Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №686/3430/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 12 березня 2026 р.

Справа: №686/3430/26

Суддя: Бурка С. В.

Справа № 686/3430/26

Провадження № 3/686/1157/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.26

13 березня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сарнів Волочиського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину та одну неповнолітню дитину, працюючого водієм в ХКП «Спецкомунтранс»,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 об 11 год. 45 хв. 24 січня 2026 року по проспекту Миру, 69, у м.Хмельницькому, керуючи належним ОСОБА_3 автомобілем марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху, не встежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з належним ХКП «Спецкомунтранс» автомобілем марки та моделі «Renault Premium», номерний знак НОМЕР_2 , який, під керуванням ОСОБА_2 , рухався в попутному напрямку у крайній лівій смузі проїзної частини. У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У судове засідання 13.03.2026 р. ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про час, дату та місце розгляду справи (що підтверджується довідкою про доставку повістки про виклик до суду), не з`явився, однак письмово клопотав про розгляд справи без його участі.

Згідно зі ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 2 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей, при розгляді справ за якими, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП, до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, розгляд справи, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, здійснюється за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який свої пояснення щодо обставин інкримінованого йому правопорушення надав у судовому засіданні 18.02.2026 р. до оголошення (через необхідність витребування документів із інформацією про дорожні умови та організацію дорожнього руху, а також для забезпечення прибуття в судове засідання свідків) по справі перерви, та який клопотав про розгляд справи без його участі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факт вчинення вказаних порушень Правил дорожнього руху ОСОБА_1 (який у вищевказаному судовому засіданні, до оголошення по справі перерви, свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення заперечував) підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, зокрема й наданими ОСОБА_1 поясненнями про те, що в зазначенні у протоколі час та місці дійсно, за його та ОСОБА_2 участі, відбулась вказана дорожньо-транспортна пригода, під час якої було пошкоджено керовані останніми транспортні засоби, а також зізнавальними письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який, після детального вивчення матеріалів справи та аналізу обставин дорожньо-транспортної пригоди, усвідомив, що саме допущена ним неуважність та недотримання безпечного інтервалу стало причиною вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, тому свою винуватість у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 визнає, щиро кається та зобов`язується в подальшому сумлінно дотримуватись Правил дорожнього руху. Той факт, що саме ОСОБА_1 , за вищеозначених обставин, було допущено вказані порушення Правил дорожнього руху, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження транспортних засобів підтверджується й показаннями ОСОБА_2 , який повідомив суду про те, що безпосередньо перед означеною дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилась об 11 год. 45 хв. 24.01.2026 р. по проспекту Миру, 69, у м.Хмельницькому, він, керуючи належним ХКП «Спецкомунтранс» автомобілем марки та моделі «Renault Premium», номерний знак НОМЕР_2 , постійно рухався по зазначеному проспекту, в напрямку від вул.Свободи до вул.Панаса Мирного у м.Хмельницькому, зі швидкістю не більше 30 км/год, у крайній лівій смузі руху, прижавшись до осьової лінії, не змінюючи при цьому напрямок руху і не порушуючи Правил дорожнього руху, а порівнявшись із автомобілем марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , який, під керуванням ОСОБА_1 , рухався праворуч та перебував вже у так званій «сліпій зоні» транспортного засобу, керованого ОСОБА_2 , останній відчув удар в праву частину кузова свого автомобіля, тому винуватцем дорожньо-транспортної пригоди вважає саме ОСОБА_1 , який, очевидно об`їжджаючи припаркуванні автомобілі, не дотримавшись безпечного лівого інтервалу, змінив напрямок руху та виїхав із крайньої правої смуги руху у крайню ліву смугу руху, в якій в цей час рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_2 . Про те, що у вказані в протоколі день, час та місці водій автомобіля марки «Renault» ОСОБА_2 рухався у лівій смузі руху прямо, не змінюючи напрямок руху, а зіткнення з транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser» відбулось саме внаслідок недотримання безпечного бокового інтервалу водієм цього автомобіля – ОСОБА_1 , який різко виїхав з правої смуги руху в ліву смугу руху, вказав у судовому засіданні і свідок ОСОБА_4 , котрий у момент зіткнення перебував на пасажирському сидінні в салоні автомобіля «Renault Premium». Крім того, факт вчинення вказаних порушень правил дорожнього руху ОСОБА_1 підтверджується й даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №706008 від 24.01.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.п.2.3«б», 13.1 Правил дорожнього руху); схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовані дорожня обстановка, місце зіткнення, розташування вищеозначених транспортних засобів та їх механічні пошкодження; фотознімків, із зображенням місця розташування транспортних засобів та локалізації їх механічних пошкоджень; здійснених за допомогою камери спостереження та нагрудної камери працівника поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини зіткнення вищевказаних транспортних засобів та оформлення зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, при перегляді відеозапису із камери спостереження у сповільненому режимі чітко видно, що до моменту першого контактування транспортних засобів автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 рухався прямолінійно, притиснувшись до осьової лінії (при цьому ліві колеса цього автомобіля тривалий час незмінно знаходяться на самій осьовій лінії), не змінюючи напрямок руху до контактування, у своїй, крайній лівій смузі руху на дорозі, яка має по дві смуги руху в кожному напрямку, по проспекту Миру у м.Хмельницькому, в той час, як водій ОСОБА_1 , виїхавши із місця для паркування в крайню праву смугу руху, увімкнув покажчик повороту ліворуч та розпочав рух у попутному напрямку (праворуч відносно керованого ОСОБА_2 автомобіля) - до перехрестя з вул.П.Мирного у м.Хмельницькому, а під час виконання маневру випередження вищеозначеного спеціалізованого вантажного автомобіля, очевидно для безпечного об`їзду тих автомобілів, що були припарковані праворуч від ОСОБА_1 , останній, не розрахувавши радіус дуги повороту під час цього об`їзду, не дотримуючись лівого бокового інтервалу, частково здійснив виїзд на ту смугу руху, в якій рухався автомобіль «Renault Premium», із яким здійснив зіткнення ОСОБА_1 , при цьому, навіть після зіткнення, керований ОСОБА_1 транспортний засіб «Toyota Land Cruiser», продовжив зміщуватись ліворуч, займаючи дві смуги руху.

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст.251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину.

Саме порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками вищеозначеної дорожньо-транспортної пригоди, під час якої було пошкоджено вказані транспортні засоби.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який вважається таким, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався, письмово визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, а тому, враховуючи відсутність тяжких наслідків, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

На переконання суду саме таке стягнення, у цьому випадку, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №706009 від 24.01.2026 р., ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він «об 11 год. 45 хв. 24 січня 2026 року по проспекту Миру, 69, у м.Хмельницькому, керуючи автомобілем марки та моделі «Renault Premium», номерний знак НОМЕР_2 , в порушення п.п.2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного правого інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , який під керуванням ОСОБА_1 рухався в попутному напрямку в крайній правій смузі, при ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає». Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 було кваліфіковано за ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 своєї провини не визнав, пояснюючи, з-поміж іншого, й те, що у вищевказаний час та місці він, керуючи автомобілем марки та моделі «Renault Premium», номерний знак НОМЕР_2 , ширина якого становить 2 м. 50 см., не змінюючи напрямок руху, біля самої осьової лінії рухався у своїй крайній лівій смузі руху проїзної частини, що має по дві смуги руху у кожному напрямку, в той час, як саме ОСОБА_1 , не дотримуючись безпечного лівого інтервалу, при об`їзді припаркованих автомобілів, виїхав керованим ним автомобілем марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , із крайньої правої смуги руху у крайню ліву смугу руху, по якій рухався керований ОСОБА_2 автомобіль, з яким ОСОБА_1 допустив зіткнення, внаслідок якого й було пошкоджено зазначені транспортні засоби.

Ці пояснення ОСОБА_2 жодними об`єктивними доказами не спростовані, а навпаки підтверджуються дослідженими у суді доказами, про які зазначено вище, зокрема й відеозаписом, з фіксацією обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Після дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі, в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП, підлягає закриттю, за відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП, серед яких у протоколі обов`язково зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, інші відомості, необхідні для вирішення справи. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен проводитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

Так, ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно з п.13.1 Правил дорожнього руху (недотримання яких ставиться у вину ОСОБА_2 ) – водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Наведені вище досліджені судом докази, зокрема пояснення обох водіїв та свідка, схема місця ДТП, викопіровка із дислокацією технічних засобів регулювання дорожнього руху проїзної частини (у місці, де означені транспортні засоби зіткнулись), а також відеозаписи з камери відеоспостереження, в своїй сукупності, свідчать про те, що зіткнення автомобілів відбулось саме на тій смузі руху, по якій їхав водій ОСОБА_2 , та про відсутність в діях останнього порушень вимог п.п.2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки у вказані в протоколі день, час та місці автомобіль марки та моделі «Renault Premium», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , рухався прямолінійно, не змінюючи напрямок руху, дотримуючись безпечного інтервалу, натомість саме водій автомобіля марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зазначені пункти Правил дорожнього руху порушив, так як не встежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого і відбулось зіткнення вищеозначених транспортних засобів, які були механічно пошкоджені. Тобто, ОСОБА_2 означених порушень Правил дорожнього руху, які б спричинили пошкодження транспортних засобів, не допускав, що виключає у його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у тому разі, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі, в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 27, 40-1, 247, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Сарнів Волочиського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №706008 від 24.01.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua