Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №138/3548/25 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3548/25

Провадження №:2-а/138/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2025 позивач звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 2707 від 21.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 грн. за порушення законодавства про мобілізацію.

В обґрунтування позову позивач вказала, що оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1511 від 09.09.2025 на ім`я керівника СФГ «ЛАН», згідно якого зобов`язано здійснити оповіщення та забезпечити прибуття працівника СФГ «ЛАН» ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.09.2025 о 09 год. 00 хв. для уточнення військово-облікових даних. Разом з тим, при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем не було враховано, що позивача призначено відповідальною особою за ведення військового обліку в СФГ «ЛАН» наказом керівника № 4 від 29.09.2025, тобто станом на 14.09.2025 позивач не була відповідальною особою за ведення військового обліку в СФГ «ЛАН», а відтак обов`язку виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї не було.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 2707 від 21.10.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Цибульського О.Є. від 08.12.2025 позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, які надійшли до суду 06.01.2026.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Холодової Т.Ю. від 16.03.2026 справу прийнято до провадження.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі, зокрема, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

09..09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на ім`я керівника СФГ «ЛАН» Розпорядження № 1511, в якому вимагалося здійснити оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних та забезпечити його прибуття 14.09.2025 на 09:00 год.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідно до наказу голови СФГ «ЛАН» № 4 від 29.09.2025 ОСОБА_1 призначена відповідальною за ведення військового обліку в підприємстві.

Отже, обов`язки, пов`язані із веденням військового обліку на підприємстві СФГ «ЛАН» виникли у позивача з 29.09.2025.

21.10.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за невиконання нею вказаного вище Розпорядження № 1511 від 09.09.2025, та наклав на неї штраф у розмірі 34000грн..

Відповідно до пунктів 1 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова РТЦК про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Указана норма є бланкетною, оскільки відсилає до порушень законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 16 Закону України «Про оборону України» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.

Підприємства, установи і організації зобов`язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період (абзац шостий частини першої статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Згідно з абзацом шостим пункту 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок № 560) керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації;

повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Отже, вказаним Порядком № 560 саме на керівника підприємства, а не на особу відповідальну на підприємстві за ведення військово обліку, зокрема покладено обов`язок забезпечення прибуття військовозобов`язаних до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин

При цьому, як вбачається з Розпорядження № 1511 від 09.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 у ньому також зазначено зокрема про обов`язок саме керівника підприємства забезпечити явку військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 у спосіб, вказаний у Порядку № 560. А тому, за наявності на те правових підстав, до адміністративної відповідальності в даному випадку керівником РТЦК та СП могло бути притягнуто саме голову СФГ «ЛАН», а не особу, відповідальну за ведення військового обліку на вказаному підприємстві.

Одночасно, як вже зазначалось вище, позивач призначена відповідальною особою за ведення військового обліку на СФГ «ЛАН» з 29.09.2025, в той час як вимоги Розпорядження № 1511 від 09.09.2025 мали бути виконані 14.09.2025, а тому позивач не була відповідальною особою за ведення військового обліку на СФГ «ЛАН» станом на 14.09.2025, а тому не є особою, яка могла бути притягнута до адміністративної відповідальності за невиконання Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2025.

Більше того, копія наказу від 29.09.2025 № 4 про призначення позивача відповідальною заведення військового обліку на СФГ «ЛАН» міститься в матеріалах адміністративної справи, наданою суду відповідачем, проте не була врахована ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 при винесенні оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, в порушення статті 245 КУпАП, не надав належну оцінку всім обставинам та доказам у справі у їх сукупності та не навів належного обґрунтування щодо порушення позивачем вимог законодавства, що регулює правила військового обліку, зважаючи на встановлені вище судом обставини, не з`ясував суб`єкта відповідальності, а також інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення № 2707 від 21.10.2025 слід скасувати, а провадження в справі закрити за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо інших доводів позивача, зазначених у позові, суд згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

А тому, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови за викладених вище підстав, суд не надає оцінку іншим доводам позивача, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Згідно із положеннями ст.139 КАС України при задоволенні позову суд стягує із відповідача судові витрати по справі, а тому на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 132, 134, 139, 246, 255, 286 КАС України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задовольнити повністю.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 2707 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП від 21.10.2025 та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , 0331 травня 1964 року народження, 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , Код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.Ю. Холодова