Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №521/11248/23 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/11248/23

1-кп/521/591/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника адвоката – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м.Одеси обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР №12023162470000439 від 24.03.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Болград, Одеської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:

-11.05.2001 року Болградським районним судом Одеської області за ст.140 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком - 3 роки та штрафу 680 гривень;

-19.06.2002 року Приморським районним судом м. Одеси за ст.ст.309 ч.1ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

-02.02.2006 року Болградським районним судом Одеської області за ст.ст.309 ч.2,185 ч.2,70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

-20.01.2009 року Приморським районним судом м. Одеси за ст.ст.309 ч. 2,307ч. 2,313ч. 3,69,70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, з іспитовим строком на 3 роки;

-11.02.2011 року Київським районним судом м. Одеси за ст.ст.309 ч.2, 307 ч.2,313ч. 3,69,70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна;

-11.12.2017 року Приморським районним судом м. Одеси за ст.ст.15 ч.3,185 ч.2,185 ч.2,70 КК України до арешту 6 місяців;

-19.09.2018 року Малиновським районним судом м. Одеси заст. 185 ч. 2 КК України до арешту строком на шість місяців, звільненого 29.01.2019 року по відбуттю строку покарання;

-07.03.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 2ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

-02.07.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 24.11.2022 року Приморським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК Українита призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч. 4 КК Українидо покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком від 02.07.2019 р. Київського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.186,70 КК України, та остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі;

-28.06.2023 року Приморським районним судом міста Одеси за ч.4 ст.185, ч.3ст.15 ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць;

- 20.10.2023 року Київським районним судом міста Одеси за ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

-19.03.2024 року Київським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.186, ч.4 ст.70, ст.72 КК України, з урахуванням ухвали Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2024 року до покарання у вигляді позбавлення волі 7 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22 квітня 2023 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, він знаходячись поблизу будинку №14 по вул. Космонавтів у м. Одесі, помітив припаркований вздовж проїжджої частини належний ОСОБА_6 автомобіль «Daewoo Sens» зеленого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , багажне відділення, моторний відсік, салон, двері та вікна якого, були зачинені, що об`єктивно технічно обмежувало та перешкоджало вільному доступу та незаконному потраплянню сторонніх осіб до майна, що знаходилось в них, а отже, доступу до сховища, яке є володінням особи та в цей час ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи прямий умисел, направлений на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою наживи і незаконного збагачення за рахунок обернення чужого майна на свою користь, діючи повторно та в умовах введеного в Україні правового режиму воєнного стану, підійшов до вказаного автомобіля, із застосуванням власної фізичної сили відчинив кришку моторного відсіку, чим подолав технічну перешкоду для доступу до нього, яке є сховищем у володінні потерпілого, після чого від`єднавши клеми напруги зняв та поклав до своєї сумки автомобільний акумулятор «Bi-Power 12v/60Ah/510A(En)», вартістю 1207 гривень 50 копійок, заволодівши таким чином чужим майном.

Після цього, ОСОБА_5 виконавши всі дії, які він вважав необхідними для викрадення чужого майна, направився у бік вул. Варненської у м. Одесі та намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, однак будучи поміченим власником автомобіля, який спробував зупинити ОСОБА_5 , останній від свого умислу, направленого на заволодіння чужим майном не відмовився та почав тікати з місця вчинення кримінального правопорушення однак був затриманий ОСОБА_7 таким чином ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для здійснення відкритого викрадення чужого майна, однак довести до кінця свій злочинний умисел не зміг, з причин, що не залежали від його волі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив обставини які були викладені в обвинувальному акті, провину визнав в повному обсязі та щиро розкаялася у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_8 в судових засідання участі не приймав, до суду подав відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності,

За вище вказаними обставинами, за клопотаннями учасників судового процесу, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, докази у судовому засіданні не досліджувалися.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позицій. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджено, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які їм зрозумілі.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена поза розумним сумнівом і зібраних доказів достатньо для визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, за ознаками – закінчений замах на відрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище, вчинений в умовах воєнного стану.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Окрім того суд дає характеристику особистості обвинуваченого ОСОБА_5 , який є особою у віці 43 років, не одружений, офіційно не працевлаштований, дітей на утриманні не має, на обліках нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, на теперішній час засуджений 19.03.2024 року Київським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.186, ч.4 ст.70, ст.72 КК України, з урахуванням ухвали Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2024 року до покарання у вигляді позбавлення волі 7 років позбавлення волі.

З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 – щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 – не встановлено.

При викладених обставинах суд вважає, що виправлення обвинуваченому ОСОБА_5 , та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень не можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до санкції ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.

У зв`язку із тим що інкримінований злочин вчинено до ухвалення вироку Київського районного суду м.Одеси від 19.03.2024 року, то остаточне покарання за цим вироком ОСОБА_5 слід призначити із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбуття покарання відбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м.Одеси від 19.03.2024 року з урахуванням ухвали Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2024 року, а саме період з 19.03.2024 року по день набрання цим вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Підстав для застосування до ОСОБА_5 ст. ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експертів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 370-371, 373-374, 376-377 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 6 /шість/ років 8 /вісім/ місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком Київського районного суду м.Одеси від 19.03.2024 року, з урахуванням ухвали Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2024 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді 7 /сім/ років 1 /місяць/ позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання за цим вироком у вигляді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбуття покарання відбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м.Одеси від 19.03.2024 року з урахуванням ухвали Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2024 року, а саме період з 19.03.2024 року до дня набрання цим вироком законної сили включно.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1