Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №490/8620/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/209/2026 Справа № 490/8620/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., за участю секретаря Могила Д.І., без участі сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, –

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 147872,39 грн, а також судових витрат у сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.11.2018 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі – позивач, банк, АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2001164258101, на підставі якого відповідачу було видано кредит у сумі 50210 грн., та 20.01.2022 року був укладений інший кредитний договір № 1002069249801, на підставі якого відповідачу було видано кредит у сумі 40 000 грн. Станом на 01.07.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 2001164258101 від 07.11.2018 року складає –86768,36 грн., з яких –50209,78 грн. заборгованість за кредитом; 36558,58 грн.–заборгованість процентами; 0 грн. – заборгованість за комісією;заборгованість відповідача за кредитним договором № 1002069249801 від 20.01.2022 року складає 61104,03 грн., з яких: 38333,49 грн.– заборгованість за кредитом; 7,96 грн.– заборгованість за процентами; 22762,58 грн. –заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості зацимикредитними договорами складає 147872,39 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.10.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.12.2024 рокупозов АТ «ПУМБ» задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь банку зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.12.2025 року поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення від 23.12.2024 року скасоване, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом сторін).

08.01.2026 року представником відповідача поданий відзив на позов, яким вимоги банку за кредитним договором № 2001164258101 від 07.11.2018 року не визнав повністю. Вимоги банку за кредитним договором № 1002069249801 від 20.01.2022 року визнав частково в сумі 37144,39 грн., в тому числі 37137,48 грн. боргу за кредитом та 6,91 грн. за процентами, в решті позовних вимог просив відмовити.

В обгрунтування заперечень зазначив, що в Заяві від 17.11.2018 року№2001164258101 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не були узгоджені проценти закористування кредитом, а вказаний у заяві розмір «реальної процентної ставки 47,88%» не є тим розміром процентів, які відповідач повинен сплачувати банку.

Стосовно доданого до позовної заяви витягу з Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб представник відповідача зазначив, що кредитний договір укладався як споживчий, та просив застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17(провадження № 14-131цс19).

Також представник відповідача надав контррозрахунок заборгованості за кредитним договором від 07.11.2018 року №2001164258101, згідно якого відповідач не має заборгованості за цим кредитним договором, зокрема відповідачем витрачено коштів за картковим рахунком (як кредитних, так і власних) в період з листопада 2018 по березень 2022 загалом: 702 733,21 грн., і водночас забезпечено надходження коштів на свій картковий рахунок в період з листопада 2018 по березень 2022 загалом в сумі 718 891,62 грн., що більше суми витрат за рахунком на 16 158,41 грн., при цьому банком були незаконно списані з рахунку відповідача проценти (які не визначені договором) – 62 253,53 грн., та комісія (не передбачена договором) – 100,00 грн. (у вересні 2019).

Звертає увагу, що в позовній заяві не зазначено, і наданими позивачем доказами не обґрунтовано, який був тип кредитної картки відповідача, який був розмірвідсотків та порядок їх нарахування і сплати, а в наданому банком розрахункузаборгованості відповідача за кредитним договором від 07.11.2018 року №2001164258101 не зазначено розмір процентної ставки, за якою банк рахував проценти. При цьому, в паспорті споживчого кредиту зазначено пронаявність «пільгового періоду» на користування кредитними коштами, протягомякого процентна ставка взагалі складає «0» % річних, а отже – перед укладеннямдоговору банк ознайомив відповідача з наявністю пільгового періоду, протягом якого проценти за користування кредитом не нараховуються, а з виписок банку вбачається, що відповідач забезпечував щомісяця (крім листопада 2018) надходженнякоштів на свій картковий рахунок, що могло б виключити нарахування процентів протягом пільгового періоду. Проте за відсутності доказівпогодженого розміру процентів і тривалості пільгового періоду, стягнення будь-яких процентів з відповідача виключається взагалі, а утримані банком кошти напогашення процентів мають бути зараховані на погашення основної суми кредиту. В позовній заяві не вказано, який був пільговий період, а з наданого банком розрахунку неможливо визначити, чи був врахований пільговий період при нарахуванні процентів.

Крім того, представник відповідача заперечує позовні вимоги за кредитним договором від 17.11.2018 року № 2001164258101 з підстав, що спірна заборгованість за цим договором була списана банком 28.09.2023 року згідно протоколу Правління № 696 від 19.09.2023 року, на підтвердження чого надав виписки банку з рахунків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .

Стосовно вимог за кредитним договором №1002069249801 від 20.01.2022 року відповідач зазначив, що умови договору щодо застосування комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % від суми кредиту є нікчемними в силу частини 5 статті 12 Закону «Про споживче кредитування», оскільки розмір комісії значно перевищує визначений договором розмір процентів, та в договорі не визначено, за які саме послуги сплачується комісія, а обслуговування кредитної заборгованості не є послугою споживачу, а є діями, які виконуються банком навласну користь. Просив врахувати висновки Верховного Суду в постанові від 31 січня 2024 року у справі № 450/126/20. Також зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за комісією не ґрунтується навіть на умовах договору та виписках банку, а саме, на 20.05.2022, 20.08.2022 та 20.09.2022 банком нараховано місячну комісію втричі більше, ніж визначено договором (3 588 грн.).

Відповідач у відзиві також просить стягнути з позивача на свою користь витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн., на підтвердження чого надав копії договору правничої допомоги, додаткової угоди до нього та квитанцій про сплату коштів відповідачем.

Відповідь на відзив від АТ «ПУМБ» до суду не надходила.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому позивач в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності його представника, а представник відповідача 27.03.2026 року подав до суду заяву через Електронний Суд, в якій просив розглянути справу у відсутність сторони відповідача, підтримав повністю доводи, викладені у відзиві на позов.

За такого, суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідночастині другої статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно частини першої статті 634 ЦК України, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стосовно вимог за кредитним договором від 07.11.2018 року №2001164258101.

07.11.2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договору у вигляді підписання Заяви №2001164258101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, із зазначенням, що відповідач, як Клієнт, беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

Даною Заявою відповідач просив відкрити на його ім`я поточних рахунок у гривнях та надати Кредитну картку, встановити на цей поточний рахунок Кредитний ліміт у сумі 30000 грн. Номер Кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) № НОМЕР_5 . В Заяві містяться такі умови кредитування: розрахунковий день 30 число місяця; платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставказа користування Кредитним лімітом,розмір Мінімального платежу та інші умови надання та обслуговуванняКредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежностівід типу Кредитної картки. Реальна процентна ставка складає 47,88 %.

При цьому зазначено, що орфєнтиовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування ( в тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії, тощо) становить 12577,80 грн- розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у 10 000 грн за умови погашення протягом 12 місяців рівними платежами.

07.11.2018 року сторонами був підписаний Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка була надана споживачу (відповідачу) до укладення договору про споживчий кредит, в якій зазначені основні умови кредитування, зокрема: тип кредиту кредитна лінія; сума/ліміт кредиту – 30000 грн.; строк кредитування – 12 місяців (продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін); мета отримання кредиту – загальні споживчі цілі, в тому числі для оплати за договорами страхування; пільгова процентна ставка – 0 % річних;стандартна процентна ставка – 47,88 % річних; тип процентної ставки – фіксована; реальна річна процентна ставка за умови використання кредиту в межах пільгового періоду – 0 % річних;реальна річна процентна ставка за умови використання кредиту поза межами пільгового періоду – 47,88 % річних: порядок повернення кредиту – щомісяця не пізніше настання платіжної дати протягом встановленого строку кредитування, за наявності заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду. Розмір платежів розраховується щомісячно, і залежить від суми заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду (включає суму нарахований процентів за користування кредитом, суму інших обов`язкових платежів). Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту – 62,0 % річних, застосовується з першого дня виникнення простроченої заборгованості на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно Довідки позивача, кредитний ліміт збільшувався в період з 03.04.2019 по 15.06.2023 року до 50 000 грн.

Позивач додав до позовної заяви роздруківки з мережі Інтернет витягів із Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення ДКБО фізичних осіб у двох редакціях: від 06.03.2018 року (діяла з 06.04.2018 року). Згідно пункту 2.2.1 частини 2Публічної пропозиції, договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту оформлення Заяви на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів і відомостей, необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору. Пунктом 2.2.2. частини 2 Публічної пропозиції визначено що дата набрання чинності Договору визначається Заявою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або Заявою на приєднання до Договору. Відповідно до пункту 2.2.5 частини 2 Публічної пропозиції, підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Позивачем також надані суду роздруківки Додатку №2 до ДКБО «Умови надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» та «Автоматичного овердрафту» та Додатку №3 до ДКБО «Умови надання та обслуговування «Кредитної картки з пільговим періодом та сервісом оформлення покупок «У розстрочку».

Згідно з Додатком №3 до ДКБО, передбачені 4 типи основної платіжної картки: «VisaClassicChip» із кредитним лімітом від 500 до 30000 грн., «MasterCardGoldChip» із кредитним лімітом від 30000 до 50000 грн., «MasterCardStandartDebit/MasterCardGoldDebit» із кредитним лімітом від 0 до 200000 грн. та «MasterCardPlatinumChipPayPass» із кредитним лімітом від 10000 грн. до 200000 грн. В розділі «Процентні ставки за користування відновлювальною кредитною лінією» Додатку №3 визначені різні стандартні процентні ставки для різних банківських операцій для вказаних типів платіжних карток, але жодна з цих процентних ставок не дорівнює 47,88 % річних.

Крім того, в заяві від 07.11.2028 року дійсно не зазначено тип кредитної картки, яку отримав позичальник, а з прикладу розрахунку орієнтовної вартсоті кредиту, простим математичним шляхом можна визначити, що реальна процентна ставка становить 25,77 % річних.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, – щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною додатку 2 до цих Правил. Однак вказаний детальний розпис складових загальної вартості кредиту щодо кредитного договору № 2001164258101 від 07.11.2018 року позивач суду не надав.

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судувід 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) міститься висновок, що способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За такого, паспорт споживчого кредиту від 07.11.2018 року не є частиною кредитного договору №2001164258101 від 07.11.2018 року і не може визначати умови цього кредитного договору.

Належним доказом здійснення банківських операції є банківська виписка, яка має статус первинного документа згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту України від 12.04.2012 № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операції та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені, зокрема, виписки банків.

Судом досліджені додані позивачем до позовної заяви виписки з рахунків відповідача за період з 07.11.2018 року по 01.07.2024 року № UA913348510000026201111312209та № НОМЕР_6 .

Судом досліджені виписки, додані відповідачемдо відзиву, за період з 07.11.2018 року по 28.09.2023 року, щодо руху коштів за договором №2001164258101від 07.11.2018 року,за рахунками: № НОМЕР_1 ,№ НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_6 . При цьому суд враховує виписку з рахунку № НОМЕР_7 , надану відповідачем, оскільки вона надана в повному обсязі,заперечень щодо цієї виписки від позивача не надійшло. Зазначена виписка відображає рух коштів за весь час користування відповідачем банківським рахунком, з 08.11.2018 року по 21.03.2022 року (остання операція покупки через POS-термінал 21.03.2022 року на суму 55,00 грн.).

Також судом досліджені виписки з рахунку № НОМЕР_6 , надані позивачем та відповідачем, які містять дані щодо списання процентів з рахунку відповідача.

Судом перевірено контррозрахунок заборгованості за кредитним договором,наданий відповідачем з відзивом, і суд констатує, що загальна сума зарахованих коштів на рахунок відповідача 718891,62 грн. та загальна сума витрат за рахунком 702733,21 грн.в період з листопада 2018 року по березень 2022 року, сума списання процентів 62253,53 грн. та комісії 100,00 грн. у вересні 2019 року відповідають банківським випискам з рахунків №№ НОМЕР_7 , НОМЕР_6 .

Проте, суд не може взяти до уваги і зазначення у наданому відповідачем контразрахунку про відсутність заборгованісті за кредитом, оскільки Банком неправомірно нараховувалися відсотки за кредитом - оскільки таьке не відповідає обставинам справи та дійсним правовідносинам сторін.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача про неправомірне нарахування Банком відсотків за користування кредитним коштами, оскільки оплатність надання кредитних коштів та визначення процентної ставки прямо передбачено умовами укладеного між сторонами кредитного догвору і зазначати про те, що оскільки 47,85 % реальної річної процентної ставки не є тією реальною відсотковою ставкою, яка має відповідати умовам ДКБО, а за такого будь-яке нарахування відсотків за цим кредитом є неправомірним з боку кредитора - є хибним твердженням сторони відповідача.

Разом з тим, в наданому позивачем Розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором№2001164258101 від 07.11.2018 року не зазначений розмір процентної ставки, за якою банк нараховував проценти, що позбавляє суд взагалі можливості перевірити вказаний Розрахунок заборгованості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Визначений статтями 12, 81 ЦПК України принцип змагальності не створює для суду обов`язок вважати доведеною і встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Отже, оскільки надані позивачем докази не є достатніми для визначення розміру заборгованості за процентами за користування кредитним лімітом у спірний період, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем нарахування позичальнику заборгованості за процентами у розмірі 36 558,58 грн .

Дійсний розмір нарахованих та сплачених позичальником прцентів за весь час косриутвання кредитом простим математичним шляхом визначити неможливо, адже жодною зі сторін так і не зазначено розмір застосованої процентної ставки, натомість висновку спеціаліста, експерта чи іншого фахівця, який має спеціальні знання у цій галузі, жодна зі сторін суду не надала і про таке не клопотала.

Стосовно доводів відповідача про списання банком заборгованості за кредитним договором № 2001164258101 від 07.11.2018 року судом установлено, що у виписках з рахунків ОСОБА_1 № НОМЕР_1 ,№ НОМЕР_2 відображені операції від 28.09.2023 року зі списання простроченої заборгованості по договору № 2001164258101згідно протоколу Правління № 696 від 19.09.2023 року в сумах відповідно 17071,16 грн. та 33138,62 грн., що загалом дорівнює сумі позовних вимог про стягнення основної заборгованості 50209,78 грн. (17071,16 + 33 138,62).Також у виписках з рахунків № НОМЕР_3 ,№ UA143348510000022088116295968відображені операції від 28.09.2023 року зі списання прострочених відсотків по договору № 2001164258101 згідно цього ж протоколу Правління № 696 від 19.09.2023 року, в сумах відповідно 34516,79 грн. і 2041,79 грн., щозагалом дорівнює сумі позовних вимог про стягнення процентів 36558,58 грн. (34516,79 + 2041,79).

Але суд звертає увагу , що таке списання є "технічним списанням згідно відповідних внутрішніх протоколів Банку і жодним чином не є фактичним списанням коштів з рахунків відповдіача та направлення їх на погашення наявної заборгованості за кредитним договором - отже не свідчить про відсутність заболргованості відповідчаа за цим договором і не є прошенням боргу відповідно до ст. 605 ЦК України.

За такого, суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001164258101 від 07.11.2018 року є частково обґрунтовані позивачем , тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 50 209,78 грн. та відмовити в позові в частині вимог про стягнення заборгованості за відсотками кредитним договором №2001164258101 від 07.11.2018 року в розмірі 36558.58 грн за їх недоведеністю належними доказами.

Стосовно вимог за кредитним договором від 20.01.2022року №1002069249801.

20.01.2022 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договору у вигляді підписання Заяви №1002069249801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, із зазначенням, що відповідач, як Клієнт, беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

Даною Заявою відповідач просив надати йому споживчий кредит на в сумі 40000 грн., в тому числі на загальні споживчі цілі 40000,00 грн., для сплати Разової комісії 0,00 грн.(п. 3 Заяви) Строк кредиту (в місяця): 24 (п. 4 Заяви). Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99 % (п. 5 Заяви).Розмір процентної ставки: 0,010 % річних (п. 6 Заяви). Схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами). Розділом «Графік платежів» Заяви визначено, що відповідач усього за 24 місяці має сплатити Банку 68708,06 грн., по 2862,84 грн. щомісяця, в тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1196 грн. щомісяця, та 2862,74 грн. останній платіж. Реальна річна процентна ставка складає 77,2437 % річних, загальні витрати за споживчим кредитом 28708,06 грн., загальна вартість кредиту 68708,06 грн.

Аналогічні умови кредитування містяться також в паспорті споживчого кредиту від 20.01.2022 року.

Платіжною інструкцією від 20.01.2022 року № TR.55341993.51181.8810 АТ «ПУМБ» перерахувало суму кредитних коштів 40000 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується наданими позивачем виписками з рахунків відповідача № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 , та наданою відповідачемвипискою з рахунку № НОМЕР_9 .

Згідно вказаних виписок, відповідачем було сплачено 18.02.2022 року на виконання договору 2862,84 грн., в тому числі на погашення кредиту – 1666,51 грн., на погашення комісії – 1196,00 грн. та на погашення процентів – 0,33 грн., а також 20.08.2022 року банком було здійснене договірне списання банком 0,21 грн. на погашення заборгованості.

Згідно наданого позивачем Розрахунку заборгованості відповідача за цим кредитним договором, заборгованість за кредитом з урахуванням часткової сплати 18.02.2022 року складає 36 666,77 грн. та 1666,72 грн. (загалом 38333,49 грн.), заборгованість за процентами – 7,96 грн., заборгованість за комісією – 22762,58 грн.

Відповідач у відзиві заперечує вимоги щодо стягнення комісії та зазначає, що умови п. 5 Заяви №1002069249801 від 20.01.2022 року щодо встановлення вказаної комісії є нікчемними. Навів у відзиві контррозрахунок заборгованості (без урахування зобов`язань зі сплати комісії), згідно з яким заборгованість за кредитом складає 37137,48 грн., заборгованість за процентами за період з 19.02.2022 року по дату закінчення строку кредитування, з врахуванням договірного списання20.08.2022 року 0,21 грн., складає 6,91 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»(в редакції на день укладення договору 20.01.2022) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

ІзЗаяви №1002069249801 від 20.01.2022 року на приєднання до ДКБО вбачається, що позичальнику встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99%, однак без уточнення найменування конкретної послуги та систематичності її надання.Розмір комісії 28704 грн. складає 71,76 % суми кредиту (40000 грн.), що не може бути визнано справедливим з урахуванням того, що обслуговування кредитної заборгованості по своїй суті не є послугою споживачу, а є діями, які виконуються банком на власну користь.

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку відповідача щомісяця платити комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому суд,відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує наступні висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21, п. 31.29., зазначено таке:«комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

Аналогічний висновок міститься в поставі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Судувід 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22.

У постанові Касаційного цивільного судуВерховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19,провадження № 61-18751св21, зазначено:«у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 450/126/20, провадження № 61-5149св22, зазначено: «Згідно з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг за Угодою № 1, загальний розмір плати за розрахунково-касове обслуговування (15968,40 грн) вдвічі більший за встановлений загальний розмір процентів за користування кредитом (7755,89 грн) та становить майже половину кредиту, отриманого ОСОБА_1 для власних потреб (33267,60 грн).

Згідно з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг за Угодою № 2, загальний розмір плати за розрахунково-касове обслуговування (58738,08 грн) майже такий як загальний розмір процентів за користування кредитом (66327,74 грн) та наближений до розміру кредиту, отриманого ОСОБА_1 для власних потреб (81580,55 грн).

Вказані розміри плати за розрахунково-касове обслуговування за угодами у порівнянні з розмірами процентів та отриманого розміру кредиту ОСОБА_1 не можна визнати справедливими та розумними.

АТ «Сенс-Банк» не було позбавлено можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договорів щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються банком за таку плату.

Водночас у кредитних договорах не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу, за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

Посилання банку у відзиві на те, що підписавши угоди, ОСОБА_1 погодилася на всі його умови, зокрема, щодо сплати щомісячної комісії, є безпідставними, оскільки, умови угод, їх укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Отже, підпункт (б) пункту 1 Угоди № 1 та пункт 7.2 додатку № 1 до Угоди № 1; та підпункт (б) пункту 1 Угоди № 2 та пункт 7.2 додатку № 1 до Угоди № 2 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за розрахунково-касове обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

Таким чином, суд приходить до висновку, що оплату комісії від 20.02.2022 року в сумі 1196,00 грн. слід зарахувати на погашення заборгованості за кредитом, яка буде дорівнювати 37137,49 грн. (40000 грн отриманих коштів – 1666,51 грн зарахованих банком на погашення тіла кредиту – 1196,00 грн зарахованих банком на погашення комісії ) .

Проценти на вказану суму, протягом періоду визначення заборгованості (з 21.02.2022 по день закінчення строку кредитування 20.01.2024 року (699 днів) за ставкою 0,010 % річних та з урахуванням договірного списання 0,21 грн складають 6,90 грн. ((37137,49 х 0,01%) : 365 х 699) – 0,21)).

Отже, вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.01.2022 року №1002069249801 підлягають до часткового задоволення в сумі 37144,39 грн. В задоволенні вимоги про стягнення заборгованість за комісією 22762,58 грн. слід відмовити.

Щодо витрат на правничу допомогу адвоката

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача суду надані копії:

Договору про надання професійної правничої допомоги від 17.11.2025 року№ 17/11-25, згідно п.п. 1.1., 1.2. якого Адвокат зобов`язується надавати Клієнту (відповідачу) професійну правничу допомогу у вигляді консультування з різних питань правового характеру, підготовки, подання та/або отримання в інтересах Клієнта різних документів правового характеру, представництва в судах всіх інстанцій та юрисдикцій при розгляді справ, учасником яких є Клієнт, в органах примусового виконання рішень (державної виконавчої служби, приватних виконавців) при здійсненні виконавчих проваджень стороною яких є Клієнт; представництва в інших органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, перед приватними особами, у правоохоронних органах, у нотаріусів та інших осіб з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта. Конкретний вид і обсяг правничої допомоги визначається за дорученнями Клієнта, які Адвокат приймає до виконання виходячи з наявності вільного часу, професійної компетенції (досвіду) у певній сфері та можливості (вірогідності) досягнення бажаного Клієнтом результату. Доручення Клієнта може стосуватися інтересів інших осіб, пов`язаних з ним. Зміст доручення може бути узгоджений усно або письмово в додатках (додаткових угодах) до цього Договору, які з моменту підписання стають невід`ємною частиною Договору. Адвокат може відмовити у прийнятті доручення Клієнта без пояснення причин.Гонорар Адвоката, строк і порядок його сплати визначається в фіксованому розмірі або погодинно, в додаткових угодах до цього Договору за конкретним дорученням Клієнта (ведення судової справи, вирішення окремого правового питання тощо). Гонорар може сплачуватись повністю або частково авансом, або за фактом надання правничої допомоги, що визначається за згодою Сторін(п. 3.1. договору).

Додаткової угоди № 1 від 17.11.2025 року до цього договору, згідно п.п. 2, 3 якої, Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення Клієнта на вивчення матеріалів справи № 490/8620/24 у підсистемі Електронний Суд ЄСІТС (за необхідності їх роздрукування, ознайомлення з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні суду), на підготовку і подання до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом 20 днів з дня укладення цієї Додаткової угоди заяви про перегляд заочного рішення від 23.12.2024 року у справі № 490/8620/24, участь в судових засіданнях в суді 1 інстанції якщо буде призначений розгляд з викликом сторін. Гонорар Адвоката за представництво в суді 1 інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення визначається в фіксованому розмірі 3 000,00 (три тисячі) грн., що є платою за роботу Адвоката і тому не залежить від результатів судового розгляду заяви про перегляд заочного рішення. У разі скасування Центральним районним судом м. Миколаєва заочного рішення від 23.12.2024 року у справі № 490/8620/24 Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення на представництво в Центральному районному суді м. Миколаєва при розгляді даної справи, включаючи подання до суду заяв по суті (відзиву, заперечення), інших заяв, клопотань за необхідності, вчинення процесуальних дій в інтересах Клієнта, участь в судових засіданнях суду 1 інстанції якщо буде призначений розгляд заяви з викликом сторін. Гонорар Адвоката за представництво в суді 1 інстанції при розгляді справи (до винесення рішення по суті спору або ухвали, якою закінчується розгляд справи) визначається в фіксованому розмірі 5 000,00 (п`ять тисячі) грн., що є платою за роботу Адвоката і не залежить від результатів судового розгляду справи.

Квитанції від 26.12.2025 року № 26/12-25 про сплату відповідачем адвокату 3000 грн. за правничу допомогу згідно вказаних договору та додаткової угоди за перегляд і скасування заочного рішення у справі № 490/8620/24;

Квитанції від 08.01.2026 року № 08/01-26 про сплату відповідачем адвокату 5000 грн. за правничу допомогу згідно вказаних договору та додаткової угоди за ведення справи № 490/8620/24 в суді першої інстанції.

Заперечень щодо такого розміру витрат відповідача на правничу допомогу адвоката віл позивача не надходило.

Враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову та значення справи для відповідача, суд знаходить такий розмір витрат відповідача на правничу допомогу адвоката обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 59%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1430,89грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаютьсяна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, при відмові в задоволенні позову на 41 % з позивача слід стягнути на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3280 грн. (8000 х 74,88 %).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 79-81, 141, 279 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська,4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором від 20.01.2022 року №1002069249801 в розмірі 37 144 (тридцять сім тисяч сто сорок чотири) грн. 39 коп., які складаються з 37 137,49 грн. заборгованості за кредитом і 6,90 грн. ( шість гривень дев`яносто копійок) заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість по кредитному договору від 07.11.2018 року №2001164258101 у загальному розмірі 50 209,78 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» ( код ЄДРПОУ 14282829)судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1430,89 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_10 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3280 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Гуденко О.А.