Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №473/357/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/357/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"02" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ

у січні 2026 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 45204,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 вересня 2019 року АТ «ПУМБ» уклав з відповідачем договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001392335601, згідно якого відкрив на ім`я відповідача поточний рахунок з наданням кредитної картки та встановленням кредитної лінії з лімітом у 10000,00 грн (який в подальшому збільшив до 23000,00 грн) зі строком користування коштами протягом 12 місяців (який продовжується необмежену кількість разів за відсутності заперечень сторін), а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 47,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Крім цього, 18 вересня 2022 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем був укладений кредитний договір №1010556474, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 51513,79 грн зі строком користування протягом 24 місяців, а відповідач зобов`язався щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 18 вересня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,4 % від суми кредиту.

Проте відповідач умови договорів належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 24 листопада 2025 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 45204,92 грн, а саме:

- за кредитним договором №2001392335601 від 02 вересня 2019 року в розмірі 19701,45 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9653,80 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10047,65 грн;

- за кредитним договором № 1010556474 від 18 вересня 2022 року в розмірі 25503,47 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 17564,44 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4,67 грн, заборгованість за комісією в розмірі 7934,36 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Представниця позивача Донцова Є.О. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відповідно до ч.ч 7,8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 02 вересня 2019 року АТ «ПУМБ» уклав з відповідачем договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001392335601. Договір складається з заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 02 вересня 2019 року №2001392335601. Вказана заява складена сторонами в письмовій формі, у ній останні узгодили усі істотні умови кредитного договору, позичальник засвідчив факт укладення кредитного договору та погодження з відповідними умовами своїм підписом.

Крім цього, 18 вересня 2022 року між сторонами був укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010556474. Договір складається з заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 18 вересня 2022 року № 1010556474. Вказана заява складена сторонами з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, у ній сторони узгодили усі істотні умови кредитного договору, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ОТП-паролем).

Так, відповідно до кредитного договору від 02 вересня 2019 року №2001392335601 банк відкрив на ім`я відповідача поточний рахунок з наданням кредитної картки та встановленням кредитної лінії з лімітом у 10000,00 грн (який в подальшому збільшив до 23000,00 грн) зі строком користування коштами протягом 12 місяців (який продовжується необмежену кількість разів за відсутності заперечень сторін), а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 47,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Згідно кредитного договору від 18 вересня 2022 року №1010556474 банк надав відповідачу кредит у розмірі 51513,79 грн зі строком користування протягом 24 місяців, а відповідач зобов`язався щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 18 вересня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,4 % від суми кредиту.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 02 вересня 2019 року №2001392335601, від 18 вересня 2022 року №1010556474 складені в передбаченій законом формі, підписані сторонами, містять усі умови, що є істотними для кредитних договорів (предмет договору, порядок та строк повернення кредиту, ціну).

З матеріалів справи також убачається, що позивач виконав умови договорів щодо надання відповідачу кредитних коштів (платіжні інструкції № TR.60248842.21772.25578 від 18 вересня 2022року, виписка з особового рахунку відповідача).

Зі свого боку відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами від 02 вересня 2019 року №2001392335601, від 18 вересня 2022 року №1010556474 належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

За наданими позивачем розрахунками станом на 24 листопада 2025 року утворилася заборгованість:

- за кредитним договором №2001392335601 від 02 вересня 2019 року в розмірі 19701,45 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9653,80 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10047,65 грн;

- за кредитним договором № 1010556474 від 18 вересня 2022 року в розмірі 25503,47 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 17564,44 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4,67 грн, заборгованість за комісією в розмірі 7934,36 грн

Проте суд не повністю погоджується з таким розрахунком за кредитним договором № 1010556474 від 18 вересня 2022 року, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, сторони погодили строк кредитування за вказаним договором до 18 вересня 2024 року.

Однак позивач здійснював нарахування позичальнику процентів за користування кредитами, в тому числі й поза межами встановлених строків кредитування, а саме до 24 листопада 2025 року.

Разом з тим, у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За встановленого, нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто після 18 вересня 2024 року не відповідає умовам договору, а тому нараховані в якості договірних проценти за вказаний період не підлягають стягненню, як такі, що нараховані поза межами визначеного договором строку користування кредитом.

При цьому позивач не заявляє окремих вимог щодо застосування передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання.

Крім цього, споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тобто, споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд встановив, що кредитний договір № 1010556474 від 18 вересня 2022 року не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія. Також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх з відповідачем при укладенні вказаного договору.

При цьому, додана до позову Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить підпису позичальника про ознайомлення та погодження з нею (з її умовами), отже не може бути прийнята судом до уваги.

Тому положення кредитного договору № 1010556474 від 18 вересня 2022 року щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) є нікчемними.

Таким чином, нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у вказаному договорі є безпідставним, а тому вказана комісія не підлягає стягненню.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість:

- за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1010556474 від 18 вересня 2022 року в розмірі 8190,63 грн (17564,44 грн (заборгованість за кредитом) + 1,66 грн (заборгованість за процентами, що нарахована позивачем станом на 18 вересня 2024 року) - 9375,47 грн (внесені відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором, зараховані на сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, які підлягають перерахуванню на сплату заборгованості за тілом кредиту та процентами);

- за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001392335601 від 02 вересня 2019 року в розмірі 19701,45 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9653,80 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10047,65 грн (вказана заборгованість розрахована у відповідності з умовами кредитного договору).

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1651,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 62%).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829, заборгованість:

- за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001392335601 від 02 вересня 2019 року в розмірі 19701,45 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9653,80 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10047,65 грн,

- за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1010556474 від 18 вересня 2022 року в розмірі 8190,63 грн, а всього – 27892,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829, судовий збір у розмірі 1651,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В. Лузан