Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №606/58/21 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/58/21Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.

Провадження № 22-ц/817/438/26 Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

суддів - Костіва О.З., Храпак Н.М.

за участю секретаря — Гичко К.С.

у відсутності сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №606/58/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від імені яких діє адвокат Цимбал Альона Анатоліївна на ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2026 року (постановлену суддею Малярчуком В.В., повний текст ухвали складено 19 січня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2025 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 – адвокат Цимбал А.А. звернулася до суду із заявою про поворот виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 липня 2021 року в справі № 606/58/21.

Заява обґрунтовувалась тим, що вказаним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 39 500 доларів США, з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 52 666, 66 доларів США, з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 13 166, 66 доларів США, з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 13 166, 66 доларів США.

Зазначала, що на виконання рішення суду у справі №606/58/21 було видано виконавчі листи, відкрито виконавче провадження та в ході його виконання (у рамках зведених виконавчих проваджень №71679752, №71681032, №71681480, №71681422), в тому числі і по рішенню суду у справі №606/62/21 про стягнення заборгованості в межах вартості спадкового майна із відповідачів на користь ОСОБА_6 , у серпні 2023 року було реалізовано нерухоме майно боржників - на електронних торгах майно було куплено ОСОБА_7 .

Звертала увагу на те, що 23 квітня 2025 року Тернопільським апеляційним судом постановлено ухвалу по справі № 606/58/21, якою прийнято заяву ОСОБА_5 про відмову від позову, рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.07.2021 року визнано нечинним та закрито провадження по справі.

Таким чином вважала, що немає правової підстави для здійснення виконавчих дій, а тому, в порядку ст. 444 ЦПК України просила суд:

-здійснити поворот виконання рішення, шляхом повернення майна описаного та арештованого виконавцем під час здійснення виконавчих дій у рамках зведених виконавчих проваджень №№ 71679752, 71681032, 71681480, 71681422, що було куплено ОСОБА_5 під час аукціону;

передати майно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та повернути сторони виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення;

визнати результати проведених електронних торгів недійсними, а саме: скасувати протоколи проведення електронних торгів № 593348, 593347, 593349, 593836 та акти державного виконавця про проведення електронних торгів, що видані виконавцем на підставі вказаних протоколів.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 – адвокат Цимбал А.А. просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви.

Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви внаслідок неповного встановлення обставин, які мають значення для справи та у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також неправильною оцінкою доказів.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що Стягувач (Позивач) отримав грошові кошти від реалізації майна, які потім відшкодував третій особі, яка придбала це майно.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував того факту, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Вказує на те, що суд першої інстанцій не врахував позицію, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року № 569/15646/16-ц, згідно якої поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням, тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви.

Звертає увагу на те, що витребування майна з власності добросовісного набувача ОСОБА_7 ніяк не порушує його прав та інтересів, так як він отримав у повному обсязі і грошову компенсацію за все придбане на електронних торгах майно, і в матеріалах справи наявна нотаріальна заява ОСОБА_7 від 11.03.2025 року, відповідно до якої він підтвердив, що йому повністю компенсовано вартість за вищезазначене майно, і він немає претензій ні до ОСОБА_5 , ні до ОСОБА_6 ні до відповідачів (скаржників).

Відповідно вважає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки вони ґрунтуються на безпідставному припущенні про наявність добросовісного набувача, тоді як ОСОБА_7 фактично і не набув права власності на спірне майно, відтак, не може вважатися набувачем у розумінні статті 388 ЦК України.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_8 – заступником начальника відділу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - було видано Акти державного виконавця про проведення електронних торгів в рамках зведених виконавчих проваджень №71679752, №71681032, №71681480, №71681422 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь фізичних осіб, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , грошових коштів.

Зазначає, що дані зведені виконавчі провадження №71679752, №71681032, №71681480, №71681422 повинні бути поверненні в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення, причиною цього стала відмова від позовної заяви ОСОБА_6 та визнання рішення від 02.06.2021 року нечинним, до того ж, наслідком є повернення майна, що було вилучено виконавцем відповідачу (боржнику) за скасованим рішенням.

Водночас майно було реалізовано відповідно до Акту виданого на підставі протоколу проведення електронних торгів від 17 серпня 2023 року N593348, до Акту виданого на підставі протоколу проведення електронних торгів від 17 серпня 2023 року N593347, до Акту виданого на підставі протоколу проведення електронних торгів від 17 серпня 2023 року N593349, до Акту виданого на підставі протоколу проведення електронних торгів від 24 серпня 2023 року N593836, які були підписані ОСОБА_7 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України — Наконечна І.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Зазначає, що з метою виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 липня 2021 року у цивільній справі № 606/58/21, в рахунок погашення боргу по: виконавчому листі № 606/58/21, виданому 24.09.2021 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області; виконавчому листі № 606/58/21, виданому 24.09.2021 Теребовлянським районним судом Тернопільської області; виконавчому листі № 606/58/21, виданому 24.09.2021 Теребовлянським районним судом Тернопільської області; виконавчому листі № 606/58/21, виданому 24.09.2021 Теребовлянським районним судом Тернопільської області, ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10.06.2022 у справі № 606/58/21 надано дозвіл державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), в межах виконавчого провадження, звернути стягнення на нерухоме майно не зареєстроване у встановленому законом порядку в частках спадкового майна, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а саме у розмірі 1/3 частини за ОСОБА_2 , у розмірі 1/3 та 1/9 частин за ОСОБА_1 , у розмірі по 1/9 частин за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Станом на сьогодні ухвала № 606/58/21 від 10.06.2022 Теребовлянського районного суду Тернопільської області чинна та не скасована.

Звертає увагу на те, що складені державним виконавцем Акти про проведений електронний аукціон від 04.09.2023 та 11.09.2023 відповідають всім передбаченим вимогам, які зазначені в Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року.

Акцентує увагу на тому, що боржники оскаржували у судовому порядку визнання недійсними та скасування результатів електронного аукціону (торгів) з продажу майна та застосування наслідків недійсності такого аукціону, визнання недійсним протоколу та визнання недійсним акту державного виконавця про проведені електронні торги, за результатами якого судами винесені: рішення Господарського суду Тернопільської області № 921/378//23 (921/742/23) від 31.01.2024 року про відмову у задоволені позовних вимог; рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області № 606/2144/23 від 16.05.2024 року про відмову в задоволені позову; ухвала Господарського суду Тернопільської області №921/379/23(921/721/23) від 31.01.2024 року про залишення без розгляду позову; ухвала Господарського суду Тернопільської області № 921/380/23(921/741/23) від 27.02.2024 року про залишення без розгляду позову.

Вказує на те, що ні боржниками, ні представником боржників як в попередніх позовах до суду, так і в даній заяві не довели обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, оскільки не надали доказів на підтвердження порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів.

Зазначає, що саме скасування судового рішення згідно положень ЦК України не є підставою для визнання правочину недійсним. Про вказане зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 4504257/20. Інших законних підстав недійсності електронних торгів судами не встановлено.

Звертає увагу на те, що на адресу відділу надійшла заява представника боржника адвоката Цимбал А.А. про повне та фактичне виконання рішення суду з наданням копії заяви ОСОБА_6 про погашення боргу згідно рішення Теребовлянського районного суду № 606/62/21, яка зареєстрована в реєстрі за № 439 від 11.03.2025 приватним нотаріусом Гордєєвою Л.І. та копія заяви ОСОБА_5 про погашення боргу згідно рішення Теребовлянського районного суду № 606/58/21 в повному обсязі, яка зареєстрована в реєстрі за № 437 від 11.03.2025 приватним нотаріусом Гордєєвою Л.І. та закінчення виконавчого провадження згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважає твердження заявника про те що, з огляду на положення статей ЦПК, за результатами повороту виконання суд зобов`язує позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуті з нього за скасованим рішенням грошові суми, майно або його вартість не відповідає дійсності оскільки рішення суду рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 липня 2021 року по справі 606/58/21 не скасоване, а визнано нечинним.

18 березня 2026 року представник заявників — адвокат Цимбал А.А., через систему “Електронний суд” подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявників. Викладені в апеляційній скарзі вимоги підтримують та просять її задовольнити у повному обсязі.

Інші сторони належним чином повідомлялись про дату, час і місце слухання справи, однак в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02.06.2021 року по справі №606/62/21 задоволено позовні вимоги, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 39500 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США, з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 52666 (п`ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят шість) доларів США 66 центів, з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 13166 (тринадцять тисяч сто шістдесят шість) доларів США 66 центів, з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 13166 (тринадцять тисяч сто шістдесят шість) доларів США 66 центів та судовий збір.

На виконання вказаного рішення суду 24 вересня 2021 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області видано виконавчі листи.

В порядку примусового виконання рішення постановою про опис та арешт майна боржника від 25.08.2022 описано на накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 6125085200:02:001:0098, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та розташований на ній житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 66,6 кв.м.

Постановою про опис та арешт майна боржника від 20.04.2023 описано на накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 63,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,174 га, кадастровий номер 6125081100:02:001:0186, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.07.2021 року по справі №606/58/21 задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 39500 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США; з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 52666 (п`ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят шість) доларів США 66 центів; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 13166 (тринадцять тисяч сто шістдесят шість) доларів США 66 центів; з ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, заборгованість за борговими розписками від 12 лютого 2015 року та 01 березня 2018 року в розмірі 13166 (тринадцять тисяч сто шістдесят шість) доларів США 66 центів.

На виконання вказаного рішення суду 24 вересня 2021 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області видано виконавчі листи.

Виконавчі провадження щодо рішення суду від 02.06.2021 року та 29.07.2021 року були зведені в одне провадження по кожному боржнику. Таким чином, в кожному провадженні був один боржник та два стягувані ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Ухвалою суду від 10.06.2022 року в справі 606/58/21 в межах виконавчого провадження, звернуто стягнення на нерухоме майно не зареєстроване у встановленому законом порядку в частках спадкового майна, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а саме у розмірі 1/3 частини за ОСОБА_2 , у розмірі 1/3 та 1/9 частин за ОСОБА_1 , у розмірі по 1/9 частин за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_3 на:

-земельну ділянку кадастровий номер 6125080500:02:001:0014 площею 2,8532 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Буданівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 80383,47 грн;

-земельну ділянку кадастровий номер 6125081100:01:001:0263 площею 2,6243 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вербовецької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 88738,58 грн;

-земельну ділянку кадастровий номер 6125081100:01:001:1073 площею 0,1644 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вербовецької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4912,86 грн;

-земельну ділянку кадастровий номер 6125085200:02:001:0098 площею 0,25 га із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану у с. Ласківці, Теребовлянського району, Тернопільської області;

-земельну ділянку кадастровий номер 6125085200:02:001:0101 площею 0,332 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану у с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області;

-земельну ділянку кадастровий номер 6125085200:01:001:0017 площею 0,5 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану у с.Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області;

-житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В частині звернення стягнення на 51 % у статутному фонді приватного агропромислового підприємства «Богдан», код ЄДРПОУ 31422409 (48153, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Ласківці) - відмовлено.

21.04.2023 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна.

04.09.2023 року та 11.09.2023 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено акти державного виконавця про проведення електронних торгів по зведених виконавчих провадженнях №№ 71679752, 71681032, 71681480, 71681422.

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 593347 від 17.08.2023 року, переможцем аукціону з придбання 4/9 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 . На підставі протоколу видано Акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 04.09.2023 року, який є підставою для видачі покупцю свідоцтва про придбавання майна з електронних торгів. Як зазначено в акті, на виконанні перебуває зведене виконавче провадження 71681032 про стягнення з ОСОБА_1 в користь фізичних осіб грошових коштів до складу якого входить виконавче провадження № 67213968 із стягнення з примусового виконання виконавчого листа від 24.09.2021 стягувачем є ОСОБА_5 , та виконавчого провадження № 67837699, стягувачем по якому є ОСОБА_6 .

Акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 18.09.2023 року, видано на підставі протоколу проведення електронний торгів від 06.09.2023 року № 594726, які відбулися по реалізації житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 63,9 кв.м. та земельної ділянки площею 0,174 га, кадастровий номер 6125081100:02:001:0186, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на виконання зведеного виконавчого провадження 71681032, боржником в якому є ОСОБА_1 , переможцем аукціону є ОСОБА_7 .

Згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 593348 від 17.08.2023 року, переможцем аукціону з придбання 3/9 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 . На підставі протоколу видано Акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 04.09.2023 року, який є підставою для видачі покупцю свідоцтва про придбавання майна з електронних торгів. Як зазначено в акті, на виконанні перебуває зведене виконавче провадження 71679752 про стягнення з ОСОБА_2 в користь фізичних осіб грошових коштів до складу якого входить виконавче провадження № 67213407 із стягнення з примусового виконання виконавчого листа від 24.09.2021 стягувачем є ОСОБА_5 , та виконавчого провадження № 67837130, стягувачем по якому є ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 593349 від 17.08.2023 року, переможцем аукціону з придбання 1/9 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 . На підставі протоколу видано Акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 04.09.2023, який є підставою для видачі покупцю свідоцтва про придбавання майна з електронних торгів. Як зазначено в акті, на виконанні перебуває зведене виконавче провадження 71681480 про стягнення з ОСОБА_3 в користь фізичних осіб грошових коштів до складу якого входить виконавче провадження № 67587315 із стягнення з примусового виконання виконавчого листа від 24.09.2021 стягувачем є ОСОБА_5 , та виконавчого провадження № 67805140, стягувачем по якому є ОСОБА_6 .

Згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 593836 від 21.08.2023 року, переможцем аукціону з придбання 1/9 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 . На підставі протоколу видано Акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 11.09.2023 року, який є підставою для видачі покупцю свідоцтва про придбавання майна з електронних торгів. Як зазначено в акті на виконанні перебуває зведене виконавче провадження 71681422 про стягнення з ОСОБА_4 в користь фізичних осіб грошових коштів до складу якого входить виконавче провадження № 6787902 із стягнення з примусового виконання виконавчого листа від 24.09.2021 стягувачем є ОСОБА_5 , та виконавчого провадження № 67805557, стягувачем по якому є ОСОБА_6 .

Представником заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – адвокатом Цимбал А.А. на адресу Відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслано заяву про повне та фактичне виконання рішення суду з наданням копії заяви ОСОБА_5 про погашення боргу згідно рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.07.2021 року по справі № 606/58/21 в повному обсязі, зареєстрована в реєстрі за № 437 від 11.03.2025 року приватним нотаріусом Гордєєвою Л.І. та закінчення виконавчого провадження, згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_5 , останній підтвердив, що отримав від ОСОБА_2 та в порядку примусового виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.07.2021 року в справі 606/58/21 у повному обсязі грошові кошти разом із нарахованими процентами, які були передані ним в позику ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за борговою розпискою від 12.06.2015 року ОСОБА_11 отримав у позику 5000 доларів США та за борговою розпискою від 01.03.2018 року ОСОБА_11 отримав у позику 100 000 доларів США. Заборгованість за вищевказаною розпискою повністю погашена, і ОСОБА_5 не має та не матиме в майбутньому жодних претензій до спадкоємців ОСОБА_11 .

Постановами про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2025 року закрито виконавче провадження по виконанню виконавчих листів в справі № 606/58/21 (виконавчі провадження №№ 67213068, 67837699, 67837130, 67213407, 67805140, 67587315, 67805557 та 67587902).

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 11.03.2025 року, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 компенсацію вартості придбаного на електронних торгах майна, яке реалізоване при примусовому виконанні рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02.06.2021 у справі № 606/62/21 та рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.07.2021 у справі № 606/58/21, а саме: житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 та житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 на дату підписання розписки не має і не матиме в майбутньому претензій до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , спадкоємців ОСОБА_11 .

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.07.2025 року справа 606/58/21, заяву ОСОБА_5 про відмову від позову задоволено, рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області визнано нечинним та закрито провадження по справі.

Відмовляючи у задоволені заяви про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може самостійно вийти за межі заяви представника боржників та стягнути зі стягувача грошові кошти, які отримані ним в порядку виконання судового рішення, оскільки стягувач, в порядку примусового виконання рішення суду не отримав нерухоме майно, а отримав грошові кошти, відповідно суд вважав, що якщо інститут повороту виконання рішення полягає у поновленні сторін виконавчого провадження у попередньому становищі шляхом повернення стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням відповідачу (боржнику), то стягувач мав би повернути боржнику те, що отримав, тобто грошові кошти.

Також суд першої інстанції вважав, що відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача — ОСОБА_7 , оскільки воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Крім того, місцевий суд вважав, що вимоги заявника боржників про поворот виконання рішення, шляхом повернення майна описаного та арештованого виконавцем під час здійснення виконавчих дій у рамках зведених виконавчих проваджень № 71679752, 71681032, 71681480, 71681422, що було придбане ОСОБА_7 під час аукціону не підлягають до задоволення, оскільки при реалізації майна, не визначено та не розмежовано, яке саме майно реалізоване для виконання рішення у справі за № 606/62/21, а яке для виконання рішення у справі за № 606/58/21.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011).

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц).

Отже, зміст інституту повороту виконання рішення полягає у поновленні сторін виконавчого провадження у попередньому становищі шляхом повернення стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням відповідачу (боржнику). Тобто повернення має відбуватися за рахунок коштів стягувача (сторони виконавчого провадження).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього. Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Проте, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України).

Відповідно у контексті наявності (відсутності) волі продавця майна в процедурах примусового відчуження в межах виконавчого провадження слід враховувати обмеження правосуб`єктності власника майна, яке у даному випадку відбувається на підставі прямих, імперативних законодавчих приписів, що пов`язується з особливими завданнями та цілями правового регулювання виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець здійснює покладені на нього функції з реалізації майна, на яке звернено стягнення; натомість у боржника як власника майна у межах виконавчого провадження залишається процесуальне право оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця, право оскарження судових актів (рішень, ухвал), а також право на відшкодування шкоди, заподіяної діями державного виконавця. Саме тому відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (див. пункти 6.34., 6.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)).

Так, судом першої інстанції встановлено що у результаті виконання судових рішень у справах № 606/62/21 та 606/58/21 спірне нерухоме майно було реалізоване в серпні 2023 року у порядку примусового виконання цих рішень у зведених виконавчих провадженнях на електронних торгах та перейшло у власність третьої особи — ОСОБА_7 .

Водночас матеріалами справи підтверджується, що стягувачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до нотаріально посвідчених заяв від 11.03.2025 року засвідчили факт повного отримання грошових коштів за виконанням вищезазначених рішень суду, зокрема зазначили про повне погашення заборгованості та відсутність будь-яких майнових претензій до боржників у майбутньому, що свідчить про фактичне виконання судових рішень у грошовій формі.

Суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що стягувачі отримали кошти, а не майно, оскільки воно було відчужене в порядку примусового виконання рішень на прилюдних торгах.

Отже, вимоги представника заявників про поворот виконання рішення шляхом повернення описаного та арештованого виконавцем під час здійснення виконавчих дій і проданого з прилюдних торгів у рамках зведених виконавчих проваджень № 71679752, 71681032, 71681480, 71681422 нерухомого майна суперечать частині другій статті 388 ЦК України.

Крім цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що представник заявників просить повернути все майно, яке реалізоване в процесі виконання зведених виконавчих проваджень, у яких виконувались рішення суду в справах № 606/62/21 та 606/58/21, при цьому не визначає та не розмежовує, яке саме майно реалізовувалося для виконання рішення № 606/62/21, а яке - для виконання рішення 606/58/21.

Слід зауважити, що інститут повороту виконання судових рішень не є абсолютним та має певні обмеження.

Так, зміст інституту повороту виконання рішення полягає у поновленні сторін виконавчого провадження у попередньому становищі шляхом повернення стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням відповідачу (боржнику).

За таких обставин, навіть у випадку наявності підстав для повороту виконання рішення, його предметом можуть бути виключно грошові кошти, отримані стягувачем, а не майно, яке вибуло з власності боржників у встановленому законом порядку та набуте іншою особою.

Доводи апеляційної скарги про можливість витребування такого майна є необґрунтованими, оскільки суперечать положенням частини другої статті 388 ЦК України, відповідно до яких майно не може бути витребуване у добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Посилання скаржників на відсутність у ОСОБА_7 статусу добросовісного набувача не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки реалізація майна відбулася в межах зведеного виконавчого провадження з дотриманням встановленої процедури, а результати електронних торгів у судовому порядку недійсними не визнані.

Більше того, боржники оскаржували у судовому порядку визнання недійсними та скасування результатів електронного аукціону (торгів) з продажу майна та застосування наслідків недійсності такого аукціону, визнання недійсним протоколу та визнання недійсним акту державного виконавця про проведені електронні торги, за результатами якого судами винесені: рішення Господарського суду Тернопільської області № 921/378//23 (921/742/23) від 31.01.2024 року про відмову у задоволені позовних вимог; рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області № 606/2144/23 від 16.05.2024 року про відмову в задоволені позову; ухвала Господарського суду Тернопільської області №921/379/23(921/721/23) від 31.01.2024 року про залишення без розгляду позову; ухвала Господарського суду Тернопільської області № 921/380/23(921/741/23) від 27.02.2024 року про залишення без розгляду позову, тобто судами вже було відмовлено у задоволенні позовів щодо оскарження відповідних електронних торгів (аукціону).

Доводи апеляційної скарги про те, що покупцю майна ОСОБА_7 стягувачами було компенсовано його вартість, не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин та не є підставою для застосування повороту виконання рішення у спосіб, запропонований заявником, оскільки такі обставини не змінюють факту набуття останнім майна в порядку, передбаченому законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявлені вимоги фактично спрямовані на оспорювання правових наслідків реалізації майна на прилюдних торгах та визнання відповідних правочинів недійсними, що не охоплюється предметом регулювання статті 444 ЦПК України, а підлягає вирішенню у позовному провадженні.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції не допущено. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 03 квітня 2026 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Храпак Н.М.