Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №750/15831/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/15831/25

Провадження № 2/750/681/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря – Левченка К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

19 листопада 2025 року позивач через свого представника адвоката Сагаля С.В. звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача, в якому просить припинити примусове стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня пред`явлення позову до суду.

Обґрунтовано позов тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 2506/7677/2012 від 07 листопада 2012 року з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання їх неповнолітнього сина в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 серпня 2012 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідач разом з сином проживають у Республіці Австрія, син навчається у коледжі і отримує стипендію у розмірі 409,80 Євро. Крім того, позивач зазначає, що 10 червня 2025 року рішенням Республіки Австрія, районний суд Гмунден, 1 Pu 20/25f-17, Марктплатц 10 4810 Гмунден визначено наступне: ОСОБА_4 , як батько неповнолітнього ОСОБА_5 зобов`язаний виплачувати матері ОСОБА_6 аліменти: в період з 01.01.2024 по 31.03.2024 місячні аліменти в розмірі 400 Євро; починаючи з 01.04.2024 до подальшого повідомлення, але не пізніше, ніж до моменту, коли дитина зможе самостійно себе утримувати, щомісячна виплата аліментів у розмірі 440 Євро. Непогашена заборгованість у розмірі 7800 Євро станом на 30 червня 2025 року включно, за вирахуванням будь-яких уже здійснених платежів, підлягає сплаті протягом 14 днів. Подальші належні суми сплачуються авансом першого числа кожного місяця; в іншому випадку будуть застосовані примусові заходи стягнення. Оскільки позивач на даний час виконує рішення Республіки Австрія та рішення України, а тому, з метою запобігання подвійного стягнення аліментів, позивач просить припинити стягнення з нього аліментів за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 2506/7677/2012, починаючи з дня пред`явлення позову до суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов не подала.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, вказавши, що позов підтримує, просить суд його задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи по суті повідомлялась завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Крім того, про час і місце розгляду справи по суті відповідач повідомлялась шляхом публікації оголошення про виклик на сайті судової влади.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Сторони у справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 2506/7677/2012 від 07 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2012 року та до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 11).

Листом № 49053 від 18.04.2025 Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що на виконанні у відділі перебуває виконавчий лист № 2506/7677/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 18.04.2025 заборгованість по сплаті аліментів відсутня (а.с. 13).

10 червня 2025 року рішенням Республіки Австрія, районний суд Гмунден, 1 Pu 20/25f-17, Марктплатц 10 4810 Гмунден визначено наступне: ОСОБА_4 , як батько неповнолітнього ОСОБА_5 зобов`язаний виплачувати матері ОСОБА_6 аліменти: в період з 01.01.2024 по 31.03.2024 місячні аліменти в розмірі 400Євро; починаючи з 01.04.2024 до подальшого повідомлення, але не пізніше, ніж до моменту, коли дитина зможе самостійно себе утримувати, щомісячна виплата аліментів у розмірі 440Євро. Непогашена заборгованість у розмірі 7800Євро станом на 30 червня 2025 року включно, за вирахуванням будь-яких уже здійснених платежів, підлягає сплаті протягом 14 днів. Подальші належні суми сплачуються авансом першого числа кожного місяця; в іншому випадку будуть застосовані примусові заходи стягнення. (а.с. 14-18)

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням обставин, які змінились після постановлення рішення про стягнення аліментів, з метою запобігання необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за період коли діти з нею не проживають, вважає, що стягнення має бути припинено з дати подання позову до суду.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті можливість скасування їх присудження.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Факт сплати позивачем аліментів на утримання сина згідно рішення Республіки Австрія підтверджується квитанціями, наявними в матеріалах справи і є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини 2 статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення від сплати аліментів у подальшому.

У свою чергу, відповідач не спростувала доводів позовної заяви, доказів зворотного суду не надала.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини.

Рішення про припинення стягнення аліментів повинно також відповідати найкращим інтересам дитини, оскільки таке рішення не звільняє від обов`язку батька - платника аліментів, утримувати дитину.

Висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №477/1165/20, від 03.02.2021 у справі №125/2525/18, від 26.12.2019 у справі №219/6287/17, від 26.09.2019 у справі №760/32225/18, від 27.02.2019 у справі №307/1186/17, від 29.06.2022 у справі №596/826/21, від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18 від 28.09.2022 у справі № 686/18140/21.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про припинення стягнення з нього аліментів.

При цьому, суд вважає за можливе припинити стягнення аліментів з позивача на користь відповідача, звільнивши його від сплати аліментів починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 19 листопада 2025 року.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України та статтями 197 Сімейного кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про звільнення від сплати аліментів – задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнутих відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2012 року (справа № 2506/7677/2012), у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2012 і до повноліття дитини, звільнивши ОСОБА_1 від сплати аліментів починаючи з 19 листопада 2025 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 03.04.2026.

Суддя