Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №521/1846/26
Суддя: Ганошенко С. А.
Справа № 521/1846/26
Провадження № 2-о/521/184/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі :
головуючого судді Ганошенка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Папінян В.В.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у залі суду у м. Одесі справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства,-
ВСТАНОВИВ:
10.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла до суду заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій заявник просить встановити юридичний факт, а саме що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 17.02.2026 року заяву залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків.
26.02.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла уточнена заява з виправленими недоліками.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що перебував з 12 листопада 1998 року по 13 травня 2011 року у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , в якому у них народилось троє дітей. Після розірвання шлюбу шлюбні відносини не припинились, та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась ще одна донька - ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження якої батьком записаний ОСОБА_1 , і лише після смерті матері дитини він дізнався, що відомості про батька (актовий запис № 68) про народження дитини - ОСОБА_3 були записані за заявою матері відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.
Рішенням Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області № 171 від 15.09.2021 року, опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено повнолітнього сина заявника, заінтересовану особу – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлення факту батьківства необхідно для захисту майнових та немайнових законних інтересів дитини.
Враховуючи наведені обставини, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 просив суд визнати факт, що він є батьком ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Херсон Херсонської області, матір`ю якої була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою судді від 26.02.2026 року заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду в порядку окремого провадження.
16.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшли до суду письмові пояснення зацікавленої особи ОСОБА_2 , в якій останній підтвердив обставини вказані в заяві ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та просив її задовольнити та встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява від зацікавленої особи ОСОБА_2 про проведення засідання в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні приймали участь заявник ОСОБА_1 , його представник адвокат Гаврилюк Анастасія Равільївна, та зацікавлена особа ОСОБА_2 , які підтримали заяву та просили її задовільними, неповнолітня дитина ОСОБА_3 , яка підтвердила, що ОСОБА_5 є її батьком, просила задовольнити його вимоги.
Дослідивши докази, вислухавши учасників справи, опитавши дитину, суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити заяву ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З огляду на відсутність спору та необхідність встановлення фактів, що мають юридичне значення дана справа судом повинна бути розглянута згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження справи .
Згідно вимог ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно із ч. ст. 130 СК України, заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Із матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 1998 року, Каланчацьким відділом реєстрації актів громадянського стану Херсонської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 69 від 12.08.1998 року.
У зареєстрованому шлюбі подружжя мали троє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 13.05.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано та дітей залишено на виховання матері.
Як пояснив заявник ОСОБА_5 та зацікавлена особа ОСОБА_2 , що після розірвання шлюбу батько продовжував перебувати у стосунках із матірю ОСОБА_4 та 09.07.2013 року, вже у не зареєстрованому шлюбі у них народилася донька – ОСОБА_3 .
Відомості про батька в актовий запис № 68 про народження ОСОБА_3 були записані за заявою матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а в свідоцтві про її народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 68 батьком зазначений ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 від 23.08.2021 року, виданого Каланчацьким відділом державної реєстрації актового стану у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – актовий запис № 227 від 23.08.2021 року.
Рішенням виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області № 171 від 15.09.2021 року, опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв`язку з повномасштабним вторгненням та початком бойових дій на території Херсонської області, в лютому 2023 року ОСОБА_3 у супроводі свого опікуна ОСОБА_2 переїхала проживати на територію Одеської області, де була взята на облік, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до довідки ВПО від 23.02.2023 року № 5137-5002601163.
У 2024 році ОСОБА_5 виїхав із окупованої території та воз`єднався зі своєю родиною, та отримав статус ВПО 09.10.2025 року № 5137-5003841241 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначено його фактичне місце проживання (перебування), а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
На теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 7-му класі закладу загальної середньої освіти ТОВ «Центр дистанційної освіти «Джерело» у м. Києві, що підтверджується довідкою в матеріалах справи.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 на протязі всього часу виконував свої батьківські обов`язки, піклувався про навчання, здоров`я та покращення житлово-побутових умов своєї доньки - ОСОБА_8 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердила, що вважає ОСОБА_1 своїм батьком, так його називає, іншого батька вона не має та не знає.
Окрім вищенаведеного, в матеріалах справи наявний біологічний висновок про батьківство № MGU 2720 від 24.10.2025 року, відповідно до якого ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить - 99,99999539%.
Згідно із ч. ст.130 СК України, заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ.
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 зазначених Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №4 78/690/18).
Верховний суд у постанові від 23.10.2019 року по справі №382/2559/15-ц, від 19.09.2018 року по справі №761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Вбачається, що згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження № MGU 2720 від 24.10.2025 року, ймовірність того що ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 99,99999539%.
Керуючись цим загальним правилом, суд вважає можливим встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України.
Відповідно до ст.ст.6, 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно пунктів 2.16.4, 2.16.7 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5 , на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до постанови КЦС ВС № 205/5698/21 від 08.03.2023 року, Верховний Суд зазначив, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Суд може визнати батьком особу, зазначену у свідоцтві про народження, якщо іншого батька не встановлено.
У постанові КЦС ВС № 583/1549/21 від 04.12.2024 року, Касаційний цивільний суд роз`яснив, що коли запис про батька дитини зроблено відповідно до ч.1 ст.135 СК України, суд може встановити батьківство на підставі такого запису та інших доказів. Призначення генетичної експертизи не є обов`язковим, якщо немає спору між сторонами.
У постанові КЦС ВС № 183/2690/21 від 20.09.2024 року, суд підкреслив, що для встановлення факту батьківства суд оцінює усі подані докази у сукупності: показання сторін, документи, обставини спільного проживання тощо. Генетична експертиза є вагомим, але не єдиним доказом.
Згідно із постановою КЦС ВС № 367/4662/22 від 24.01.2024 року, позов про визнання батьківства може бути задоволений, якщо запис про батька у свідоцтві про народження зроблено за вказівкою матері, і сторони не заперечують проти такого визнання. Узагальнений висновок
Таким чином, судова практика Верховного Суду свідчить, що якщо батько дитини записаний відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері), то суд має право визнати цю особу батьком дитини, якщо іншого батька не встановлено. Генетична експертиза не є обов`язковою, якщо сторони згодні щодо батьківства. Таке рішення може бути прийняте на підставі сукупності доказів, включно з записом у свідоцтві про народження, поясненнями сторін та іншими належними матеріалами.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо необхідності внесення відповідних змін про батька дитини до Свідоцтва про народження . Як встановлено судом, відомості, які зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_3 щодо батька дитини, зокрема його імені та по-батькові, відповідають імені та по-батькові ОСОБА_1 . Також факт батьківства підтверджується матеріалами справи, показаннями заявника, зацікавленої особи і дитини ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263, 264, 315, 316, 318, 319, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 . Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства - задовільнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), уродженець смт. Каланчак Каланчацького району Херсонської області, батьком ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Херсон Херсонської області, матір`ю якої була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції у Херсонській області за № 68 від 12.07.2013 року, зазначивши - в графі «батько» - ОСОБА_1 , громадянин України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 03.04.2026 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua