Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №128/3109/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3109/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Нога Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , до Стрижавської селищної ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Галіцина В.В. звернулася до суду із позовом в інтересах позивачки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Стрижавської селищної ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

На обгрунтування позовних вимог у позовній заяві викладено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить також частка у справі власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_4 , як члену колгоспного двору, який станом на 15.04.1991 не втратив своє право на частку в майні двору. В зв`язку з тим, що спадковий житловий будинок належить до суспільної групи колгоспних дворів, позивачка не має можливості оформити свої спадкові права на нього в нотаріальній конторі, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 28 березня 2025 року за №545/02- 31. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину, був син померлої - ОСОБА_5 . Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , які прийняли спадщину — відсутні. Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , прийняв її син ОСОБА_5 , так як на момент смерті матері постійно проживав та був зареєстрований разом з нею за однією адресою. Ці дії згідно норм ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, яка була чинною на момент смерті спадкодавця, свідчать про фактичне прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 в с. Дорожне Вінницького району Вінницької області. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої також входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , 1/2 частка якого належала померлому, як члену колгоспного двору, який станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 , не втратив своє право на частку в майні двору, а іншу 1/2 частку він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , як члена колгоспного двору, але за життя не оформив своїх спадкових прав, а тому позивачка не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , був син померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , які прийняли спадщину — відсутні. Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , прийняв його син ОСОБА_6 , так як на момент смерті батька постійно проживав разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 помер чоловік позивачки - ОСОБА_6 в с. Дорожне Вінницького району Вінницької області. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої також входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який він успадкував фактично після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_5 , але за життя не оформив своїх спадкових прав. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 є: дружина ОСОБА_1 та їх двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , які прийняли спадщину – відсутні. Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 прийняли: дружина ОСОБА_1 , так як на момент смерті спадкодавця постійно проживала разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 , а також двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , згідно норм ст. 1268 ЦК України, згідно якої неповнолітні діти вважаються такими, що прийняли спадщину. Однак, хоча вони постійно проживали разом за однією адресою ще з 2007 року і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , але зареєстровані вони із чоловіком були за іншою адресою. Так, вони дійсно з чоловіком ОСОБА_6 постійно проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 ще з квітня 2007 року, спочатку жили разом з його батьком ОСОБА_5 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , тут народилися їх діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діти навчаються у місцевій школі. Згідно записів погосподарських книг станом на 15.04.1991 спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 дійсно належав до суспільної групи колгоспних дворів і його членами на зазначену дату були двоє осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно норм Закону України «Про власність», який набув чинності станом на 15.04.1991 року, всі члени колгоспного двору даного житлового будинку, набули право власності на нього в рівних частках кожний, тобто по 1/2 частці. Той факт, що за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як члени колгоспного двору станом на 15.04.1991, дійсно набули законне право кожний по 1/2 частці на житловий будинок господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , підтверджується виписками з погосподарських книг Стрижавської селищної ради та іншими доказами. Для того, щоб вирішити спір в досудовому порядку позивачка зверталася до Вінницької районної державної нотаріальної контори, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 28.03.2025, тобто досудове врегулювання спору не дало бажаних результатів, а тому вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.

На підставі викладеного просила: встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 батька ОСОБА_5 , разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 постійно проживала на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 чоловіка ОСОБА_6 разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_6 , який фактично прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 батька ОСОБА_5 , але за життя не оформив своїх спадкових прав, а останній в свою чергу фактично прийняв спадщину, але за життя не оформив своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 своєї матері ОСОБА_4 , в рівних частках за кожним, тобто по 1/3 частці за кожним, на: цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку під літерою «А»; прибудови під літерою «а»; тераси; сараю під літерою «Б»; погребу під літерою «В»; убиральні під літерою «Г»; криниці № 1.

Ухвалою суду від 22.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с. 42).

Ухвалою суду від 07.10.2025 задоволено клопотання представника позивачки – адвоката Галіциної В.В. про виклик свідків, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 55).

В судовому засіданні 11.02.2026 позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Галіцина В.В. позовні вимоги підтримали за викладених в позовній заяві обставин, просили їх задовольнити.

В судовому засіданні 11.03.2026 ОСОБА_3 , в інтересах якого подано позов, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Додатково вказав, ОСОБА_6 є його батьком, а ОСОБА_5 – його дід. Батько помер 2017 році. Він народився в с. Дорожне, де і проживали вони всі разом. Його батько ОСОБА_7 проживав в с. Дорожне зі своїм батьком. Він, ОСОБА_3 , ходив до школи в сусідньому селі, всі вони тут постійно проживали, батьки робили ремонт в будинку. Його брат ОСОБА_8 також народився в с. Дорожне, тут ходив в садочок, школу. Діда ОСОБА_5 пам`ятає трохи і коли дід помер, то вони із родиною проживали разом із ним.

Надалі в судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Галіцина В.В. не з`явилися, представник позивачки подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити її відсутність та відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі, понесені позивачкою судові витрати просила залишити за позивачкою (а.с. 78).

Представник відповідача Стрижавської селищної ради, яка має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суду», будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомлено. Заяв про розгляд справи без участі представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву представником відповідача у визначений судом строк до суду не подано.

Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дорожне Вінницького району Вінницької області (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Дорожне Вінницького району Вінницької області (а.с. 10).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , помер ІНФОРМАЦІЯ_16 в с. Свердлівка Липовецького району Вінницької області (а.с. 11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_17 , а його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а.с. 12).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_15 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (а.с. 13).

Згідно копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с. 14).

Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_7 та серії НОМЕР_8 ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 15, 16).

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_9 ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_18 в с. Свердлівка Липовецького району Вінницької області, з 10.07.2006 зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_10 (а.с. 19) та витягу з реєстру Турбівської територіальної громади №2023/001431422 від 15.02.2023 (а.с. 20) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, з 15.02.2023 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії свідоцтва № НОМЕР_11 про право особистої власності на домоволодіння від 21.08.1989, що видано Дорожненською сільською радою, домоволодіння по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 . Вказане домоволодіння зареєстровано в КП «ВООБТІ» (а.с. 21).

Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що виготовлений ФОП ОСОБА_13 151.0.2024, складається з: житлового будинку «А» 1970 року побудови, загальною площею 98,3 квм, житловою площею 45,2 кв.; прибудови «а» 1990 року побудови; тераси; сараю «Б» 1990 року побудови; погрібу «В» 1970 року побудови; убиральні «Г»; криниці №1 (а.с. 22-24).

З копії домової книги за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що з 16.01.1980 за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 (а.с. 25-27).

З копій квитанцій вбачається оплата електроенергії по особовому рахунку НОМЕР_12 , що відкритий на ім`я ОСОБА_9 по адресі: АДРЕСА_1 , за період: з 01.11.2013 по 30.11.2013, з 22.12.2008 по 22.01.2009, з 22.02.2008 по 22.03.2008, з 22.03.2009 по 22.04.2009 (а.с. 28).

Згідно акту обстеження фактичного місця проживання від 01.05.2024 ОСОБА_1 проживає разом із дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження фактичного місця проживання від 04.06.2024 ОСОБА_1 проживає разом із дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 . Родина ОСОБА_6 з квітня 2007 року проживала разом із батьком ОСОБА_5 за вказаною адресою на його момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 з дітьми продовжує проживати за вказаною адресою (а.с. 29).

Відповідно до довідок КЗ «Медвідська початкова школа» Вінницького району Вінницької області №08 від 30.04.2024 та №07 від 30.04.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , навчалися у КЗ «Медвідська початкова школа» Вінницького району Вінницької області (а.с. 31, 32).

З листа Стрижавської селищної ради №03-17/1768 від 15.07.2024 (а.с. 33-35), що надано на адвокатський запит представника позивачки – адвоката Галіциної В.В., вбачається наступне:

щодо довідки про місце проживання та реєстрації на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно облікової картки об`єкта по господарського обліку домогосподарства за 2016-2020 роки по об`єкту по господарського обліку АДРЕСА_3 . Дорожне голова домогосподарства ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , інші члени домогосподарства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 (син. Помер ІНФОРМАЦІЯ_16 актовий запис від 30.10.2017 року) та ще четверо інших членів домогосподарства, які не є його спадкоємцями;

щодо довідки про те, хто саме фактично проживав та був зареєстрований на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_6 разом з ним за однією адресою (його спадкоємці), то у селищній раді матеріали по даному питанні відсутні;

щодо довідки про місце проживання та реєстрації на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , то згідно облікової картки об`єкта по господарського обліку домогосподарства за 2011-2015 роки, АДРЕСА_1 - голова домогосподарства - ОСОБА_5 , інші члени домогосподарства - відсутні. Помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - актовий запис №3 від 12.07.2013 року;

щодо довідки про місце проживання та реєстрації на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 разом з ним його спадкоємців, чи фактично на момент смерті з ним постійно проживав та був зареєстрований його син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_21 за однією адресою, то згідно облікової картки об`єкта по господарського обліку домогосподарства за 2011-2015 роки, АДРЕСА_1 - голова домогосподарства - ОСОБА_5 , інші члени домогосподарства відсутні;

щодо довідки про місце проживання та реєстрації на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_4 , то згідно облікової картки об`єкта по господарського обліку домогосподарства за 1991-1994 роки по об`єкту погосподарського обліку АДРЕСА_1 голова двору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_22 (актовий запис про смерть №4 від 04.12.1992 року),інші члени домогосподарства- ОСОБА_5 -син, ІНФОРМАЦІЯ_17 ;

щодо довідки про місце проживання та реєстрації на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_4 , то лише з 4 квітня 2016 р. набули чинності норми Закону України№ 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», відповідно до яких повноваження у сфері реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб делегуються органам місцевого самоврядування (виконавчому органу сільської, селищної або міської ради, сільському голові (у випадку, коли відповідно до Закону виконавчий орган сільської ради не утворено) - органу реєстрації);

щодо довідки про те, хто саме фактично прийняв спадщину на протязі шести місяців з моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_4 , а саме проживав та був зареєстрований з нею постійно разом у спадковомубудинку, то до повноважень органу місцевого самоврядування чинним законодавством України не віднесено обліку, ведення реєстрів осіб, які фактично прийняли спадщину після смерті своїх родичів протягом 6 місяців з моменту їх смерті.

Лаврівським старостинським округом Стрижавської селищної ради на адвокатський запит представника позивачки – адвоката Галіциної В.В. листом №41 від 13.03.2026 надано копії погосподарських книг по будинковолодінню за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: копію облікової картки погосподарського обліку за 1983-1985 роки; копію облікової картки погосподарського обліку за 1986-1988 роки; копію облікової картки погосподарського обліку за 1989-1990 роки; копію облікової картки погосподарського обліку за 1991-1995 роки; копію облікової картки погосподарського обліку за 1996-2000 роки; копію облікової картки погосподарського обліку за 2001-2005 роки; копію облікової картки погосподарського обліку за 2006-2010 роки; копію облікової картки погосподарського обліку за 2011-2015 роки (а.с. 81-89).

Із вказаних копій облікових карток погосподарського обліку вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 на період з 01.01.1991 по 01.01.1992 належить до суспільної групи господарства – колгоспний двір та за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , як голова двору, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , - син.

На виконання вимог ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 22.08.2025 Вінницькою районною державною нотаріальною конторою Вінницької області надано відповідь №2117/01-16 від 29.08.2025, у якій вказано, що згідно відомостей зі Спадкового реєстру та Алфавітних книг обліку спадкових справ, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадкові справи не заведені (а.с. 50).

Постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори від 28.03.2025 №545/02-31 відмовлено ОСОБА_1 , діючій від свого імені та від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , діючому за згодо матері ОСОБА_1 , у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом: після смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_6 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , оскільки відсутнє рішення суду про встановлення факту постійного проживання на момент смерті спадкодавців та спадкоємців, а також спадковий житловий будинок відноситься до категорії колгоспних дворів (а.с. 36-37).

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що з 1975 року проживає в АДРЕСА_1 . Позивачку ОСОБА_1 знає, вони є сусідами, спілкуються. Позивачка після укладення шлюбу із ОСОБА_16 постійно проживає в будинку АДРЕСА_1 . Також, свідок знала батька ОСОБА_17 , який проживав у цьому ж будинку. В цьому будинку народилися діти позивачки, тут ходили в садочок і школу. Через те, що вона із позивачкою сусіди, то вона постійно бачила її родину. Свідок бачила і знає, що родина позивачки в даному будинку робила ремонт, ставили паркан. Після смерті в 2017 році ОСОБА_17 позивачка продовжує з дітьми проживати в цьому будинку. Свідок зазначила, що родина ОСОБА_12 постійно проживала в даному будинку.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що позивачку ОСОБА_1 знає як сусідку, оскільки їх будинки поряд. Позивачка з моменту укладення шлюбу із ОСОБА_16 постійно проживає в будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 свідок пам`ятає, вона в даному будинку проживала разом із сином ОСОБА_19 . Після смерті ОСОБА_4 до ОСОБА_5 прийшов проживати його син ОСОБА_7 , тут він одружився із ОСОБА_1 і тут у них народилися діти. За час проживання в даному будинку ОСОБА_7 з сім`єю добудовував будинок, ремонтував його, обробляли земельну ділянку. Весь час вони проживали в даному будинку. Коли помер ОСОБА_7 його дружина з дітьми постійно проживали в даному будинку.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами виникли правовідносини спадкування за законом, що регулюються Цивільним Кодексом України в ред. 1963 року, Законом України «Про власність», Цивільним Кодексом України, які застосував суд при вирішенні справи та на які посилалася позивачка.

Відповідно до ст. 25 ЦК України - цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження і припиняється в момент її смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно аналізу положень ст. 392 ЦК України, вбачається, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.

Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Правильне застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з`ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі №6-350цс15.

Частиною першою ст. 112 ЦК УРСР у редакції 1963 року, передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Тобто, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь у його придбанні.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року №112/5 (далі - Вказівки №112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року №5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року №48.

Згідно зі змістом Вказівок №112/5 і №69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу другого пункту 20 Вказівок №112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Члени колгоспу, які працюють у міжгосподарських організаціях, відносяться до суспільної групи колгоспників.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ст.ст. 120, 123, 563 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а у разі смерті члена колгоспного двору спадщина в майні двору не відкривалася до смерті останнього члена колгоспного двору, а майно залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів не залишається, до майна двору застосовуються правила розділу «Спадкове право» ЦК України в редакції 1963 року.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 ОСОБА_4 та її синові ОСОБА_5 на праві сумісної власності належало право у колгоспному дворі, як його членам, що не втратили право на частку в його майні та розмір частки кожного із них становив по 1/2.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями . Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Так, згідно зі змістом ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом

шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 524 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Частиною першою статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До спадкоємців першої черги належать також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до п. 1 ч.1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) , який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, судом встановлено, що колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 ОСОБА_4 та її сину ОСОБА_5 на праві сумісної власності належало право у колгоспному дворі, як його членам, що не втратили право на частку в його майні, оскільки на час припинення колгоспного двору були зареєстровані в даному будинковолодінні. Отже, кожному із них в рівних частках (по 1/2 кожному) належав житловий будинок по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Спадкоємець після смерті ОСОБА_4 – її син ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, оскільки фактично вступив у володіння спадковим майном та протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не відмовився від неї. Однак, не оформивши своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 прийняв його син – ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, хоча, згідно листа Стрижавської селищної ради від 15.07.2024 №03-17/1768 (а.с. 33-34) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Даний факт підтверджено дослідженими судом письмовими доказами та показами свідків в судовому засіданні. Інший спадкоємець після смерті ОСОБА_5 – його дружина ОСОБА_20 та мати ОСОБА_21 спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняла. ОСОБА_6 не оформивши свої спадкових прав після смерті батька ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_16 . Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_6 прийняли його дружина ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вона не заявила про відмову від неї, а також його діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки на момент відкриття спадщини були неповнолітніми, а тому в силу приписів ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину. Вказаний факт також підтверджено дослідженими судом письмовими доказами та показами свідків в судовому засіданні. Однак, оформити свої спадкові права на нерухоме майно позивачка ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , який на момент ухвалення рішення суду вже став повнолітнім, а на момент звернення до нотаріуса ще був неповнолітнім, не мають можливості, оскільки спірне нерухоме майно відноситься до суспільної групи – колгоспний двір, а також відсутні докази прийняття спадщини спадкоємцями ( ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6 ), про що нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області було винесено постанову №5456/02-31 від 28.03.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Таким чином, вирішити дане питання, окрім як в судовому порядку, позивачка позбавлена можливості, її право на спадщину порушене та підлягає захисту.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позов обґрунтований, доведений позивачкою, відповідає матеріальному закону, викладені у ньому обставини знайшли своє підтвердження, а тому він підлягає задоволенню. Судом не встановлено порушення права інших осіб при встановленні фактів, що мають юридичне значення та при визнанні права власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за позивачкою і її дітьми,.

Сплачений позивачкою при зверненні до суду із даним позовом судовий збір слід залишити за нею, відповідно до позиції, що висловлена представником у заяві про розгляд справи у відсутність сторони позивачів.

Відповідно до ст.ст. 25, 1216, 1217, 1218, 1221, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1273, 1274, 1275 ЦК України, керуючись, ст.ст. 1, 10, 76-80, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , до Стрижавської селищної ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_11 , постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , по АДРЕСА_1 .

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_19 , постійно проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_19 , по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_13 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_14 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_6 , який фактично прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 батька ОСОБА_5 , але за життя не оформив своїх спадкових прав, а останній в свою чергу фактично прийняв спадщину, але за життя не оформив своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 своєї матері ОСОБА_4 , в рівних частках за кожним, тобто по 1/3 частці, на: цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку під літерою «А»; прибудови під літерою «а»; тераси; сараю під літерою «Б»; погребу під літерою «В»; убиральні під літерою «Г»; криниці № 1.

Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 ..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , РНОКПП НОМЕР_13 , мешканка АДРЕСА_1 ;

Відповідач – Стрижавська селищна рада, адреса: 23210, с-ще Стрижавка Вінницького району Вінницької області, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 7, код ЄДРПОУ 04330007.

Суддя Л.П. Шевчук