Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №522/23505/25-Е — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 522/23505/25-Е

Провадження № 2/947/725/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,

- позивача ОСОБА_1 ,

- відповідача ОСОБА_2 ,

- представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з ремонтом житлового приміщення та компенсацію вартості залишеного майна,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У листопаді 2025 року до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю з Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 (далі також – позивач) до ОСОБА_2 (далі також – відповідач) про відшкодування витрат, понесених у зв`язку зі здійсненим позивачем ремонтом квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 14 100 грн, та стягнення вартості залишеного в квартирі після виїзду майна (дивану) в розмірі 6 500 грн, а всього на загальну суму 20 600 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що у 2025 році він за домовленістю з власником квартири (відповідачем), яку винаймав, здійсни ремонтні роботи, а саме клеєння шпалер, фарбування стель, шпаклівка та ґрунтовка стін, заміна освітлювальних приладів, прибирання та вивіз сміття. До проведення вказаних робіт він залучив додатково інших осіб. За домовленістю з відповідачем частина оплати відповідача становить 60% від загальної вартості проведених робіт, що відповідає 14 100 грн. Також відповідач повинен сплатити частину вартості дивану, який позивач залишив після виїзду з орендованої квартири, в розмірі 6 500 грн. У подальшому сторони не дійшли згоди під час досудового врегулювання спору.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи

Не надходили.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29.12.2025, після усунення недоліків, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судові засідання призначалися на 05.02.2026, 04.03.2026, 01.04.2026.

У судовому засіданні 01.04.2026 за участі позивача, відповідача та його представника досліджені докази, сторони надали пояснення у справі. Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач по суті позов визнав частково. Під час дослідження листування в месенджері «Viber» фактично визнав заборгованість за проведені ремонтні роботи в розмір 10 000 грн, які повинен був сплатити шляхом вирахування по 1 000 грн щомісяця в рахунок майбутніх орендних платежів за найм квартири. Купівлю дивану не визнав.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до договору оренди квартири б/н від 18.12.2022, укладеному між позивачем та відповідачем, останній передав в оренду квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою щомісячно орендної плати в розмірі 3 500 грн.

Сторони під час судового розгляду підтвердили факт оренди (найму) квартири з грудня 2022 року та пролонгнації (продовження дії) договору до серпня 2025 року.

Відповідно до наданої позивачем роздруківки листування в месенджері «Viber» між позивачем та відповідачем, останні підтвердили автентичність листування з якого встановлено, що в період червня-серпня 2025 року між позивачем та відповідачем досягнуто усної домовленості про проведення ремонтних робіт в квартирі відповідача за рахунок позивача та розподіл оплати вартості ремонту у співвідношення: 60% оплачує відповідач, 40% позивач. При цього з листування не встановлено конкретної вартості робіт. Зазначається тільки приблизна вартість – більше 20 000 грн. При цьому в судовому засіданні відповідач визнав суму в розмірі 10 000 грн, яку він зобов`язаний був виплатити за ремонт своєї квартири поетапно шляхом вирахування по 1 000 грн щомісяця в рахунок майбутніх орендних платежів за найм квартири. Даних про підтвердження купівлі дивану відповідачем та зобов`язання оплати його вартості листування не містить.

У серпні 2025 року позивач виїхав з квартири та припинив договір оренди. Сторони означений факт не оспорювали.

Факт проведення ремонтних робіт в квартирі відповідача підтверджується також фотознімками в означеному листуванні та відеозаписами, долученими до позовної заяви.

Сторони цей факт також не оспорювали.

Застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Так, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

За договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ч. 1 ст. 810 ЦК України).

Договір найму житла укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 811 ЦК України).

Поточний ремонт житла, переданого у найм, зобов`язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт житла, переданого у найм, зобов`язаний здійснювати наймодавець, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 2 ст. 819 ЦК України).

Розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла (ч. 1 ст. 820 ЦК України).

Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі (ч. 1-3 ст. 778 ЦК України).

Мотиви прийнятого рішення

З аналізу позовної заяви та долучених до неї доказів у поєднанні із застосованими нормами права випливає, що з грудня 2022 року по серпень 2025 року позивач винаймав квартиру у відповідача. Під час проживання позивач вирішив здійснити поточний ремонт квартири, про що домовився з позивачем (отримав його згоду). Оплату сторони вирішити розділити у співвідношенні: 60% за рахунок відповідача, 40% за рахунок позивача. Водночас, надані позивачем докази не містять конкретної обумовленої між сторонами вартості проведення поточного ремонту. Під час дослідження листування в месенджері «Viber» між сторонами відповідач визнав необхідність сплати 10 000 грн як його частку у вартості проведеного позивачем поточного ремонту орендованої квартири.

Вказану позицію відповідача суд бере за основу при вирішення спору у цій справі, яка прямо випливає з пояснень відповідача, наданих у судовому засіданні, які є джерелом доказів (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Водночас, вирішуючи спір по суті, суд відхиляє посилання відповідача на можливість оплати своєї частик у вартості поточного ремонту шляхом вирахування з майбутній орендних платежів, оскільки, як установлено в судовому засіданні, позивач після проведеного ремонту виїхав з квартири, чим припинив дію договору оренди.

Означені обставини сторонами під сумнів не ставилися.

Водночас суд не може прийняти як належні докази долучені позивачем до матеріалів справи платіжні інструкції, оскільки в останніх не вказано підставу призначення платежу.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення вартості дивану, придбаного позивачем та залишеного після виїзду з орендованої квартири, оскільки вартість його придбання та згода відповідача сплатити його вартість не підтверджена належним та допустимими доказами.

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню та зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

При оцінці доказів у цивільній справі суд застосовує такий стандарт доказування як «перевага більш вагомих доказів» (баланс ймовірностей), коли висновок про існування cтверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним (переконливим), аніж протилежний. Натомість, застосування у цій справі надмірного стандарту доказування буде мати ознаку свавільності судового рішення, що може призвести до порушення права на справедливий суд.

Відтак, проаналізувавши заяви по суті справи та надані сторонами докази у поєднанні із застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами факт проведення поточного ремонту в орендованій квартирі та необхідність відшкодування частини ремонтних робіт наймодавцем в розмірі 10 000 грн.

Іншого перед судом не доведено.

Судові витрати

За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10 000 грн, що становить 48,54 % від ціни позову, відтак судові витрати зі сплати судового збору, які належить стягнути з відповідача, становлять 470,33 грн (968,96 х 48,54 % / 100 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з ремонтом житлового приміщення та компенсацією вартості залишеного майна – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування вартості проведеного поточного ремонту 10 000 грн.

3. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 470,33грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: невідоме);

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя К. А. Цирфа