Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №686/16986/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/16986/25>

Провадження № 22-ц/820/804/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю представника Офісу Генерального прокурора Ленчика В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, представник – Офіс Генерального прокурора про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Палінчака О.М. від 09 грудня 2025 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, посилався на те, що в провадженні слідчих Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області знаходиться кримінальне провадження №42023242260000034, відкрите за його заявою про вчинення директором ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» ОСОБА_2 кримінального правопорушення щодо невиплати позивачу заробітної плати. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, службові особи Хмельницької обласної прокуратури та ГУНП в Хмельницькій області, з особливою зухвалістю роблять лише видимість розслідування даного кримінального правопорушення.

Надмірна тривалість досудового розслідування у справі, яка не є занадто складною, є очевидною і не потребує доказування (одна відома особа, а саме директор ДП «Радгосп Лісовогринівецький» ОСОБА_2 і один факт вчинення ним кримінального правопорушення).

Строк досудового розслідування проступків становить один календарний рік. Проте розслідування триває з 06 червня 2023 року і на дату звернення до суду позивача з позовною заявою у 2025 році становить два роки та є неефективним.

Внаслідок неефективного розслідування кримінального провадження особами, які здійснюють свої офіційні повноваження, порушено права позивача та завдано йому моральної шкоди. Надмірна тривалість кримінального провадження привела до моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом ділової репутації.

За наведених обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з Держави Україна на його користь п`ятнадцять п`ять мільйонів гривень моральної шкоди, завданої йому внаслідок незаконних рішень та бездіяльності службових осіб держави Україна, що призвело до порушення його права на ефективний засіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження № 42023242260000034.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На його думку, судом першої інстанції не враховано факт зумисної бездіяльності в кримінальному провадженні протягом 2,5 роки та наявність підстав для відшкодування завданої йому моральної шкоди. Вважає, що оскаржуване рішення винесено незаконно сформованим складом суду, оскільки склад суду визначений з порушенням вимог процесуального закону і ч. 2 ст. 19 Конституції України. Суд зобов`язаний був перевірити наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання. Суд не витребував докази, які він просив витребувати, не надав оцінку доказам, які є в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду в аналогічних справах.

У відзиві Офіс Генерального прокурора просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду без змін. Вказує, що Офіс Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42023242260000034 нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва не здійснював і не здійснює. Позовна заява ОСОБА_1 не містить жодного доводу про протиправність дій Офісу Генерального прокурора, його посадових осіб, а також вказівки на скасування будь-яких рішень відповідача у справі. За результатами розгляду скарг позивача у кримінальному провадженні №42023242260000034 діяльність Офісу Генерального прокурора, його посадових осіб у встановленому законом порядку незаконними судом не визнавалися. Позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій чи бездіяльності Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні, спричинення йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними, у зв`язку з чим не довів заподіяння йому такої шкоди Офісом Генерального прокурора.

Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений.

Представник Офісу Генерального прокурора просив відхилити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у відзиві.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що у відділі дізнання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 42023242260000034, його розслідування триває з 06.06.2023 року

Під час досудового розслідування здійснено тимчасовий доступ до речей та документів Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Головного управління ПФУ у Хмельницькій області; отримано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду про дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні Державного підприємства «Радгосп «Лісовогринівецький», проте за юридичним місцем знаходження підприємство не знаходиться; отримано інформацію Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці; направлено запит до ВДВС Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про надання інформації по виконавчому провадженню; тощо.

Судові рішення, якими встановлено неналежне виконання службових обов`язків працівниками органів прокуратури, або їх бездіяльність під час здійснення нагляду, не виносилися.

На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не вказав, якими діями чи бездіяльністю Офісу Генерального прокурора йому заподіяно шкоду, не довів склад цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду передбачені нормою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Так, статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні в суді першої інстанції досліджувалося наглядове провадження №50-1300-23 за кримінальним провадженням №42023242260000034.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд першої інстанції правильно констатував, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльності Офісу Генерального прокурора як представника держави України щодо надмірної тривалості кримінального провадження №42023242260000034, тобто, не доведено склад цивільного правопорушення, а також те, що Офіс Генерального прокурора наділений повноваженнями представляти державу Україна в спірних правовідносинах.

За змістом ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні перебуває в статусі заявника, зі змісту його позовної заяви не вбачається, що він визнаний потерпілим у справі.

За цих обставин суд першої інстанції правильно констатував, що позивач не довів заподіяння йому шкоди внаслідок надмірної, як він вважає, тривалості кримінального провадження, незаконної бездіяльності службових осіб органу державної влади.

Твердження апелянта про ухвалення рішення незаконно сформованим складом суду є безпідставним - визначення судді для розгляду справи здійснено Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному статтею 14 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк