Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №479/1657/25 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/1657/25

1-кп/479/57/26

В И Р О К

і м е н ем У к р а ї н и

01 квітня 2026 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ;

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, інформація про яке внесена до ЄРДР за №12025153290000062 від 11 жовтня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Очеретня Кривоозерського району Миколаївської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Кривоозерським РВ УМВС в Миколаївській області 14 листопада 2006 року, розлученого, працюючого трактористом "Світлана Н", освіта середня, раніше не судимий, тел. НОМЕР_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

учасники судового розгляду:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

потерпіла ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

10 жовтня 2025 року близько 19.00 год. обвинувачений ОСОБА_3 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 перебували на території власного домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник конфлікт. В ході конфлікту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_5 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та маючи можливість передбачити їх суспільно-небезпечні наслідки, умисно завдав два удари кулаком правої руки в область обличчя та один удар кулаком правої руки в область живота зліва ОСОБА_5 . Внаслідок умисно завданих ударів ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому 7-го ребра зліва, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, як те, що потягло за собою тривалий розлад здоров`я, а також тілесні ушкодження у вигляді садна верхньої губи зліва, синця передньої стінки живота, здухвинної ділянки справа, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як таке, що потягло за собою тривалий розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, пояснивши, що 10 жовтня 2025 року близько 19.00 год. конфлікт першочергово стався в словесному порядку. В подальшому суперечка переросла в штовханину, після чого він дійсно завдав два удари кулаком правої руки в область обличчя та один удар кулаком правої руки в область живота зліва ОСОБА_5 ..

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що на даний час не має претензій до обвинуваченого, просила призначити йому покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Суд, вислухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілу, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим вищевказаних обставин обвинувачення, не маючи сумніву щодо добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, в тому числі і щодо наслідків розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, вирішив обмежитись дослідженням лише тих доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку із чим суд вважає їх достовірними.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, а саме як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до положень ч.2 ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він за місцем проживання характеризується посередньо, розлучений, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий, відсутність у потерпілої претензій.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 - щире каяття.

Обставини, які відповідно до п.6-1 ч.1 ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Скоєний обвинуваченим ОСОБА_3 злочин, відповідно до ст.12 КК України, є умисний нетяжкий злочин.

Суд, беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, досудову доповідь органу пробації, також приймає до уваги думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.122 КК України, у виді позбавлення волі, та вважає можливим з урахуванням положень ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених положеннями ст.76 КК України.

Суд також вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, та направити його для проходження програми для кривдників на строк два місяці.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений. Речові докази відсутні. Документами суд розпоряджається, згідно ст.100 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному провадженні не затримувався, запобіжний захід відносно нього не застосовувався.

Керуючись ст.ст.374-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності до ст.76 КК України:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов`язку пройти програму для кривдників строком на 1 (один) місяць.

Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Документи у кримінальному провадженні :

- оптичний диск CD-R диск, на якому розміщено відеозапис слідчого експерименту за участю потерпілого, який поміщено до білого паперового пакету та який зберігається в матеріалах кримінального провадження; - оптичний диск CD-R диск, на якому розміщено відеозапис слідчого експерименту за участю свідка, який поміщено до білого паперового пакету та який зберігається в матеріалах кримінального провадження; - оптичний диск DVD-R диск, на якому розміщено відеозапис слідчого експерименту за участю підозрюваного, який поміщено до білого паперового пакету та який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ: