Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №153/448/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

"03" квітня 2026 р. Справа153/448/26

Провадження3/153/174/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609870 від 08.03.2026 року встановлено, що 08 березня 2026 року о 23 год. 41 хв. по вул.Леонтовича в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Boxer BM 125X д.н.з. НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія відповідної категорії та який був притягнутий протягом року повторно до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №609870 від 08.03.2026 року, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6792748 від 08.03.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КупАП, довідку з інформаційної системи ІКС «Інформаційного порталу Національної поліції» з якої встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку:

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, тощо.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати ряд обставин, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, та інші обставини.

Вказані обставини, згідно з положеннямист. 251 КУпАП, суд встановлює на підставі доказів, джерелами яких є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілих, пояснення свідків, інші документи, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Диспозиція частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другоючетвертою цієї статті.

Частиною другою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено Довідку з інформаційної системи ІКС «Інформаційного порталу Національної поліції» з якої встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності. Крім цього, з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6792748 від 08.03.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КупАП встановлено, що порушення, передбачене ч.2 ст.126 та ч.5 ст.126 КУпАП допушені особою в один день, а саме 08 березня 2026 року, без доказів набрання постановою ЕНА №6792748 від 08.03.2026 року за ч.2 ст.126 КУпАП законної сили, суд позбавлений можливості встановити наявність в діях особи складу порушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Факт порушення ПДР України має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17).

Тобто, станом на 08 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 повинна мати місце постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, яка набрана законної сили та докази набрання нею законної сили повинні бути надані суду.

Повторним відповідно до ст.35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч.5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Відповідно до ст.289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно ч.1 ст.291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.

Так, відповідно до вимог ч.1,2 ст.291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щодо особа що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачяться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, станом на 08 березня 2026 року ОСОБА_1 не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки постанова про притягнення до відповідальності за зазначеною нормою не набрала законної сили, а тому його дії щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, які мали місце 08 березня 2026 року не можуть бути кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП.

Тобто, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом мав місце до набрання законної сили постановою серії ЕНА №6792748 від 08.03.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, відтак кваліфікуюча ознака ч.5 ст.126 КУпАП як повторність, в даному випадку відсутня.

При ухваленні зазначеного рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме: справу «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), в яких зокрема вказано, що суд не має права самостійно відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки у справі відсутні докази повторності вчинення протягом року ОСОБА_1 порушень, передбачених частинами другою- четвертою статті 126 КУпАП, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.245-249,251,252,266-1,279,280,283,284 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя: М.М. Дзерин