Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №686/818/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/818/26

Провадження № 1-кп/686/694/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025243000002490 за обвинуваченям

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровськ, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, неодруженої, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , з метою власної наживи, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, всупереч вимог ст.ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу психотропних речовин, включених до Списку №2 Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 р., є забороненою та на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, при невстановлених досудовим слідством обставинах (дата, місце, час, спосіб), але не пізніше 06 серпня 2025 року, незаконно придбала з метою подальшого незаконного збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – «PVP», массою 0,180 г., яку, з метою подальшого збуту, незаконно зберігала при собі, а 06 серпня 2025 року, близько 17 год. 25 хв., поруч із продуктовим магазином «Сонях», що по вул.Романа Шухевича, 5/4, у м.Хмельницькому, незаконно збула її (продала за 500 грн.), шляхом особистої передачі з рук в руки особі, яка під легендованими анкетними даними « ОСОБА_6 », у ході контролю за вчиненням злочину, здійснювала оперативну закупку психотропної речовини.

За незаконні придбання та зберігання, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст.307 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, в порушення вимог ст. ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу психотропних речовин, включених до Списку № 2 Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 р., є забороненою та на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставин (дата, місце, час, спосіб), але не пізніше 21 жовтня 2025 року, незаконно придбала, з метою подальшого незаконного збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – «PVP», масою 0,0406 г., яку при собі умисно, повторно, незаконно зберігала, з метою подальшого збуту, а 21 жовтня 2025 року, близько 17 год. 18 хв., біля будинку №4/1, що по вул.Транспортній у м.Хмельницькому, умисно, повторно, незаконно збула її (продала за 500 грн.), шляхом передачі особі, яка, під легендованими анкетними даними « ОСОБА_7 » у ході контролю за вчиненням злочину, здійснювала оперативну закупку психотропної речовини та яка о 16 год. 35 хв. 21 жовтня 2025 року через розташований у приміщенні продуктового магазину «Сундучок», що по вул.Георгія Гонгадзе у м.Хмельницькому, платіжний термінал здійснила переказ у вказаній сумі на банківську картку № НОМЕР_1 , що перебувала у користуванні ОСОБА_4 , в якості оплати за попередньо замовлену в останньої вказану психотропну речовину.

Також, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених досудовим слідством обставин (дата, місце, час, спосіб), але не пізніше 12 листопада 2025 року, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно придбала, з метою подальшого збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – «PVP», масою 0,207 г, яку при собі умисно, повторно, незаконно зберігала, з метою подальшого збуту, та о 12 год. 15 хв. 12 листопада 2025 року, перебуваючи на вул.Кам`янецькій у м.Хмельницькому, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно збула її (продала за 500 грн.), передавши, після отримання цих грошових коштів, вказану психотропну речовину з рук в руки особі, яка, під легендованими анкетними даними « ОСОБА_7 », у ході контролю за вчиненням злочину, здійснювала оперативну закупку психотропної речовини.

За незаконні придбання та зберігання, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст.307 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнала повністю, пояснивши, що не оспорює жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, у тому числі й кількість психотропної речовини, яку вона з метою збуту придбавала, зберігала та у подальшому збувала у вищеозначених місцях та часи, щиро кається та жалкує про вчинене. При цьому пояснила, що з травня 2025 року вона, через скрутне матеріальне становище та потребу у коштах на лікування, почала підзаробляти, займаючись збутом психотропної речовини «PVP», яку вона щоразу, у вигляді «закладок», через мобільний додаток у різних групах, за ціною 700 грн., купувала у невідомих їй осіб, а в подальшому, розділяючи на дві частини придбану психотропну речовину, продавала її частинами по 500 грн., отримуючи таким чином дохід у 300 грн. Назв груп, спілкуючись у яких ОСОБА_4 у невідомих осіб замовляла психотропну речовину, а також місць, у яких вона цю речовину забирала, ОСОБА_4 не пам`ятає, однак зазвичай «закладки» вона віднаходила недалеко від її місця проживання або ж від тих місць, де уподальшому вона психотропні речовини збувала, зокрема й біля автомийки, що по вул.Романа Шухевича у м.Хмельницькому, біля міського пляжу чи в районі автозаправки «WOG», що по вул.Західно-Окружна у м.Хмельницькому. Так, ОСОБА_4 підтвердила у суді те, що дійсно, не пізніше 06.08.2025 р., з метою подальшого збуту, вона незаконно придбала та, перенісши додому, зберігала при собі психотропну речовину «PVP», массою 0,180 г., а близько 17 год. 20 хв. вказаного дня, після дзвінка незнайомого їй хлопчини (особи, під зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 »), зустрілась із останнім біля продуктового магазину «Сонях», що по вул.Романа Шухевича, 5/4, у м.Хмельницькому, де після отримання від нього коштів, у сумі 500 грн., передала йому в руки поміщену у паперовий стаканчик означену психотропну речовину. Окрім того, ОСОБА_4 суду повідомила й про те, що двічі вона продавала психотропну речовину знайомій їй дівчині (особі, під зміненими анкетними даними « ОСОБА_7 »), зокрема, ту психотропну речовину - «PVP», массою 0,0406 г., яку ОСОБА_4 не пізніше 21.10.2025 р., з метою подальшого збуту, незаконно придбала та зберігала, остання передала вказаній особі (« ОСОБА_7 ») близько 17 год. 18 хв. 21.10.2025 р. біля будинку №4/1, що по вул.Транспортній у м.Хмельницькому, за що отримала 500 грн., які перед тим були перераховані на зазначену в обвинувальному акті банківську картку, що знаходилась у користуванні ОСОБА_4 . Також, ОСОБА_4 не пізніше 12.11.2025 р., з метою подальшого збуту, незаконно придбала та зберігала при собі психотропну речовину «PVP», масою 0,207 г, яку в обідню пору 12.11.2025 р., перебуваючи в районі міського пляжу по вул.Кам`янецькій у м.Хмельницькому, незаконно збула, шляхом передачі з рук в руки, вказаній особі, під зміненими анкетними даними « ОСОБА_7 », отримавши від останньої, в якості оплати за психотропну речовину, купюру номіналом 500 грн., що в подальшому була вилучена працівниками поліції, які відразу зупинили ОСОБА_4 , що перейшла дорогу до ТРЦ «Оазис» у м.Хмельницькому. Свої протиправні дії ОСОБА_4 пояснила саме відсутністю, на той час, у неї офіційних доходів та бажанням заробити кошти, які їй були вкрай необхідні на лікування через отриману травму, наслідки якої змогли вилікувати лише у «СІЗО». На сьогоднішній день ОСОБА_4 розуміє, що вчиняючи вказані дії, вона була не права, критично оцінила свою поведінку та бажає проходити військову службу, захищаючи країну у лавах ЗСУ, в майбутньому неправомірних дій вчиняти не буде.

Вказані обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши в усіх учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному поряду, судом, за згодою усіх учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 здійснила незаконні придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини (епізод від 06.08.2025 р.) і незаконні придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно (епізоди від 21.10.2025 р. та від 12.11.2025 р.), і такі дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.307 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності, які б позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, на той час не страждала, не страждає на такі й в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає ОСОБА_4 осудною та відповідальною за скоєне.

При обранні обвинуваченій виду та міри покарання, судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, у тому числі: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу виної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст. 50 КК України, згідно з якими, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила умисні тяжкі злочини, пов`язані з незаконним обігом особливо небезпечної психотропної речовини, які визначаються високим ступенем небезпечності для суспільства, проте вона повністю визнала свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та щиро розкаялась, що пом`якшує їй покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.

При цьому, визнаючи щире каяття обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд враховує, що ОСОБА_4 визнала факти вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, відверто визнала свою провину у вчиненні цих кримінальних правопорушень, щиро жаліє з приводу цього та осуджує свою поведінку. Саме така поведінка обвинуваченої, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.09.2019 року (справа №166/1065/18), свідчить про її щире каяття.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 є раніше не судимою особою молодого віку, яка позитивно характеризується, неодружена, не працевлаштована та стабільних джерел доходів не має, за повідомленнями КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я» на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вчинила кримінальні правопорушення, які, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.

Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Така функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.01.2024 р. у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримають його в подальшому від вчинення нових кримінальних правопорушень. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винної, обставини, яка пом`якшує покарання та знижує ступінь небезпечності обвинуваченої для суспільства, позиції прокурора щодо наявності такої обставини, суд дійшов висновку про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства, тому їй слід призначити покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті, - на строк шість років, з конфіскацією всього належного ОСОБА_4 на праві власності майна, крім житла (злочин вчинений з корисливого мотиву).

Таке покарання, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_4 більш м`якого покарання, про що заявили обвинувачена та її захисник, а також для застосування ст.ст.69, 69-1, 75 КК України і, відповідно для звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також враховуючи положення вказаних норм кримінального Закону та ст. 65 КК України, характер, ступінь тяжкості та кількість епізодів вчинених кримінальних правопорушень, предметом яких були особливо небезпечна психотропна речовина, суд не вбачає. Така обставина, як відсутність у ОСОБА_4 судимості, вже існувала на момент вчинення нею протиправних діянь, однак не вплинула і не забезпечила її належної поведінки, не слугувала стримуючим фактором під час вчинення тяжких злочинів.

Також суд не визнає в якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченій, активне сприяння розкриттю злочинів (про що заявив захисник), оскільки, в силу п.1 ч.1 ст.66 КК України, під активним сприянням розкриттю злочину слід розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам дізнання, досудового слідства і суду у встановленні істини у справі, з`ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину, однак такої обставини в ході судового розгляду не встановлено.

Крім того, наявність зазначеної вище пом`якшуючої обставини – щирого каяття, дані щодо особи ОСОБА_4 , які були враховані судом при призначені покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.307 КК України, положення ст.ст.69, 69-1, 75 КК України, не надають суду можливості призначити ОСОБА_4 більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, а також не дають суду достатніх підстав вважати, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання і що цілі покарання, у цьому випадку, можуть бути досягненні шляхом застосування до обвинуваченої інституту звільнення від відбування покарання.

При цьому, судом враховуються також і ті обставини, що поширення наркоманії та зростання злочинності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, набувають усе більших масштабів і стає серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, завдає великої шкоди здоров`ю, благополуччю людей та генофонду нації.

Суд вважає, що тяжкість вчинених злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, дає підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченої лише при умові реального відбування покарання та відсутність підстав для її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Поряд з цим суд також враховує, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами.

У справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 р. (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, щоскладовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти росії» від 09.06.2005 р. та у справі «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 р. суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти росії» від 16.10.2008 р. суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези суду щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Оскільки ОСОБА_4 засуджується до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, яке має відбувати реально, на даний час офіційно не працевлаштована, що дає підстави вважати, що вона, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, ухилитись від суду та відбування покарання, тому ОСОБА_4 , з метою забезпечення виконання судового рішення, до набрання вироком чинності слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Лише такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.72 КК України та ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ОСОБА_4 у строк відбуття покарання слід зарахувати час її попереднього ув`язнення з 12.11.2025 р. (дня затримання) до вступу вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.100 КПК України, речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масами 0,0406 г., 0,207 г., предмети, в яких вказана речовина містилась, - скляний виріб (колба) та стакан (які поміщені у сейф-пакети №3693574, №3693595, № NPU6090583, №5788915 та, згідно з квитанціями №4134, №4133, №892 та №891 від 16.12.2025 р. (а.с. 70, 78, 82, 172), передані до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області) слід знищити; належні ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A1» та грошові кошти в сумі 1202 гривні (які поміщені у сейф-пакети №6110040, № NPU6091171 та, згідно з квитанціями №892 від 16.12.2025 р. і №4147 від 05.01.2026 р. (а.с.82, 94), передані до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області) - конфіскувати; - поміщені у сейф-пакет №NPU6090906 грошові кошти - 500 гривень (купюра серії ЛВ8812706) (які були надані Управлінням карного розшуку Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, використовувались під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та які приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.с.93)) - повернути Управлінню карного розшуку Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за належністю; належні ОСОБА_4 бежеві лосини, шарф рожево-червоного кольору та верхній одяг із білого хутра (а.с.85, квитанція №894 від 16.12.2025 р., сейф-пакет №QHY0002064) - повернути обвинуваченій; банківські картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_6 , АТ «А-Банк» № НОМЕР_7 (а.с.81, квитанція №892 від 16.12.2025 р. (сейф-пакет №NPU6090584)), які були вилучені під час затримання ОСОБА_4 та які не мають відношення до пред`явленого обвинувачення, – повернути обвинуваченій.

Надані сторонами документи слід зберігати у матеріалах справи.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів становлять 8914 грн. і, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється.

Необхідність в арешті майна, накладеному ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.11.2025 р. та від 21.11.2025 р.(справа №686/32769/25) на вищевказані речові докази (мобільний телефон, грошові кошти в сумі 1702 грн., 6 банківських карток, лосини, шарф, верхній одяг), відпала, тому, на підставі ст.174 КПК України, ці арешти слід скасувати.

Кримінальними правопорушеннями майнової шкоди не завдано, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 374 - 376, 394, 395, 532 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, крім житла.

Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання час її попереднього ув`язнення з 12.11.2025 р. до дня вступу вироку в законну силу включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази:

- психотропні речовини, скляний виріб (колба) та стакан (квитанції №№4134, 4133, 892 та 891 від 16.12.2025 р.) - знищити;

- належні ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A1» (квитанція №892 від 16.12.2025 р.) та грошові кошти в сумі 1202 гривні (квитанція №4147 від 05.01.2026 р.) - конфіскувати;

- грошові кошти в сумі 500 гривень (поміщена у сейф-пакет №NPU6090906 купюра серії ЛВ8812706 на а.с.93) - повернути Управлінню карного розшуку Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області;

- банківські картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_6 , АТ «А-Банк» № НОМЕР_7 (квитанція №892 від 16.12.2025 р.), бежеві лосини, шарф рожево-червоного кольору, верхній одяг із білого хутра (квитанція №894 від 16.12.2025 р.) – повернути обвинуваченій ОСОБА_4 .

Документи, надані сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 8914 грн. процесуальних витрат.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.11.2025 р. та від 21.11.2025 р.(справа №686/32769/25) на вищевказані речові докази (мобільний телефон, грошові кошти в сумі 1702 грн., 6 банківських карток, лосини, шарф, верхній одяг), - скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя