Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №127/2211/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2211/26

Провадження № 3/127/518/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло дві справи, а саме: справа №127/2211/26 та справа №127/2212/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд вважає, що справи про адміністративні правопорушення слід об`єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно, присвоївши номер справи 127/2212/26.

Судом встановлено, що 15.01.2026 о 21:25 год. у м. Вінниці по вул. Брацлавська, 39, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості, при виникненні небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості для об`їзду перешкоди, в саме водоналивний бар`єр в результаті чого здійснив наїзд на неї, який інерційним рухом відкотився у транспортний засіб «Mercedes-Вenz» д.н.з. НОМЕР_2 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 12.1, 2.3б, 12.3 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, 15.01.2026 о 21:25 год. у м. Вінниці, на вул. Брацлавська, 39, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 будучи учасником ДТП, залишив місце пригоди до якої був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що він їхав в сторону автовокзалу, а автомобіль «Mercedes-Вenz» даний транспорт їхав по зустрічній смузі руху. Під час керування транспортним засобом, він зачепив перешкоду, а саме огороджувальний бар`єр, після чого відразу зупинився та поставив усе на свої місця. Ніхто до нього ніяких претензій не пред`являв, тому він поїхав. Зазначив, що на його автомобілі був пошкоджений бампер.

Свідок ОСОБА_2 суду повідомив, що він рухався в сторону установи виконання покарань на автомобілі «Mercedes-Вenz», посередині дороги стояли огороджувальні пластмасові блоки. Навпроти їхав автомобіль, який вдарив дані блоки, які розлетілись та один з них пошкодив бампер та фару його авто, тому він зупинився за перехрестям, Коли він вийшов з автомобіля, інший транспортний засіб залишив місце пригоди, тому він викликав працівників поліції. Зазначив, що шкода йому була відшкодована страхової компанією.

Допитана в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 суду повідомила, що працює у відділі розшуку, адміністративні матеріали склади працівники поліції, а вона встановлювала хто водій даного транспортного засобу, так як на даній ділянці не має камер відео спостережень. Коли вони зв`язались з водієм автомобіля «Renault Logan», останній підтвердив факт керування та зазначив, що не помітив ДТП, тому залишив місце пригоди.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_4 , суду повідомив, що 15.01.2026 надійшов виклик про ДТП без травмованих. На місці ДТП водій автомобіля «Mercedes-Вenz», повідомив, що транспортний засіб «Renault Logan», який рухався по зустрічній смузі, наїхав на перешкоду, внаслідок чого вона по інерції вдарила його транспортний засіб. Водій автомобіля «Renault Logan» залишив місце пригоди, тому було витребувано відео з ситуаційного центу та встановлено особу. Після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення та схему з місця ДТП.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_5 , суду повідомив, що він з напарником прибув на місце виклику, заявник повідомив їм обставини ДТП, та напарник склав схему місця з ДТП зі слів останнього. Після чого, він передав матеріали у відділ розшуку, щоб встановити водія транспортного засобу «Renault Logan». Також зазначив, що бар`єри встановили, але не встановили попереджуючі знаки.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи.

Крім вищезазначених протоколів, вина останнього також підтверджується схемою дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями, поясненнями потерпілого та працівників поліції, наданими в судовому засіданні та іншими матеріалами адміністративних справ.

Відповідно до положень ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно ст. 122-4 КУпАП, настає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Будь яких відомостей, які б спростовували обставини викладені у протоколах про адміністративне правопорушення та долучених до нього документах, суду надано не було.

Порушень при складанні адміністративних протоків працівниками поліції при судовому розгляді не встановлено, адміністративні протоколи відповідають вимогам, встановленим законом.

Аналізуючи пояснення ОСОБА_1 , які були надані в судовому засіданні, відповідно до яких він підтвердив, що дійсно наїхав на огороджувальний бар`єр, яким пошкодив бампер свого автомобіля та заперечив наявність інших автомобілів в момент ДТП, суд розцінює їх як такі, що не відповідають дійсності та спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються показання іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім того, суд зазначає, що навіть припускаючи відсутність потерпілих під час ДТП, в якому були пошкодженні автомобілі та елементи дорожнього покриття, розмітки тощо, водій зобов`язаний був викликати відповідні служби та не залишати місце пригоди, що не було зроблено водієм ОСОБА_1 .

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Суд, звертає увагу, що адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 122-4 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчинених порушень, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, грубе порушення правил дорожнього руху, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк в межах санкції статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір, сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 36, 40-1, 122-4, 124, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Судові справи №127/2211/26 та №127/2212/26 – об`єднати в одне провадження, присвоївши номер №127/2211/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: