Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №153/156/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2026 р. Справа153/156/26

Провадження1-кп/153/10/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за до ЄРДР за №12026020170000015 від 24 січня 2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тернівка Крижопільського району Вінницької області, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

за участю прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської

окружної прокуратури Вінницької області – ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

24 січня 2026 року приблизно о 16 год. 20 хв. по вул.Замостянська, 11 м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області інспектором СРПП відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_5 та поліцейським СРПП відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 було зупинено вантажний автомобіль марки «MAN TGX 18.440» реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який в порушення вимог п.2.3.в «Правил дорожнього руху України» не був пристебнутий ременем безпеки на автомобілі, який обладнаний засобами пасивної безпеки. Після зупинки даного автомобіля, поліцейським СРПП відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 повідомлено водія ОСОБА_3 про причину зупинки та висунуто вимогу пред`явити документи на право керування транспортним засобом та реєстраційні документи на автомобіль.

Під час перевірки документів, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_3 виданого ТСЦ 0544 від 16.11.2017 на ім?я ОСОБА_3 , було встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами терміном на один рік, відповідно до постанови Крижопільського районного суду від 03.07.2025. Після чого ОСОБА_3 було ознайомлено із тим, що його посвідчення водія підлягає вилученню, після чого працівниками поліції було розпочато розгляд адміністративної справи відповідно до ст. 222 КУпАП, за порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху, а саме п. 2.1а та п. 2.3в ПДР України.

Після цього, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що ним допущено порушення правил дорожнього руху, за які передбачено адміністративна відповідальність, виник злочинний умисел, спрямований на надання службовим особам - поліцейським ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , неправомірної вигоди за не вчинення ними з використанням службового становища відповідних дій в інтересах ОСОБА_3 , а саме не притягнення його до відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121 КУПАП (порушення правил користування ременем безпеки) та ч. 4 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).

Реалізовуючи свій протиправний намір, ОСОБА_3 знаходячись в службовому автомобілі марки «Renault» моделі «Daster» д.н.з. НОМЕР_4 , достовірно знаючи, що поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6 являються службовими особами органів Національної поліції України, перебували в однострої та назвали своє прізвище, посаду, спеціальне звання, мали при собі нагрудний жетон на форменому одязі, а також в посадові обов`язки яких входить робота пов`язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, діючи умисно, з метою уникнення для себе адміністративної відповідальності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході спілкування із поліцейськими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , неодноразово висловлював словесну пропозицію надати їм неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 10 000 гривень, за не притягнення його до адміністративної відповідальності.

У подальшому, поліцейський СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВІ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 24 січня 2026 року о 16:36 год. про факт пропозиції ОСОБА_3 неправомірної вигоди за не притягнення його до адміністративної відповідальності, повідомив на спеціальну лінію «102» ГУНП у Вінницькій області, після чого він та інспектор ОСОБА_5 діяли у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції».

ОСОБА_3 обвинувачується за ч.1 ст.369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєному визнав. Своїми показами підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердив місце, час та обставини вчинення кримінального правопорушення. У скоєному розкаюється, запевнив, що більше такого не повториться.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинуваченого, їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_3 про пропозицію надання поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 10 000, за не притягнення його до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.

До обставини, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.

До обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначенні покарання судом також враховуються характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_3 , а саме те, що він раніше не судимий, що підтверджується вимогою №2017802026 від 28.01.2026 року, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, що підтверджується довідками 309/106 від 26.01.2026 року. Має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 та позитивно характеризується за місцем проживання, що підтверджується довідкою-характеристикою №32 від 26.01.2026 року. Відповідно до постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 липня 2025 року встановлено, що ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП .

З наданої суду досудової доповіді встановлено, що орган пробації вважає, що ОСОБА_3 може бути виправлений без позбавлення або обмеження його волі та не становить високої небезпеки для суспільства. Ризик повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства середній.

Тому, із врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.369 КК України.

Призначаючи ОСОБА_3 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав передбачених ст.ст.176,177 КПК України для його застосування - суд не вбачає.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази по справі: компакт диск DVD-RW, об`ємом 4,7 GB марки «Mr.DATA» із вмістом відеозаписів із нагрудних камер поліцейських від 24.01.2026 року – залишити в матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12026020170000015 від 24 січня 2026 року.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачений ст.394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1