Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №183/10995/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10995/25

№ 1-кп/183/1596/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042350000769 від 05.07.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, маючого на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 21 червня 2025 року, приблизно о 09.10 годині ранку, виконував роботи щодо капітального ремонту плит покриття будівлі ТЕЗЦ№2 на підставі наказу №184 від 20.06.2025 у приміщенні цеху № 2 в прольоті №3 на колонні № 42 на території АТ «ІНТЕРПАЙП НМТЗ» в м. Самар Дніпропетровської області та побачив на стелі кабель типу ТПП 100х2x0,5 та кабель ТПП 20?2?0,5, які знаходяться на балансі АТ «ІНТЕРПАЙП НМТЗ». В цей момент у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаних кабелів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, ОСОБА_6 , в цей же день, тобто 21 червня 2025 року приблизно о 09.10 годині ранку, перебуваючи у приміщенні цеху № 2 в прольоті № 3 на колонні № 42 на території АТ «ІНТЕРПАЙП НМТ3» в м. Самар Дніпропетровської області, з метою викрадення, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, за допомогою кутової шліфувальної машини марки «Power x Change», якою виконував роботи, здійснив зріз кабелю типу ТПП 100х2x0,5 довжиною 35 метрів, вартістю за метр 337 гривень 57 копійок, загальна вартість якого становить 11 814 гривень 95 копійок, та кабелю типу ТПП 20х2х0,5 довжиною 35 метрів, вартість за метр 105 гривень 61 копійок, загальна вартість якого становить 3 696 гривень 35 копійок, завдавши АТ «ІНТЕРПАЙП НМТ3» майнову шкоду на загальну суму 15 511 гривень 30 копійок.

Бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_6 , з метою подальшого викрадення, переніс зрізаний ним кабель типу ТПП 100х2х0,5 довжиною 35 метрів та кабель типу ТПП 20х2х0,5 довжиною 35 метрів до комори для відпочинку працівників.

Після чого, 25 червня 2025 року працівник АТ «ІНТЕРПАЙП НМТЗ» ОСОБА_7 , виявив кабель типу ТПП 100х2х0,5 довжиною 35 метрів та кабель типу ТПП 20х2?0,5 довжиною 35 метрів, які залишив ОСОБА_3 , тим самим припинив його протиправне діяння.

Таким чином, ОСОБА_6 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В ході судового розгляду суду надана угода про визнання винуватості, укладена 01 квітня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , якій на підставі ст. ст. 36-37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025042350000769, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, та за участю захисника ОСОБА_5 .

Відповідно до зазначеної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечувала щодо затвердження угоди про визнання винуватості, думку обвинуваченого, який просить затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, думку захисника, який проти затвердження угоди не заперечує, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором слід затвердити.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди, зазначаючи, що її умови не суперечать нормам законодавства, угода укладена добровільно, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди.

Потерпілий ОСОБА_9 подав заяву суду та підтвердив надання згоди прокурору на укладення угоди.

У відповідності до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, віднесене кримінальним законом до категорії тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана інтересам окремих осіб, потерпіла надала письмову згоду прокурору на укладення угоди, тому угода не суперечить вимогам закону.

Свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений визнав беззастережно, щиро розкаявся, та добровільно відшкодував завданий збиток, шляхом повернення майна.

Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Угоду про визнання винуватості від 01 квітня 2026 року укладену між прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області та ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-фрагменти кабелю типу ТПП 100х2х0,5 довжиною 33,2 м та кабелю типу ТПП 20х2х0,5 довжиною 32,5 м – вважати повернутими ОСОБА_9 за належністю;

-фрагменти кабелів у спецпакеті №5358633 та кутову шліфувальну машину «Power x Change» з відрізним диском, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області – повернути законному володільцю;

-два фрагменти кабелю типу ТПП 100х2х0,5 довжиною 1,8 та типу ТПП 20х2х0,5 довжиною 2,5 м – вважати повернутими ОСОБА_9 за належністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи №СЕ-19/104-25/30336-ТР в сумі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду, через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.

Суддя ОСОБА_1