Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №947/518/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/518/26

Провадження № 2-о/947/96/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення за участі заінтересованих осіб: Київська державна нотаріальна контора у м.Одесі (державний нотаріус Баранова Олена Володимирівна), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ,-

В С Т А Н О В И В:

До суду, в порядку окремого провадження, надійшла заява ОСОБА_1 , пісял уточнення якої він просить встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1 ) є рідним сином померлої - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Свідоцтва про смерть: серія НОМЕР_3 від 11.07.2007 р. та встановити факт належності документів, а саме факт того, що Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.08.1993 р., видане Одеським стале-проволоко-канатним заводом «Стальканат» та відповідне Розпорядження органу приватизації №239 від 05.08.1993 р. на ім`я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 паспорт: серія НОМЕР_5 , виданим Київським РВ УМВС України в Одеській області 08 грудня 1999 року (ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1 ).

Заявник ОСОБА_1 до судового засідання надав заяву, про розгляд справи за його відсутністю, в якій вимоги щодо встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , як між сином та матір`ю, а також факту належності йому Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.08.1993 р., виданого Одеським стале-проволоко-канатним заводом «Стальканат» та відповідного Розпорядження органу приватизації №239 від 05.08.1993 р., підтримав та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечувала.

Представник заінтересованої особи Київської державної нотаріальної контори у м.Одесі в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ст. 247 ч. 2 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові; місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315ЦПК України.

Так судом встановлено, що 17 жовтня 1986 року заявник разом з матір`ю вселилися у квартиру АДРЕСА_1 , на підставі обмінного ордеру №7268, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів, в якому зазначено, що у вказану квартиру вселяється ОСОБА_3 та її син ОСОБА_1 .

13 серпня 1993 року заявник — ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , внаслідок приватизації отримано у власність двокімнатну квартиру загальною площею 45,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.08.1993 р, виданим Одеським стале- проволоко-канатним заводом «Стальканат». Вказана квартира була оформлена у рівних частках у спільну сумісну власність.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, про що свідчить Свідоцтво про смерть: серія НОМЕР_3 від 11.07.2007 р.,в якому вона зазначена, як ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем якої є її син -заявник у справі, який як спадкоємець першої черги ( першого ступеня споріднення) прийняв спадщину у вигляді її 1/2 частини автоматично, оскільки мешкав разом із матір`ю на момент її смерті. Після смерті матері належним оформленням спадщини.

01 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

28.10.2025 року державним нотаріусом було заведено відповідну Спадкову справу №808/2025, про що був сформований відповідний Витяг.

Однак Постановою від 01.12.2025 року державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Барановою О.В., ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у вигляді видачі Свідоцтва про право власності на спадщину у зв`язку з тим, що по батькові його матері ( спадкодавиці) в різних документах зазначені по різному. Зокрема, як вбачається з мотивувальної часнини Постанови у Свідоцтві про народження заявника в графі «мати» зазначена ОСОБА_4 . Такі ж відомості містяться і в державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження заявника, як спадкоємця — ОСОБА_1 , у якому в графі «мати» також вказано ОСОБА_4 .

Так згідно Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_6 , виданого Кагановичським районним ЗАГС 28 вересня 1949 року моя мати зазначена там як ОСОБА_5 ».

Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_3 , виданого Підвідділом запису актів цивільного стану відділу управління Одеського Губернського революційного комітету від 02 липня 1920 року №5653 вона записана при народженні саме як ОСОБА_6 (рос. ОСОБА_7 ) (Дата народження зазначена як ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

У зв`язку з вищенаведеним виникають розбіжності у імені по батькові матері в Свідоцтві про народження заявника (спадкоємця) та в державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження заявника, як спадкоємця, а саме в цих документах ОСОБА_3 зазначена по- батькові як « ОСОБА_8 », що в свою чергу ускладнює процедуру ідентифікації спадкодавця та видачі відповідного Свідоцтва про право власності на спадщину.

Окрім цього у вищезазначеному Свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.08.1993 р., виданим Одеським стале-проволоко-канатним заводом «Стальканат», складеного Українською мовою та відповідному Розпорядженні органу приватизації №239 від 05.08.1993р. заявник по -батькові зазначений як « ОСОБА_9 », в той час коли у паспорті громадянина України, його по -батькові зазначено як « ОСОБА_10 », що також ускладнює ідентифікацію його як власника своєї частки майна згідно спільного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та як спадкоємця іншої частки майна загального нерухомого майна після смерті його матері, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Тому, у зв`язку з наявністю розбіжностей у написанні по- батькові померлої та по- батькові самого заявника у правоустановчих документах, у заявника існують певні перешкоди в оформленні спадкових справ.

Відповідно до ч.6 ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Проаналізував надані заявником докази, суд приходить до висновку про те, що вони є достатніми для встановлення факту родинних відносин між матір`ю та сином, а також факту належності заявнику правоустановчих документів і у суду не має сумніву, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому суд у відповідності до ст.315 п.1 ЦПК України встановлює факт родинних відносин між ними.

А також, у відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Суд, розглядаючи справу повно, всебічно та об`єктивно, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 в частині встановлення факту належності ОСОБА_1 документів, а саме факт того, що Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.08.1993 р., видане Одеським стале-проволоко-канатним заводом «Стальканат» та відповідне Розпорядження органу приватизації №239 від 05.08.1993 р. на ім`я ОСОБА_1 паспорт: серія НОМЕР_5 , виданим Київським РВ УМВС України в Одеській області 08 грудня 1999 року також підлягає задоволенню та необхідно встановити факт належності йому Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.08.1993 р., виданого Одеським стале-проволоко-канатним заводом «Стальканат» та відповідне Розпорядження органу приватизації №239 від 05.08.1993 р. на ім`я ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст.265,268,316-320,354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1 ) є рідним сином померлої - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Свідоцтва про смерть: серія НОМЕР_3 від 11.07.2007 р.

Встановити факт належності документів, а саме факт того, що Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_4 від 13.08.1993 р., видане Одеським стале-проволоко-канатним заводом «Стальканат» та відповідне Розпорядження органу приватизації №239 від 05.08.1993 р. на ім`я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 паспорт: серія НОМЕР_5 , виданим Київським РВ УМВС України в Одеській області 08 грудня 1999 року (ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У зв`язку з тривалими відключеннями електропостачання, як аварійних так і стабілізаційних, повне судове рішення складено 23.03.2026.

Суддя В. О. Луняченко