роки не наведено і не долучено до відзиву.

Додані до відзиву на позовну заяву копії платіжних документів, що стосується знаходження на утриманні відповідача батьків, також викликають ряд запитань. Не оспорюючи поважність віку батьків відповідача і наявність ряду захворювань, необхідно звернути увагу на копії документів, які свідчать про необхідність перерахувань на рахунок ТОВ «Офтальмолого-ендокринологічного центру «Окулюс» і відповідних квитанцій про оплату.

У рахунку на оплату № 6 від 14 грудня 2024 року дійсно зазначений покупець роботи, послуг ОСОБА_6 . У рахунку № 8 від 29 грудня 2024 року покупцем зазначений «Роздрібний покупець», що закреслено і невідомо ким від руки написано « ОСОБА_6 », що жодним чином не підтверджує надання послуг саме даній особі. Аналогічно у рахунку на оплату № 1 від 13 січня 2025 року і № 2 від 14 січня 2025 року покупцем послуг зазначений «Роздрібний покупець», але ніяким чином не ОСОБА_6 і не ОСОБА_5 .

У квитанції на переказ готівки від 17 грудня 2024 року на 7600 грн. зазначено, що платник ОСОБА_2 , призначення платежу – оплата за лікування ОСОБА_6 , рах.№6 від 14 грудня 2024 року; ініціатор – ОСОБА_10 . У квитанції на переказ готівки від 01 січня 2025 року на 7 000 грн. зазначено: платник ОСОБА_2 , призначення платежу – оплата за лікування ОСОБА_6 рах.№ 8 від 29 грудня 2024 року, ініціатор – ОСОБА_6 .

Аналогічно у двох інших квитанціях від 15 січня 2025 року зазначено платником ОСОБА_2 , призначення платежу – оплата за лікування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно, ініціатор платежу в обох випадках ОСОБА_6 .

Тобто, жодного підтвердження на те, що лікування проводилось саме за рахунок ОСОБА_2 не надано, оскільки ініціатором платежу у всіх випадках вказана інша особа із зазначенням паспортних даних.

Розмір пенсій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 значено вище середнього розміру пенсій по Україні, про що позивачу, яка перебувала з відповідачем у шлюбі з 2006 року по 2024 рік, була членом цієї родини, достовірно відомо. Під час перебування у шлюбі батьки чоловіка жодного разу за допомогою не звертались, добровільно колишній чоловік ОСОБА_2 такої допомоги батькам не надавав. Про викладене відомо достовірно, оскільки у позивача та відповідача під час шлюбу був спільний бюджет.

Оскільки розірвання шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулося лише 29 травня 2024 року, після цього відбувся розподіл майна, а саме будинку (також у судовому порядку), позивач повідомляла відповідача про те, що буде звертатися до суду щодо стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_9 після її вступу до ВУЗу, то вважає такі дії відповідача направленими на зменшення розміру аліментів на утримання дочки.

Зазначено, що батьки позивача також пенсійного віку, батько отримує пенсію 3000 грн., мати взагалі не може оформити пенсію у зв`язку з відсутністю необхідного стажу (працювала у колгоспі), батько є ліквідатором аварії на ЧАЕС, внаслідок чого має незадовільний стан здоров`я, хвороби з віком тільки прогресують, при цьому 10 квітня 2025 року був прооперований у Кіровоградській обласній лікарні. Дочка, на утримання якої просить про стягнення, також хворіє і потребує лікування.

Однак, допомагаючи непрацездатним батька, маючи на утриманні дочку, яка не може мати самостійного заробітку, оскільки є студенткою денної форми навчання, маючи заробітну плату з окладом 12 тисяч грн. (працює у логістичному центрі «Укрпошти») позивач вимушена утримувати дочку, створювати її умови для навчання, годувати, одягати, лікувати, забезпечувати можливість проїзду до місця навчання з с. Соколівське до Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка у зворотному напрямку, та інші потреби молодої людини.

01 квітня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника відповідача, адвоката Міхальової В.В. Зазначено, що з вересня 2025 року повнолітня ОСОБА_3 навчається у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, за денною формою навчання за спеціальністю «Психологія», що підтверджується довідкою № 199/23.

З договору оренди житлового приміщення від 29 серпня 2025 року вбачається факт проживання ОСОБА_3 у місті Одеса у період навчання у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Необхідність оренди житла обумовлена тим, що місце постійного проживання студентки знаходиться в іншому місті (Кропивницький), що унеможливлює щоденне відвідування занять без забезпечення житлом за місцем навчання.

Відповідно до квитанції № 2921258005 від 28 лютого 2026 позивачем ОСОБА_1 здійснено оплату оренди житла для доньки за березень 2026 року у сумі 11 300 грн. Як вказує позивача, зазначена оплата свідчить про фактичне продовження орендних правовідносин та подальше забезпечення проживання ОСОБА_3 у місті Одеса з метою належного проходження навчального процесу.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків станом на 02 березня 2026 р. щодо позивача ОСОБА_1 її середньомісячний дохід становить 28000 грн. (заробітна плата, яка отримується в АТ «Укрпошта»).

Відповідно до довідки про доходи відповідача ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2025 по 31 січня 2026 р., його середньомісячний розмір доходу складає 100 000 грн. (грошове забезпечення у зв`язку із проходженням військової служби в ВЧ НОМЕР_4 ).

Порівнюючи інформацію про доходи учасників справи можна зробити висновок, що стягнення аліментів з відповідача у розмірі визначеному позивачем 1/4 частки, фактично буде перевищувати її середньомісячний дохід.

Водночас принцип справедливості, який закладений в основу принципу верховенства права включає в себе фінансову рівність та рівну фінансову участь обох батьків по утриманню дитини.

10 березня 2026 року позивачем надано до матеріалів справи докази на підтвердження витрат пов`язаних із навчанням їх спільної дочки.

Відповідно до договору С4-б-1б450-2028 про надання платної послуги для підготовки фахівців встановлює розмір плати за навчання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , який становить: за перший рік – 44 498 грн., за другий рік – 44 498 грн., за третій рік – 44 498 грн., за четвертий рік – 44 498 грн.

Враховуючи рівність обох батьків у вирішенні питання плати на навчання кожен із них має обов`язок сплачувати щорічно 22 249 грн. (відповідна сума протягом календарного року щомісячно складає 1854 грн. ).

Згідно умов договору, розмір орендної плати житла в якому проживає повнолітня дитина ОСОБА_11 становить 10 000 грн. на місяць.

Квитанцією № 2921258005 від 28 лютого 2026 ОСОБА_1 здійснено оплату оренди житла для доньки за березень 2026 року у сумі 11 300 грн.

Враховуючи рівність батьків у вирішенні питання плати за оренду приміщення кожен із них має обов`язок сплачувати щомісячно їх розмір орієнтовно 6000 грн.

Таким чином, підтверджені обов`язкові витрати повнолітньої дитини (плата за навчання та оренда житла) у зв`язку з продовженням навчання складають щомісячно 15 708 грн. (враховуючи рівність батьків на кожного припадає сума 7854 грн.).

У даній справі відповідачем позовні вимоги визнані частково у розмірі 1/10 частки всіх видів його доходу (заробітку).

Виходячи із розміру доходу відповідача 1/10 частки утримуваних аліментів буде складати 12 000 грн., що в достатній мірі щомісячно покриватиме обов`язкові витрати дитини - 7854 грн., а також забезпечить і інші матеріальні потреби (відповідна сума складатиме 4000 – 5000 грн.).

Таким чином, виходячи з наданих позивачем нових доказів останні не доводять наявність дійсної потреби у отриманні аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, саме у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, що становить орієнтовно щомісяця 28 000 грн. – 30 000 грн. Щомісячні витрати на відповідні суми позивачем не несуться (фактично у випадку їх понесення позивач залишається без джерел існування).

Вказано, що донька сторін навчається в м. Одеса. Договір оренди житлового приміщення від 29 серпня 2025 року підтверджує факт проживання ОСОБА_3 у місті Одеса у період навчання в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова. Необхідність оренди житла обумовлена тим, що місце постійного проживання студентки знаходиться в іншому місті (Кропивницький), що унеможливлює щоденне відвідування занять без забезпечення житлом за місцем навчання.

Відповідні обставини також підтверджені позивачем (у заяві від 10 березня 2026 року), що здійснення нею оплати найму житла свідчить про фактичне продовження орендних правовідносин та подальше забезпечення проживання ОСОБА_3 у місті Одеса з метою належного проходження навчального процесу. З відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб в квартирі АДРЕСА_1 вбачається що в житловому приміщенні зареєстрований відповідач ОСОБА_2 та повнолітня донька ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Ляшенко К.А. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Міхальова В.В. у судовому засіданні просила позов задовольнити частково.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття. Тобто до 18 років особа вважається такою, що в силу свого віку та не до кінця сформованого світосприйняття не здатна, зокрема і без шкоди самій собі, реалізовувати права і свободи, у зв`язку із чим потребує патронату.

В той же час для вступу у доросле та самостійне життя необхідна певна соціальна адаптація, складовою якої є право на отримання спеціальної чи вищої освіти для подальшого працевлаштування.

Реалізація права на освіту не є обов`язком, проте якщо особа до повноліття чи з настанням повноліття почала навчання на денній формі навчання, це значно обмежує її у можливостях на отримання доходів, які мають забезпечити покриття її необхідних побутових витрат.

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6 1296цс15, при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа № 199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.

Судом установлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Установлено, що ОСОБА_3 досягла повноліття, вона навчалась у Центральноукраїнському державному університеті імені ОСОБА_12 , на денній формі навчання на комерційній основі, на факультеті «Психологія».

З вересня 2025 року ОСОБА_3 навчається у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, за денною формою навчання за спеціальністю «Психологія», що підтверджується довідкою № 199/23.

У зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, так як форма навчання денна, через денну форму навчання вона ніде не працює, ніяких доходів не отримує, відсутні власні кошти на навчання.

Згідно договору № С4-б-1-450- про надання освітніх послуг, ОСОБА_1 виступає законним представником вступника та стороною, на яку покладено обов`язок фінансування навчання.

Договір С4-б-1б450-2028 про надання платної послуги для підготовки фахівців встановлює розмір плати за навчання, який становить: за перший рік – 44 498 грн., за другий рік – 44 498 грн., за третій рік – 44 498 грн., за четвертий рік – 44 498 грн.

Загальна вартість навчання за весь період становить 177 992 грн.

Платіжна інструкція № 0.0.4517939368.1 від 26 серпня 2025 р. засвідчує здійснення ОСОБА_1 платежу у розмірі 22 249 грн., що становить оплату за перший семестр навчання ОСОБА_3 .

Платіжна інструкція № 0.0.4736137821.1 від 29 січня 2026 р. підтверджує внесення ОСОБА_1 платежу у розмірі 22 249 грн. за другий семестр навчання.

Посадковий документ № 000В495С-В6F8-A4B4-0001 від 01 березня 2026 вартістю 554,48 грн. (маршрут Кропивницький – Одеса), а також посадковий документ № 000В4912-76ЕВ-В37В-0001 від 17 грудня 2025 вартістю 496,26 грн. (маршрут Одеса Кропивницький) підтверджують здійснення відповідних поїздок.

З договору оренди житлового приміщення від 29 серпня 2025 року вбачається факт проживання ОСОБА_3 у місті Одеса у період навчання у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Відповідно до умов договору, розмір орендної плати становить 10 000 грн. на місяць, а строк дії договору визначено з 29 серпня 2025 року по 28 лютого 2026 року.

Квитанція № 2921258005 від 28 лютого 2026 року є доказом здійснення ОСОБА_1 оплати оренди житла для доньки за березень 2026 року у сумі 11 300 грн.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, призваний за мобілізацією до лав Збройних сил України, отримує грошове забезпечення, тому має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти за рішенням суду.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків на повнолітніх дочку, сина, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як передбачено частиною 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд враховує матеріальне становище ОСОБА_3 , яка навчається на денній формі навчання, через денну форму навчання ніде не працює, ніяких доходів не отримує, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, так як у неї відсутні власні кошти на харчування, одяг, на придбання навчальних приналежностей.

Згідно з протоколом ультразвукового дослідження органів малого тазу від 13 лютого 2026, проведеного у медичному центрі «Вілентіс», встановлено: ультразвукові ознаки функціональної кісти правого придатку та ендометріозу лівого придатку, у зв`язку з чим рекомендовано консультацію лікаря-гінеколога та подальший УЗ контроль.

Акт наданих медичних послуг від 13 лютого 2026 р. засвідчує проведення ОСОБА_3 ультразвукового дослідження органів малого тазу вартістю 600 грн., тоді як фіскальний чек від 13 лютого 2026 р. є доказом фактичної оплати зазначеної медичної послуги.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста медичного закладу Lunica Medical Practice від 19 лютого 2026 р., підтверджено попередній діагноз та встановлено: ендометріоз яєчника (N80.1) та фолікулярна кіста яєчника (N83.0).

Лікарем рекомендовано медикаментозне лікування, зокрема прийом препарату «Візан» (Маріта) по 1 таблетці на день протягом трьох місяців, а також проведення лабораторних досліджень на онкомаркери яєчників (СА-125, НЕ4, індекс ROMA).

Акт здачі-приймання виконаних робіт від 19 лютого 2026 засвідчує факт проведення консультації лікаря-гінеколога та встановлює вартість медичної послуги у розмірі 700 грн.

Чек № 132872 підтверджує придбання лікарського препарату «Візан» 2 мг № 28 відповідно до рекомендацій лікаря на суму 995,89 грн.

Проведено лабораторні дослідження на онкомаркери яєчників (СА-125, НЕ4, індекс ROMA), результати яких відображені у дослідженні № 3012818108.

Чек № 233845839 на суму 1150 грн. та інформаційний лист лабораторії «Сінево» № 3012818108 підтверджують оплату та перелік проведених аналізів.

Також, суд враховує матеріальний та сімейний стан відповідача, який є військовослужбовцем, проходить військову службу за мобілізацією, отримує грошове забезпечення, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та повнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є студентом ІІІ курсу Відокремленого структурного підрозділу «Кропивницький інженерний фаховий коледж» Центральноукраїнського національного технічного університету, денного відділення, дружину, ОСОБА_10 , яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20 жовтня 2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також батьків, які є пенсіонерами та потребують коштів на лікування. Згоден сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/10 частини від його заробітку (доходу) щомісяця.

З довідки про доходи від 11 лютого 2026 року вбачається, що загальний розмір доходу за період з 01 лютого 2025 року по 31 січня 2026 року відповідача становить 1164238,73 грн.

При визначенні розміру аліментів, суд також враховує матеріальне становище позивача та те, що її батьки є особами пенсійного віку.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела нарахованих доходів станом на 02 березня 2026 р. щодо ОСОБА_1 , за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, позивачем у січні 2025 року отримано дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 37 392,41 грн., у лютому 2025 року – 34 113,78 грн., у березні 2025 року – 32 000,76 грн., у квітні 2025 року – 26 520,75 грн., у травні 2025 року – 28 297,47 грн., у червні 2025 року – 25 573,83 грн., у липні 2025 року – 26 959,47 грн., у серпні 2025 року – 33 184,89 грн., у вересні 2025 року – 20 866,71 грн., у жовтні 2025 року – 26 733,85 грн., у листопаді 2025 року – 25 364,11 грн., у грудні 2025 року – 27 341,72 грн.

Враховуючи, що повнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 навчається на денній формі, ніде не працює, власного доходу не має, та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги необхідної для життєдіяльності, враховуючи матеріальний сторін та сімейний стан відповідача, який згоден сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1/10 частини заробітку, а також враховуючи можливість надання утримання другим з батьків – позивачем по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки , яка навчається, у розмірі 1/10 частини заробітку відповідача щомісяця на весь період навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

На думку суду, такий розмір аліментів буде розумним, достатнім, справедливим і відповідатиме інтересам як повнолітньої дочки, яка навчається, при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідача.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, ст. 12, 81, 81,141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 січня 2025 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2028 року включно.

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст судового рішення складено 03.04.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова