Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №521/1887/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №521/1887/26

Суддя: Поліщук І. О.

Справа №521/1887/26

Номер провадження 3/521/1238/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Поліщук І.О. при секретарі Коржеван В.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли до УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2026 року серії ЕПР1 № 581046, 09.01.2026 року о 20 год. 22 хв. За адресою м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького 29 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом BMW 740 н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком огляду на стан наркотичного сп`яніння який проводився зі згоди водія у закладі охорони здоров`я КНП"ООМЦПЗ"ООР. Висновок №000065.

Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як порушення п. 2.9А «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, свою вину не визнав та пояснив, що за кермом транспортного засобу перебував не він, а інша особа, яка пред`явила загублене ним посвідчення водія на його ім`я, безпосередньо він за кермом автомобіля 09.01.2026 не був, не керував транспортним засобом та про існування вказаного протоколу дізнався випадково.

У судовому засіданні адвокат Радіонов О.Л., діючий в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності просив провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Свої доводи мотивував тим, що на відеозаписі напрацьованому ІПП в Одеській області зафіксовано, що за кермом транспортного засобу перебував не ОСОБА_1 , а інша особа, яка за характерними рисами обличчя, статурою, зачіскою відрізняється від особи, що притягається до адміністративної відповідальності. При чому, захисник звернув увагу, що під час оформлення матеріалів невстановлена особа не могла пред`явити посвідчення водія оскільки з 15.01.2026 за заявою ОСОБА_1 значиться втраченим, а за відомостями УПП в Одеській області ДПП перебуває на зберіганні з 28.12.2025, що виключає можливість перебування оригіналу документу на місці зупинки.

Також суду надано письмові заперечення, пояснення із додатками, серед яких міститься заява -повідомлення до ВП №1 ОРУП №1 про втрату водійського посвідчення НОМЕР_2 від 31.08.2012, відповідь на запит адвоката від УПП в Одеській області від 24.03.2026 року про підтвердження перебування водійського посвідчення в УПП в Одеській області ДПП, постанова Приморського районного суду м. Одеси у справі №523/98/26 від 25.03.2026.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Радіонова О.Л., які просили закрити провадження; вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.

Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).

ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).

Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.

Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання особою функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

У протоколі про адміністративне правопорушення встановлено, що 09.01.2026 о 20:22:00 ОСОБА_1 керував за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 29 ТЗ ВМW 740 н.з. НОМЕР_3 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком огляду на стан наркотичного сп`яніння, який проводився зі згоди водія у закладі охорони здоров`я КНП «ООМЦПЗ» ООР. Протокол про адміністративне правопорушення не містить взагалі підпису особи водія. Згідно із п. 5 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№581046 особу встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 .

Разом із тим, вивченням відеоматеріалів встановлено, що особа, яка керувала транспортним засобом 09.01.2026 при спілкуванні не надала працівникам патрульної поліції будь-якого офіційного документу на підтвердження своєї особистості ані у паперовому вигляді, ані у цифровому вигляді. З відеозаписів відомо, що особу водія було встановлено на підставі зображення з мобільного телефону, який пред`явив водій. Крім того, особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що керувала транспортним засобом 09.01.2026 року, та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності мають очевидні відмінності у зовнішності у чому суд об`єктивно переконався безпосередньо, встановивши особу ОСОБА_1 на підставі паспортного документу.

Крім того, суд вважає слушними доводи адвоката Радіонова О.Л., що станом на 09.01.2026 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 31.08.2012 на ім`я ОСОБА_1 з 28.12.2025 зберігається в УПП в Одеській області ДПП як вилучене під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №552721 по якому Приморським районним судом м. Одеси у справі №522/98/2026 р. 25.03.2026 закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи пояснення особи, заслухавши його представника, вивчивши матеріали справи, у суда відсутні підстави критично ставитись до показів ОСОБА_1 , оскільки крім іншого, вони підтверджуються сукупністю доказів по справі, досліджених у судовому засіданні.

Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також наявні матеріали узгоджуються у взаємозв`язку між собою, у тому числі щодо втрати водійського посвідчення НОМЕР_2 , дата видачі 31.08.2012 видане РЕВ з обслуговування м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області, а саме заяви-повідомлення на адресу Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, яке 15.01.2026 одержано канцелярією, відповіддю УПП в Одеській області ДПП від 24.03.2026 року про перебування водійського посвідчення на тимчасовому зберіганні в УПП в Одеській області ДПП з 28.12.2025.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…».

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, спростовуються доказами дослідженими судом, зокрема показаннями особи відносно якої складено протокол, відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських та іншими доданими матеріалами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановлених під час розгляду обставин, провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події вчинення останнім адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в його діях.

На підставі викладеного,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в його діях.

Копію постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси направити на адресу Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, для прийняття рішення в межах діючого законодавства, стосовно обставин, встановлених судом та викладених в мотивувальній частині постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Хаджибейського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.О. Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua